Проведені в дисертаційній роботі дослідження ефективного перспективного розвитку промисловості визначили наступні нові положення, пропозиції і рекомендації щодо технологічного розвитку її галузей на основі інвестиційно- інноваційної моделі: 1. Структурне і якісне оновлення промислового виробництва, створення ринкової інфраструктури відбуваються шляхом і за рахунок інвестування в інновації, що об’єктивно потребує активізації інвестиційно-інноваційних процесів в усіх галузях промисловості. 2. Протягом тривалого часу інвестиційна сфера дестабілізуюче впливала на економіку України через величезне незавершене будівництво, збільшуючи дефіцит державного бюджету, поглинаючи і заморожуючи без будь-якої віддачі масу матеріально-технічних і фінансових ресурсів. 3. До провідних (пріоритетних) галузей, які спроможні в короткий термін накопичувати інвестиційні ресурси, збільшуючи надходження до бюджету, і тим самим сприяти швидкому переходу економіки на інноваційну модель розвитку необхідно віднести: по-перше ті, що швидко реагують на зростання споживчого попиту, тобто галузі з виробництва товарів народного споживання і які мають швидкий оборот капіталу; по-друге - традиційно експортні галузі (металургійна, паливна і електроенергетична промисловість); по-третє - галузі, підприємства яких мають значне число господарських зв’язків. 4. Провідними (пріоритетними для інвестування) у виробничій сфері слід визнати: харчову і легку промисловість, машинобудування і металообробку, паливну промисловість, електроенергетику, хімічну і металургійну промисловість та сільське господарство. У сфері послуг пріоритетними слід визнати: транспорт і зв’язок, внутрішню торгівлю, фінанси і кредит. 5. При формуванні інноваційної моделі розвитку промисловості потрібно виходити з необхідності органічного поєднання ринкових методів стимулювання науково-технічної діяльності з заходами, які б забезпечили суттєве посилення у цьому ролі держави шляхом виконання нею інтеграційної функції, яка має забезпечити поєднання науково-технічної та виробничої сфер. 6. Першим завданням має стати відхід від залікового принципу фінансування науки і суттєвого збільшення її обсягів у декілька разів за критерієм ЄС щодо цього питання. Тобто з 0,37% ВВП бюджетного фінансування у 2001 році до 2,5% від ВВП у 2012-2015 роках. 7. Вибираючи пріоритет в державному фінансуванні науки, треба наголосити на тому, що першочергової державної підтримки потребує вагомий, визнаний у світі потенціал вітчизняної фундаментальної науки, яка є основою створення власних високих технологій і важливим чинником науково-технічного прогресу. 8. Впровадження інноваційної моделі розвитку промисловості є глобальним завданням в масштабах держави і потребує підготовки і прийняття якісно нових рішень, які не були реалізовані в останні десять років (насамперед, створення загальнодержавного фінансового інноваційного фонду). 9. Існує необхідність у створенні Концепції інвестиційно-інноваційного сценарію розвитку української економіки на перспективу в 20 років. Даний сценарій повинен бути побудований на основі сучасних методологій системного програмування. В першу чергу мова йде про Програму економічного і соціального розвитку держави, з визначеною ієрархією рівнів сукупних програм - від загальнодержавної до програмного документу уряду, регіонального і місцевого рівня. 10. Прогресивні технології слід передбачити на ранніх стадіях інноваційного процесу, тоді уряд та всі зацікавлені сторони зможуть спрямувати свої ресурси на стратегію підготовки відповідної матеріально-технічної бази, що сприятиме впровадженню інноваційної моделі розвитку промисловості та української економіки в цілому. |