Анотація до роботи:
Пікун Л.В. Дзеркальна гра набутками культури: романтична та постмодерністська модель (на матеріалі романів М.Шеллі “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” і П.Зюскінда “Парфуми. Історія одного вбивці”). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.04 – література зарубіжних країн. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006. У дисертації вперше в українському літературознавстві використовується феномен “дзеркальної гри” як аналітичний інструментарій і досліджуються романтична та постмодерністська моделі реалізації дзеркальної гри культурними набутками. Це уможливило нове прочитання романів М.Шеллі “Франкенштейн, або Сучасний Прометей” і П.Зюскінда “Парфуми. Історія одного вбивці”, а також розкрило сутність феномену гри в межах романтичної та постмодерністської традиції. У дисертації досліджується організація та конкретне втілення дзеркальної гри набутками культури у романах М.Шеллі “Франкенштейн” і П.Зюскінда “Парфуми”. У роботі окреслюються загальні риси романтизму та постмодернізму, які утворюють певний сценарій гри і систему ролей. Автор дисертації акцентує увагу на дзеркально-ігровій діяльності учасників гри, яка у романтизмі та постмодернізмі пов’язана зі зміною структури особистості, індивідуалізацією механізмів, що кодують інформацію. У дослідженні виокремлюються відмінності дзеркальних механізмів у ігрових моделях літератури романтизму і постмодернізму. Крім дублювання, енантіосемії, оманливості, розтягування романтичного дзеркала, зазначається, що постмодерністське дзеркало набуває здатності конструювати структуру, завдяки цьому на ігровому просторі роману “Парфуми” створюється різнорівнева фікція, в якій читачу надається головна роль. У дослідженні дзеркальна гра спостерігається на рівні змісту, образної системи, сюжету, композиції, стилю, жанру, наративної сторони романів М.Шеллі “Франкенштейн” і П.Зюскінда “Парфуми”. |