Анотація до роботи:

Стець Р.В. Ефективність каптоприлу, еналаприлу, фозіноприлу в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.28 – клінічна фармакологія. – Інститут фармакології та токсикології АМН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню параметрів кардіогемодинаміки, функціонального стану міокарда, якості життя у осіб похилого та старечого віку з метою вивчення лікувальних властивостей каптоприлу, еналаприлу та фозіноприлу в складі базової фармакотерапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК та встановлення їх дозових режимів.

За допомогою квантово-хімічного аналізу доведена відсутність прямої хімічної взаємодії комбінацій ізосорбіда дінітрата і ацетилсаліцилової кислоти з каптоприлом, еналаприлом та фозіноприлом. Таким чином, застосування зазначених комбінацій лікарських засобів не приводить до явища антагонізму і/чи можливих токсичних реакцій і не потребує додаткової токсикологічної оцінки.

Встановлено, що використання ІАПФ на фоні базисної терапії забезпечує виражені антиангінальний, антиішемічний і антиаритмічний ефекти, нормалізує функцію вегетативної нервової системи, покращує структурно-функціональні показники центральної гемодинаміки і підвищує толерантність до фізичних навантажень у хворих похилого і старечого віку.

Включення ІАПФ в терапію стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК у осіб похилого та старечого віку більш ефективно, ніж традиційне лікування, підвищує якість життя даного контингенту хворих за даними спеціалізованих опитувальників (Міннесотський і SAQ).

Комбінована терапія базисними засобами і препаратами різних класів ІАПФ протягом 6 місяців виявилася безпечною, що підтверджується відсутністю гіпотензивних реакцій, посилення ішемічного ушкодження міокарду, появи порушень ритму, зниження серцевого викиду та змін з боку гемопоеза (кількість еритроцитів, лейкоцитів, рівень гемоглобіну, ШОЕ) і біохімічних показників (загальний білірубін, тимолова проба, Аст, Алт, натрій, калій, креатинин, сечовина, глюкоза крові), пов’заних з прийомом ліків особами похилого та старечого віку.

В дисертації обґрунтована можливість та безпечність використання ІАПФ (каптоприл, еналаприл та фозіноприл) з метою підвищення ефективності фармакотерапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК у осіб похилого та старечого віку, а також проведена порівняльна характеристика клініко-фармакодинамічних властивостей та особливостей впливу ІАПФ на якість життя хворих.

1. Встановлено, що взаємодія між молекулами ізосорбіда дінітрата і ацетилсаліцилової кислоти, а також їх комбінації з ІАПФ (каптоприл, еналаприл та фозіноприл) не призводить до хімічних перетворень і закінчується утворенням комплексів, які являють собою нестабільні, легко дисоціюючі агрегати. Таким чином, обґрунтовано, що застосування зазначених комбінацій лікарських засобів не призводить до явища антагонізму і/чи можливих токсичних реакцій.

2. Базисна терапія (ізосорбіда дінітрат 40-120 мг на добу + ацетилсаліцилова кислота 100 мг на добу) стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку при застосуванні більше ніж 3-и місяці не проявляє достатньої антиангінальної дії (зниження частоти приступів стенокардії на 36,39%, р<0,05; зниження кількості таблеток нітрогліцерину на 32,49%, р<0,05). Додаткове застосування ІАПФ підвищує ефективність лікування (зниження частоти приступів стенокардії, в середньому, на 68%, р<0,001).

3. Доведено, що при застосуванні комбінованого лікування стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку треба проводити індивідуальний підбір дози ізосорбіда дінітрату (починаючи з 40 мг на добу) в залежності від виразності антиангінального ефекту, а також використовувати ІАПФ у таких дозових режимах: перший тиждень – доза каптоприлу 12,5 мг 3 рази на добу, еналаприлу – 2,5 мг 2 рази на добу і фозіноприлу 5 мг 1 раз на добу. Починаючи з другого тижня, дози препаратів необхідно поступово підвищувати, максимально – до середньотерапевтичних, контролюючи індивідуальну переносимість (показники АТ, поява небажаних ефектів). Загальний час титрування складає, у середньому, 1 місяць при 2-6-х етапах титрування. Середньодобові дози складають: для каптоприлу – 89,73±5,57 мг, для еналаприлу – 15,65±0,83 мг, для фозіноприлу – 16,15±0,97 мг.

4. У хворих на стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку застосування комбінації традиційної терапії з ІАПФ протягом 6-ти місяців сприяє вірогідному зменшенню ішемічного ушкодження міокарду (зниження часу загальної ішемії при прийомі каптоприлу на 35,04%, еналаприлу – на 28,59%, фозіноприлу – на 36,14%; в контрольній групі – на 14,56%, р<0,05) та кількості шлуночкових екстрасистол (при прийомі каптоприлу на 27,23%, еналаприлу – на 30,83%, фозіноприлу – на 32,28%; в контрольній групі – на 9,28%).

