Анотація до роботи:

Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як територіальна соціально-економічна система: проблеми та перспективи розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна і соціальна географія. – Інститут географії НАН України, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці суспільно-географічних основ функціонування системи дитячо-юнацького туризму (ДЮТ) в Україні, аналізу структури та територіальної організації цієї системи та напрямів її вдосконалення. Визначено суспільне замовлення на розвиток цього виду рекреаційної діяльності. Удосконалено понятійно-термінологічний апарат суспільно-географічного дослідження ДЮТ. Досліджено та оцінено ресурсний потенціал території України, визначено реалізуючі природні, соціально-економічні, культурно-історичні фактори та ресурси системи ДЮТ в нашій країні.

На основі проведеного аналізу виявлено структурні особливості і визначено проблеми розвитку системи ДЮТ в Україні, обґрунтовано перспективи її розвитку. Проаналізовано особливості територіального розвитку ДЮТ на державному та регіональному рівнях (на прикладі Кіровоградської області), запропоновано напрямки його вдосконалення. Розроблено схему рекреаційно-туристського зонування території України та районування Кіровоградської області.

1. Сучасні економічні і соціальні передумови, що склалися в Україні, сформували суспільне замовлення на розвиток системи ДЮТ. Однак рівень вивченості ДЮТ із позицій соціально-економічної географії не відповідає потребам українського суспільства. У зв’язку з цим актуальною є розробка суспільно-географічної моделі функціонування й розвитку цієї складової туристської галузі.

2. Дитячо-юнацький туризм є специфічною територіальною рекреаційною системою. Специфічність цієї системи полягає в тому, що вона зорієнтована на соціально важливу категорію суспільства – підростаюче покоління і функціонує з урахуванням певних обмежень. Основним агентом системи є юні туристи-краєзнавці – частина учнівської молоді, яка обрала цей вид діяльності. Забезпечує реалізацію їх бажань існуюча система закладів ДЮТ, використовуючи наявну рекреаційно-туристську ресурсну базу.

3. Важливою властивістю системи ДЮТ є її ієрархічність (наявність ряду підпорядкованих таксонів різного територіального рангу). Необхідно розрізняти два територіальних таксономічних ряди: 1) за тіснотою внутрішніх функціональних зв’язків (рекреаційно-туристський об’єкт, вузол, район (підрайон), зона); 2) за критерієм адміністративно-територіального поділу (ТС ДЮТ країни, адміністративної області (АР), адміністративного району).

4. Україна має достатній ресурсно-туристський потенціал, а деякі групи ресурсів взагалі є унікальними для розвитку ДЮТ: кліматичні, які можна оцінити як надзвичайно сприятливі; орографічні, серед яких провідне місце займають гірські ландшафти Українських Карпат та Гірського Криму; спелеологічні ресурси Поділля та Криму, які можна оцінити як унікальні; водні, серед яких дуже важливими є ресурси морських узбереж Чорного та Азовського морів, річкові ресурси; культурно-історичні ресурси, які відіграють надзвичайно важливу роль для задоволення пізнавальних потреб юних туристів тощо.

5. У системі ДЮТ України сформувалися 2 типи закладів: І тип – заклади, що виконують організаційно-методичні функції – центри туризму і краєзнавства учнівської молоді (станції юних туристів); ІІ тип – заклади, які виконують рекреаційно-оздоровчі функції – дитячі туристські бази, табори, що не є самостійними і підпорядковуються закладам І типу. Пропонуємо створення проміжного типу закладів – профільних екскурсійно-туристських бюро, які б безпосередньо займалися обслуговуванням саме учнівської молоді. Створюватися вони можуть на засадах малого бізнесу в рамках державної програми розвитку соціального туризму з метою максимального здешевлення послуг для особливої категорії споживачів.

6. Напрямами удосконалення територіальної структури ДЮТ в нашій країні є створення в районах (містах) України нових центрів туризму і краєзнавства з подальшою розробкою місцевих та міжрайонних туристсько-краєзнавчих маршрутів і, насамкінець, – розширення мережі туристсько-краєзнавчих гуртків до рівня кожної школи. Це дасть змогу утворити ТС ДЮТ у кожному адміністративному районі (місті) нашої країни.

7. Відповідно до запропонованих у роботі ознак в Україні виділено й охарактеризовано 6 рекреаційно-туристських зон розвитку ДЮТ: Кримську, Причорноморсько-Азовську, Карпатську, Подільсько-Поліську, Північно-Придніпровську та Донецько-Дніпровську.

