У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у розробці механізмів застосування контролю матеріально-технічного постачання та збуту виготовленої продукції в управлінні сільськогосподарським підприємством з метою підвищення ефективності цих процесів. Для вирішення поставленої проблеми проведено комплексне дослідження, що дозволило автору зробити висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування: 1. Ґрунтовний підхід до вивчення теоретичних засад матеріально-технічного постачання дає підстави виділити нові моменти у розумінні цього поняття, зокрема залежність постачання від програм виробництва та збуту. Критерієм результативності матеріально-технічного постачання виступає оптимальне задоволення потреб виробництва у матеріальних ресурсах (за кількістю, якістю, строками та ін.) за мінімальних затрат. 2. Для підвищення ефективності процесів постачання та збуту на підприємстві необхідно здійснювати облік і контроль витрат на ці види діяльності. Метою обліку й управління постачальницько-збутовими витратами підприємства є економічно обґрунтоване визначення обсягу витрат, необхідних у плановому періоді для забезпечення виробництва і реалізації продукції, визначення потреби в оборотних коштах, планування прибутків і формування вартості постачальницько-збутових послуг. 3. Труднощі в управлінні постачальницько-збутовими витратами насамперед полягають в недостатньому обліку і в проблемі виділення логістичних витрат із загальних витрат, логістичних видів діяльності – із загальної діяльності підприємства, тому особливе місце в системі управління постачальницько-збутовими витратами має відокремлення їх з операційних витрат, оскільки не можна говорити про підвищення ефективності постачання чи збуту, якщо на підприємстві не опрацьовані принципи обліку витрат на ці види діяльності. 4. Впровадження методів управління постачальницько-збутовою діяльністю підприємства і на цій основі підвищення її ефективності потребує розробки методики розрахунку та обліку витрат, пов’язаних із матеріально-технічним постачанням виробництва й збутом виготовленої продукції. Запропонована автором система показників кількісного та якісного вираження ефективності функціонування системи постачання та збуту є засобом діагностування можливих проблем, розпізнання позитивних і негативних тенденцій розвитку. 5. Характерною негативною ознакою динаміки матеріально-технічної бази стала тенденція до її значного зменшення, погіршення органічного складу основних засобів. Позитивними тенденціями, однак, є зростання коефіцієнта оновлення основних засобів і зменшення коефіцієнта ліквідації основних засобів протягом періоду 2000-2006 рр. У сукупних витратах підприємств скорочується частка витрат на запчастини та ремонтні матеріали, пальне та мастильні матеріали. Зростає внесення мінеральних добрив на одиницю площі, внесення органічних добрив зменшується. 6. Протягом 2000-2006 рр. зростає обсяг реалізації продукції рослинництва. В основному зростання відбувається за рахунок збільшення реалізації зернових культур і цукрових буряків, помітним також є незначне зростання реалізації олійних культур та овочів. У тваринництві зростає реалізація худоби й птиці в живій вазі та яєць. Більш як на половину зменшується реалізація молока та молокопродуктів. 7. Ефективність системи постачання-збут на сільськогосподарських підприємствах Львівщини ще дуже далека від задовільної. У 2000-2006 рр. коефіцієнт окупності постачальницько-збутової системи жодного разу не наблизився до одиниці, що свідчить про те, що витрати такої системи на підприємствах не окуповуються і взагалі є малоефективними, оскільки значення показників здебільшого наближуються до нуля, а в окремі роки взагалі були від’ємними. Аналіз коефіцієнта рентабельності постачальницько-збутової системи також засвідчує низьку ефективність витрат на постачання та збут. Низьку ефективність постачальницько-збутової системи підтверджує також показник доцільності зміни постачальницько-збутових витрат. Від’ємне значення показника свідчить про те, що усі зміни постачальницько-збутових витрат протягом 2000-2006 рр. були неефективними, оскільки в даний період мало місце зменшення прибутковості сільськогосподарського виробництва. 8. Передумовою підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності є насамперед, створення відповідного підрозділу на підприємстві для управління логістичними процесами. Новостворений відділ повинен виконувати такі функції: визначення потреб виробництва у матеріальних ресурсах і контроль за їх своєчасним постачанням; контроль постачальницько-збутових витрат; комплексне дослідження, аналіз та прогнозування ринкової кон’юнктури; формування програми маркетингу (планування обсягів реалізації, комунікаційної політики та програми збуту); здійснення всіх операцій з навантаження, транспортування, складування та обслуговування, що стосуються безпосередньо матеріально-технічного постачання та збуту; реалізація продукції; контролювання результатів збутової діяльності за відповідний період. Для виконання цих функцій розроблено методику управління та обліку витрат на постачання і збут. 9. Розв’язання економіко-математичної моделі оптимізації логістичних витрат підприємства, створеної на основі запропонованої методики обліку постачальницько-збутових витрат, дозволяє дати відповідь на такі питання: яким повинен бути план виробництва, на яких площах вирощувати культури в розрізі культурозмін закритого ґрунту і у відкритому ґрунті, яка потреба під кожну культуру в органічних і мінеральних добривах, які затрати праці, вартість товарної продукції та прибуток за мінімальних логістичних витрат. 10. Одним з основних способів підвищення ефективності постачальницько-збутової діяльності є застосування нових форм організації процесів постачання й збуту та розвиток елементів ринкової інфраструктури, задіяної при здійсненні матеріально-технічного постачання та при реалізації виготовленої продукції. | 