Анотація до роботи:

Когут М.І. Ефективність схрещування симентальських корів з бугаями української м’ясної і лімузинської порід в умовах Прикарпаття. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарсь- ких наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Львівська державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. Львів, 2002.

У дисертації викладено результати ефективності міжпородного промислового схрещування чистопородних симентальських корів з бугаями української м'ясної та лімузинської порід в умовах Прикарпаття. Встановлено, що в усі досліджувані вікові періоди перевага за живою масою була на боці помісних українська м’ясна х симентальських бичків.

У помісних бичків були вищі індекси розтягнутості, глибокогрудний, збитості, масивності та м'ясності.

Морфологічні й біохімічні показники також крові були вищими у помісних тварин. Однак у чистопородних сименталів природна резистентність за бактерицидною, лізоцимною і фагоцитарною активністю була вищою.

Результати контрольного забою показали, що помісі українська м'ясна х симентальська за забійними показниками переважали аналогів двох інших груп. Проте забійний вихід був високим як у помісних, так і чистопородних тварин.

За морфологічним і сортовим складом перевагу мали українська м’ясна х симентальські помісі. Використання плідників м’ясних порід для схрещування з коровами симентальської породи дало змогу підвищити коефіцієнт м’ясності у помісних бичків.

Піддослідні бички характеризувалися високою якістю м’яса, яке відповідає сучасним вимогам споживача. Встановлено, що лімузин х симентальські помісі мали найкращу якість м’яса.

1. Помісні бички, одержані від міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української м’ясної і лімузинської порід, відзначаються вищою інтенсивністю росту і мають кращу м’ясну продуктивність, ніж їх чистопородні ровесники симентальської породи, що пов’язано з біологічними особливостями тварин різних генотипів та їх скороспілістю.

1. При інтенсивному вирощуванні і відгодівлі (середньодобовий приріст 800-900 г) у 15-місячному віці найбільшої живої маси досягли помісні бички генотипу українська м’ясна х симентальська – 448,2 кг, або більше на 38,2 кг (9,3 %, Р<0,001), ніж у чистопородних симентальських тварин. Лімузинські помісі за живою масою в цьому віці порівняно з чистопородними симентальськими бичками мали незначну перевагу - на 12,0 кг (2,9%, Р>0,05).

3. Помісні бички за будовою тіла відрізнялися від чистопородних ровесників краще вираженими м’ясними формами. Вони перевищували бичків контрольної групи за обхватом та шириною грудей, косою довжиною тулуба і шириною в клубах, а також за індексами розтягнутості, глибокогрудості, масивності та м’ясності.

4. Встановлено, що гематологічні показники змінюються з віком і залежать від породності тварин. У помісних бичків більша кількість еритроцитів, концентрація гемоглобіну, загального білка і активність ферментів переамінування (АСТ, АЛТ) свідчили про інтенсивніше проходження окисно-відновних реакцій у їх організмі. Проте показники природної резистентності (бактерицидна, лізоцимна активність сироватки крові, фагоцитарна активність лейкоцитів) виявилися невірогідно вищими у чистопородних симентальських бичків.

5. Міжпородне схрещування симентальських корів з бугаями української м’ясної і лімузинської порід підвищує м’ясну продуктивність у потомства і поліпшує якість м’яса. Результати контрольного забою показали, що помісні українська м’ясна х симентальські бички переважали чистопородних симентальських ровесників за передзабійною живою масою, масою туші і забійною масою на 8,8-10,5% (Р<0,01). У лімузин х симентальських помісей порівняно з чистопородними симентальськими бичками були більшими лише маса парної туші та забійна маса - на 4,2 – 5,1% (Р<0,05). Забійний вихід у чистопородних симентальських тварин досягнув 58,2%, в помісей українська м’ясна х симентальських – 59,3 і в лімузин х симентальських помісей - 59,8%.

6. У порівняльному аспекті помісні бички, особливо генотипу українська м’ясна х симентальська, відзначалися більшою масою внутрішніх органів (серця, легень, ниркок, селезінки). Вони характеризувалися також кращим розвитком усіх камер передшлунків та відділів кишечника.

7. Помісні тварини, отримані від схрещування симентальської худоби з українською м’ясною і лімузинською породами, відзначалися кращим морфологічним складом і повном’ясністю туш, ніж чистопородні. Помісні бички мали більше м’яса вищих сортів. За сортовим складом туш найбільшу абсолютну масу м’яса-м’якоті мали українська м’ясна х симентальські помісі. Коефіцієнт м’ясності у помісних бичків був однаковим і складав 4,6 проти 4,3 у ровесників симентальської породи.

8. За хімічним складом найбільш «спілим» виявилося м’ясо лімузин х симентальських помісей. У ньому було більше білка і жиру та менше вологи порівняно з м’ясом симентальських бичків. Проміжне місце за показниками хімічного складу м’яса зайняли українська м’ясна х симентальські помісі. Енергетична цінність 1 кг м’яса була найвищою у тварин III групи і становила 12,9 МДж, що на 35,8–30,3% більше, ніж у тварин I і II груп. Білково-якісний показник м’яса був найвищим у лімузин х симентальських помісей і найнижчим - у чистопородних симентальських бичків.

9. Результати вивчення конверсії основних поживних речовин і енергії у тварин різних генотипів показали, що порівняно з ровесниками симентальської породи в тушах помісних бичків був вищий вихід м’яса-м’якоті, енергії, білку і жиру. Лімузин х симентальські помісі відзначалися також найбільшим коефіцієнтом конверсії протеїну кормів у харчовий білок м’яса – 12,65% проти 12,33% в українська м’ясна х симентальських помісей та 11,40% у чистопородних симентальських бичків.

10. В економічному відношенні ефективним є інтенсивне вирощування і відгодівля молодняку симентальської породи та помісей, одержаних від схрещування з бугаями-плідниками української м’ясної і лімузинської порід. Рентабельність виробництва яловичини в українська м’ясна х симентальських помісей була на 4,2% вищою, ніж у лімузин х симентальських тварин, і на 5,7% порівняно з чистопородними симентальськими бичками.

Публікації автора:

1.Когут М.І. Вплив генотипу на якість шкур молодняка великої рогатої худоби // Сільський господар. – 1999. - № 7 – 8.- С.42.

2.Мамчак І.В., Когут М.І. Ріст і розвиток чистопородного та помісного молодняка //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького.-– 1999. - Вип.3 (ІІ). – С.175 – 177.

3.Когут М.І., Мамчак І.В. Інтер’єрні показники у бичків симентальської породи і помісей українська м’ясна х симентальська і лімузин х симентальська // Науково-технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. – 1999. – Вип.І (3). - С.28–31.

4.Мамчак І.В., Когут М.І. Ефективність схрещування корів симентальської породи з бугаями м’ясних порід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. – Том 2 (№ 3-4). – Львів, 2000 – С.172 – 177.

5. Когут М.І. Продуктивні якості чистопородних сименталів та їх помісей з бугаями м’ясних порід // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвідомчий тематичний науковий збірник.- № 43 (II) – Львів-Оброшино, 2001. – С.70 – 74.

6. Когут М. Ефективність промислового схрещування // Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті професора Євгена Храпливого (28-30 вересня 1999 р.) на тему: “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу”. – Львів,1999. – С.274 – 275.

7. Когут М.І.Конверсія основних поживних речовин і енергії у бичків різних генотипів //Матеріали Всеукраїнської науково-виробничої конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах” К.: Аграрна наука, 2000. – С.196-198.