8. Внутрішня перебудова системи ДЮТ України не зможе суттєво поліпшити ситуацію з підвищенням її ролі в суспільному житті нашої країни. Тому питання розвитку цієї системи треба вирішувати на загальнодержавному рівні. Створена в державі нормативно-правова база ДЮТ покращила умови для його подальшого розвитку, але недостатньо. Необхідне прийняття Законів України “Про соціальний туризм” та “Про соціальну туристську ренту”.

9. Для забезпечення змістовної організації відпочинку учнівської молоді на місцевому рівні необхідна розробка регіональних туристських, рекреаційно-оздоровчих, екскурсійних програм, що спираються на місцеві рекреаційно-туристські ресурси. Цей туристський продукт має високу соціальну ціну, про що свідчать розроблені автором схема рекреаційно-туристського районування Кіровоградської області, Програма відпочинку й оздоровлення школярів Кіровоградщини на 2002–2006 роки, а також нові маршрути туристсько-краєзнавчих подорожей по території Кіровоградської області та України.

10. Економічно та соціально обґрунтованими формами організації рекреаційно-туристської діяльності дітей та юнацтва є використання мережі існуючих оздоровчих закладів підприємств свого регіону, організація наметових таборів (базових, профільних, пересувних), проведення туристсько-краєзнавчих походів та експедицій. Комп-лексне використання цих видів відпочинку та оздоровлення, широкий спектр запропонованих видів відпочинку від найдешевших до дорогих дає можливість вибору засобів оздоровлення дітей для всіх верств населення, що особливо важливо в сучасних економічних умовах.

Публікації автора:

Брошури

1. Колотуха О.В. Туристсько-краєзнавчі маршрути Кіровоградщини. – Кіровоград: Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка, 1999. – 18 с.

2. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. – 42 с.

3. Колотуха О.В. Ресурсно-туристський потенціал Кіровоградської області. – Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2002. – 52 с.

Статті

4. Колотуха О.В. Природні рекреаційні ресурси та рекреаційне районування Кіровоградщини // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Національного пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – 2001. – Вип. 6. – С. 161-173.

5. Колотуха О.В. Понятійний апарат суспільно-географічного дослідження дитячо-юнацького туризму // Географія і сучасність. Зб. наук. праць Національного пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – 2002. – Вип. 8. – С. 75-87.

6. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм в Україні як специфічна територіальна рекреаційна система // Культура народов Причерноморья. Науч. журнал. – 2002. – Вып. 36. – С. 283-288.

7. Колотуха О.В. Розвиток туристсько-краєзнавчої роботи в позашкільних закладах // Туристично-краєзнавчі дослідження. – 2000. – Вип. 3. – С. 227-239.

8. Колотуха О.В. Позашкільна учнівська туристсько-краєзнавча діяльність як засіб формування особистості дитини // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту. – 2000. – Вип. 28. – С. 107-112.

9. Колотуха О.В. Сучасні соціально-економічні чинники та передумови розвитку системи дитячо-юнацького туризму в Україні // Туристично-краєзнавчі дослідження. – 2002. – Вип. 4 – С. 148-156.

10. Колотуха О.В. Шляхи вдосконалення системи дитячо-юнацького туризму в Україні // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту ім. Г.Сковороди. – 2003. – С. 79-81.

Тези доповідей

11. Колотуха О.В. Туристсько-краєзнавча робота як засіб оздоровлення та активного відпочинку школярів // Матер. V Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України”. – Кіровоград, 1999. – С. 154-155.

12. Колотуха О.В. Рекреаційно-спортивні заняття, їх особливості та класифікація // Матер. Міжн. наук.-практ. конф. “Проблеми розвитку спортивно-оздоровчого туризму і краєзнавства в закладах освіти” (18-19. 04.2002 р., м. Переяслав-Хмельницький). – К.: Обрії, 2002. – С. 145-148.

13. Колотуха О.В. Регіональні рекреаційні дослідження проблем літнього відпочин-ку учнівської молоді // Географічна освіта і наука в Україні. Тези доповідей ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 26-27.03.2003 р.) – К.: Обрії, 2003. – С. 350-352.

14. Колотуха О.В. Дитячо-юнацький туризм як об’єкт суспільно-географічних досліджень // Актуальні проблеми розвитку економіко-географічної науки та осві-ти в Україні: Зб. тезів доповідей. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2003. – С. 171-175.

15. Колотуха О.В. Пріоритетні напрямки удосконалення структури і територіальної організації дитячо-юнацького туризму в Україні // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя. Матер. ІV Міжн. наук.-практ. конф. (16-18.09.2004 р.). – Херсон: Штрих, 2004. – С. 101-106.

16. Колотуха О.В. Регіональна соціальна політика: рекреаційні аспекти // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. Зб. наук. праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 332-334.