У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади оцінки ефективності функціонування торговельних підприємств і запропоновано організаційно-економічний механізм комплексної оцінки ефективності діяльності підприємств торгівлі, який базується на принципах системного підходу. Виконана робота дає підстави сформулювати висновки теоретичного, методологічного та прикладного характеру. 1. Дослідження трактувань вітчизняних і зарубіжних вчених дало підстави стверджувати, що торговельне підприємство як комерційна система – це складна економічна система, яка характеризується відкритістю і самоорганізацією та в результаті реалізації товарів створює додану вартість за допомогою праці членів трудового колективу та ефективного менеджменту і перебуває в стані постійного динамічного розвитку. Розглядаючи підприємство як систему, слід дослідити ефективність з позиції системного підходу. 2. Досліджено сучасний стан, роль, місце торговельних підприємств як комерційних систем в економіці України та окреслено специфіку їх функціонування за 2000-2004рр. в цілому по Україні та в областях західного регіону. За умов ринкової економіки кожне торговельне підприємство повинно забезпечувати свою конкурентоспроможність, рентабельність, ліквідність, впроваджувати маркетингові дослідження, застосовувати сучасний фінансовий менеджмент і на базі цього забезпечувати ефективне функціонування. В умовах до корінних змін, пов'язаних з розвитком ринку, ефективність функціонування торговельних підприємств при повній самоокупності, економічній самостійності і самоуправлінні стає головним орієнтиром їх оцінки як суб’єктів ринкових відносин. 3. Окреслюючи суть та характеристику ефективності торговельних підприємств, нами визначено чинники формування, критерії оцінювання та узагальнено класифікацію видів ефективності з врахуванням функціонування торговельних підприємств в умовах ринку. Запропонована класифікація видів ефективності на практиці дозволяє більш глибше вивчати резерви підвищення ефективності торговельних підприємств та вносити певні корективи в їхню діяльність. 4. Здійснено техніко-економічну оцінку ефективності функціонування торговельних підприємств загалом по Україні та у Львівській, Тернопільській і Закарпатській областях. На основі статистичних даних проведена оцінка ефективності використання торговельної площі та основних фондів. За даними анкетного опитування 120 торговельних підприємств Львівської, Тернопільської і Закарпатської областей проведено аналіз коефіцієнтів, що характеризують завантаженість торговельної площі, використання площі складів, використання об’єму складу. На основі побудованих графіків за допомогою рівнянь парної лінійної і параболічної регресії досліджено вплив факторів на зміну техніко-економічних показників. 5. За побудованою системою показників, яка враховує концепцію вартості грошей в часі, проведена фінансово-економічна оцінка ефективності функціонування торговельних підприємств в Україні та Львівській, Тернопільській, Закарпатській областях за 2000-2004 рр. Окреслено складові оцінки, динаміку фінансово-економічних показників та їх вплив на загальну ефективність діяльності підприємств торгівлі. 6. Розкрито суть та етапи соціально-економічної ефективності функціонування торговельних підприємств та виділено основні складові локальної (регіональної) та внутрішньої соціально-економічної ефективності. Проведено соціально-економічну оцінку ефективності функціонування 120 обстежених дисертантом торговельних підприємств Львівської, Тернопільської, Закарпатської областей. Окремі показники соціально-економічної оцінки, а саме: середні витрати часу в очікуванні обслуговування покупців, витрати часу на придбання одиниці товару, час перебування покупців на торговельному підприємстві при купівлі товарів – проаналізовані на основі анкетного опитування 100 покупців у кожному із 120 торговельних підприємств, а також розрахованих коефіцієнтів попиту на товар, задоволення попиту та незадоволеного попиту на певний товар. 7. Інтегральна оцінка ефективності доповнює і розширює існуючі можливості її аналізу. Інтегральний метод є ефективним у випадках, коли необхідно враховувати вплив факторів на економічні процеси та усунути неоднозначність їх впливу. Запропоновано послідовність проведення інтегральної оцінки та визначені її етапи. Розраховані інтегральні показники рентабельності торговельних підприємств Львівської, Тернопільської і Закарпатської областей методом добутку, сум, середньої геометричної та обґрунтовано використання методу вагового коефіцієнта j-го напряму оцінки як найбільш суттєвого. Зроблено висновок, що найкращі значення за інтегральною оцінкою мають торговельні підприємства Закарпатської області. 8. Обґрунтовано системний підхід до комплексної оцінки ефективності функціонування торговельних підприємств з врахуванням чотирьох тематичних напрямів оцінки (техніко-економічної, фінансово-економічної, соціально-економічної, інтегральної) та використанням економіко-математичних методів. Це дозволяє здійснити узагальнену оцінку ефективності діяльності, виділити визначальні фактори та дослідити їх сукупний вплив. 9. Вдосконалено організаційно-економічний механізм комплексної оцінки ефективності діяльності підприємств сфери торгівлі, який базується на принципах системного підходу із виокремленням основних напрямів дослідження ефективності. Метою застосування такого механізму є виявлення факторів впливу на забезпечення економічного зростання торговельних підприємств як ефективних суб’єктів національної економіки. Досягнення мети можливе за умов використання усіх напрямів комплексної оцінки та елементів механізму її проведення. 10. Побудовано прогнози фінансово-економічних показників ефективності діяльності торговельних підприємств Львівської, Тернопільської, Закарпатської областей на 2005-2007рр. з використанням лінійних, параболічних, експоненціальних, степеневих моделей тренду, які дають підстави спроектувати на перспективу ефективність функціонування торговельних підприємств. Застосування розроблених теоретико-методологічних положень та практичних рекомендацій щодо комплексної оцінки ефективності функціонування торговельних підприємств сприятиме активізації їх діяльності та удосконаленню механізму впливу на кінцеві техніко-економічні, фінансово-економічні, соціально-економічні результати. |