Анотація до роботи:
Украинец Л.В. Программа «Философия для детей» в Украине // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. – № 552–2. – Харків, 2002. – С. 147–152. Украинец Л.В. Проблемно-деятельностный метод трансляции философского знания в программе «Философия для детей» // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. – № 615. – Харків, 2004. – С. 93–96. Украинец Л.В. Феномен детства в философской антропологии // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – № 625-1.– Харків, 2004. – С. 137–139. Украинец Л.В. Философско-культурологический смысл инициации: язычество // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: теорія культури і філософія науки. – № 625-2. – Харків, 2004. – С. 138–141. Украинец Л.В. Взрослый – ребенок: некоторые аспекты неравенств // Вестник Национального технического университета «ХПИ». Серия: Философия. – № 8. – Харьков, 2005. – С. 118–121. Украинец Л.В. Концепт детскости в творчестве А. Платонова // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Філософія. – № 654. – Харків, 2005. – С. 191–196. Українець Л.В. Патерналізм у тоталітарних системах // Наукові записки Харківського військового університету. Серія: Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХВУ, 2004. – Випуск 3 (21). – С. 191–200. Українець Л.В. Віки життя: проблема демаркації // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Серія: Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУ ПС, 2005. – Випуск 2 (23). – С. 151–158. Украинец Л.В. Философско-культурологический смысл инициации: христианство // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. – № 656. – Харків, 2005. – С. 176–179. Украинец Л.В. «Детство и/или Детскость» в контексте философии коммуникации // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Теорія культури і філософія науки. – № 708. – Харків, 2005. – С. 62–65. Українець Л.В. Еволюція уявлень про «дитинство і/чи дитячість» // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Серія: Соціальна філософія, психологія. – Харків: ХУ ПС, 2005. – Випуск 3 (24). – С. 119–127. Украинец Л.В. Апология Детскости // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Філософія. – № 706. – Харків, 2005. – С. 148–151. Українець Л.В. Філософія для дітей // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я: Анотації доповідей XII міжнародної науково-практичної конференції (20–21 травня 2004 р.). – Харків: НТУ «ХПІ», 2004. – С. 706. Украинец Л.В. А. Платонов: взрослые «дети» // Філософія і література: Матеріали ХІ Харківських міжнародних Сковородинівських читань (24–25 вересня 2004 р.). – Харків: Прометей-Прес, 2004. – С. 227–229. Украинец Л.В. Детскость как антропологическая константа // Философия – детям: Материалы І международной научно-практической конференции (27–29 января 2005 г.). – Москва: Прометей, 2005. – С. 50–52. Украинец Л.В. Тоталитаризм как форма патернализма // Философия и будущее цивилизации: Тезисы докладов и выступлений IV Российского философского конгресса (24–28 мая 2005 г.): В 5 т. – Т.4. – Москва: Современные тетради, 2005. – С. 132–133. Українець Л.В. Освітні практики М. Ліпмана в контексті філософії дитинства // Американська філософія освіти очима українських дослідників. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (22 грудня 2005 р.). – Полтава: ПОІППО, 2005. – С. 210–214.
АНОТАЦІЇ Українець Л.В. Дитинство і дитячість у філософсько-антропологічному контексті. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04. – філософська антропологія, філософія культури. – Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. – Харків, 2006. Дисертація присвячена філософському осмисленню дитинства як культурно-антропологічного феномена і дитячості як його інтегрального елемента, репрезентації дитинства як макрокосму, що містить у собі і світ дорослих. Обґрунтовано необхідність переосмислення традиційного негативного погляду на дитячість. Відповідно застосовуються дві стратегії дослідження: традиційна патерналістська і апологетична. Дитячість аналізується як феномен «внутрішньої (крізь призму побудованої автором ризомної моделі дитячості) і зовнішньої (занурення в яку відбувається шляхом одитинчення індивідів, тобто введення їх у стан дитини, якою маніпулюють) залежності». В дослідженні дитячість тлумачиться як екзистенціал, антропологічна константа, модус людського буття та універсалія культури. Обґрунтовано нову стратегію формування Зрілої особи, яка зуміла зберегти в собі позитивні аспекти дитячості (відкритість, самостійність, допитливість, адаптивність і т.п.) і здатна самотужки знімати негативні прояви цього стану (залежність, закритість, несамостійність, безвідповідальність і т.п.). Запропоновано якісно нові підходи до осмислення дитинства і дитячості: філософсько-антропологічний і екзистенційний. |