5. Використання в комбінованій терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку ІАПФ протягом 6-ти місяців має позитивний вплив на показники варіабельності серцевого ритму – вірогідне зниження співвідношення симпатичної і парасимпатичної активності – на 23,50-28,49%, а також підвищення загальної потужності спектру (найбільш виражено при застосуванні фозіноприлу – на 28,71%, р<0,05), що свідчить про зниження ризику розвитку фатальних станів і порушень ритму. Базисна терапія не припиняла розвиток порушень нейрогуморальної регуляції (підвищення LF/HF – на 15,68% р<0,05, зниження Ti – на 7,38%).

6. У хворих на стабільну стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку комбінації традиційної терапії з ІАПФ мали однонаправлений позитивний вплив на кардіогемодинамічні показники, при цьому зниження ММЛШ найбільш виражене при використанні фозіноприлу – на 18,96%, р<0,05. Застосування базисного лікування не поліпшувало показників кардіогемодинаміки.

7. Застосування ІАПФ на фоні базисної терапії стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК протягом 6-ти місяців підвищувало толерантність хворих похилого та старечого віку до фізичного навантаження за даними велоергометрії (підвищення порогової потужності найбільш ефективне при застосуванні фозіноприлу – на 30,10%, р<0,05), чого не відбувалось при застосуванні тільки засобів базисної терапії.

8. Якість життя за даними проведеного опитування (Міннесотський опитувальник і SAQ) через 6 місяців застосування базисної терапії не підвищує якості життя хворих на стенокардію напруження ІІ-ІІІ ФК похилого та старечого віку. Комбінація базисної терапії з ІАПФ вірогідно поліпшувала цей критерій (при використанні каптоприлу – на 16,05%, еналаприлу – на 32,28%, фозіноприлу – на 24,95%).

9. Комплексне застосування традиційного лікування і ІАПФ при стенокардії напруження ІІ-ІІІ ФК добре переносилося пацієнтами похилого та старечого віку, не супроводжувалось змінами з боку основних видів обміну (азотистого, пігментного, вуглеводного і мінерального), викликало очікувані, не серйозні побічні ефекти у 11,54-21,4% хворих на стенокардію. При використанні базисної терапії побічні ефекти виникали у 25% хворих.

Публікації автора:

1. Стец Р.В. Використання інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту при стенокардії напруження у хворих похилого та старечого віку. Ліки. – 2002. - №. 4 – С. 95-98. Автором подані результати власних досліджень, які клінічно обґрунтовують антиішемічні та антиаритмічні властивості ІАПФ.

2. Стец Р.В., Крайдашенко О.В. Эффективность эналаприла малеата в терапии стенокардии напряжения у лиц пожилого и старческого возраста // Український медичний альманах. – 2002. - №1. – С. 35-37. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних, аналіз результатів).

3. Стец Р.В., Лящук С.Н., Крайдашенко О.В. Хіміко-фармакологічний та клінічний аналіз застосування фозіноприлу при стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку // Клінічна фармація. – Харьків. – 2002. - №1. – С. 43-45. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних, аналіз результатів клінічних та хіміко-фізичних методів дослідження).

4. Стець Р.В., Лящук С.М. Крайдашенко О.В. Хіміко-фармакологічний аналіз застосування еналаприла малеату на фоні базисної терапії стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. Ліки. – 2002. - №1. – С. 107-110. (Здобувачем особисто проведено лікування та обстеження хворих, статистичну обробку даних, аналіз результатів клінічних та хіміко-фізичних методів дослідження).

5. Стець Р.В., Крайдашенко О.В. Спосіб підвищення ефективності лікування стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. // Деклараційний патент України на винахід №54076А від 17.02.2003 по заявці 2002043640 від 30.04.2002.

6. Стець Р.В., Крайдашенко О.В. Спосіб лікування стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. // Деклараційний патент України на винахід №54075А від 17.02.2003 по заявці 2002043640 від 30.04.2002.

7. Стец Р.В., Крайдашенко О.В. Использование фозиноприла в терапии стенокардии напряжения у лиц пожилого и старческого возраста. VI міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. – Тернопіль. – 2002. – С. 43.

8. Стец Р.В., Крайдашенко О.В. Использование эналаприла малеата в терапии стенокардии напряжения у лиц пожилого и старческого возраста // Тез. доп. конф. по клінічній фармакології, м. Вінниця. – 2002. – С. 98-99.

9. Стец Р.В., Лящук С.Н., Крайдашенко О.В. Использование эналаприла в комбинированной терапии стенокардии напряжения у лиц пожилого и старческого возраста. IV Республіканська науково-практична конференція “Нове у клінічній фармакології та фармакотерапії захворювань внутрішніх органів”. – Харьков. – 2002. – С. 117-118.

10. Дунаев В.В., Крайдашенко О.В., Стец Р.В. Метод підвищення ефективності лікування стенокардії напруження у осіб похилого та старечого віку. Информаційний лист № 253 за 2002 рік про нововедення в системі охорони здоров’я.