1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми надання хірургічної допомоги при дисплазіях суглобів кінцівок у собак: визначено та систематизовано клінічні форми дисплазій плечового, ліктьового, зап’ясткового, кульшового, колінного та заплеснового суглобів; вдосконалено їх діагностику (розроблено методику клінічного обстеження та пристрій для пункційної біопсії суглобового хряща); досліджено етіологію та патогенез (морфофункціональні особливості метафізарного хряща в постнатальному періоді, зміни структури та гістохімічних показників у метафізарному і суглобовому хрящах при остеохондропатії, їх роль у патогенезі дисплазій суглобів); визначено принципи консервативної терапії та оперативних втручань, клініко-експериментально обгруновано та впроваджено у практику методи лікування. 2. Дисплазії суглобів кінцівок часто зустрічаються у собак. За результатами клінічного обстеження 1161 собаки у 151 випадку, тобто у 13,0 %, виявлені дисплазії суглобів кінцівок: плечового – 18 (1,55 %), ліктьового – 44 (3,87 %), зап’ясткового – 14 (1,20 %), кульшового – 27 (2,32 %), колінного – 38 (3,27 %) та заплеснового – 10 (0,86 %). 3. У різних суглобах кінцівок собак визначаються певні клінічні форми дисплазій: у плечовому – природжений медіальний вивих голівки плечової кістки, відрив горбка лопатки, розсікаючий остеохондрит; у ліктьовому – природжений латеральний підвивих ліктьової кістки, природжений вивих голівки променевої кістки, підвивихи внаслідок порушень синхронного росту кісток передпліччя, незрощення відростків (медіального вінцевого та ліктьового ліктьової кістки, медіального надвиростка плечової кістки), розсікаючий остеохондрит; у передплічно-зап’ястковому – деформації; у кульшовому – порушення співвідношення суглобових поверхонь голівки стегнової кістки та кульшової западини; у колінному – природжені вивихи надколінка, кутова деформація, краніальна деформація епіфіза великогомілкової кістки, відрив гребеня великогомілкової кістки, розсікаючий остеохондрит; у заплесновому – бокова деформація, розсікаючий остеохондрит. 4. Остеохондропатії метафізарного та суглобового хрящів спричинюють розлади остеогенезу в їх ділянках, що лежить в основі патогенезу багатьох клінічних форм дисплазій суглобів. Останні, за особливостями етіології і патогенезу, поділяються на такі, що спричинені порушенням конгруентності суглобових поверхонь, незрощенням відростків кісток та відшаруванням суглобового хряща. 5. Порушення конгруентності суглобових поверхонь можуть бути природженими або виникати в постнатальному періоді при деформаціях епіфізів через гальмування або припинення остеогенезу в окремих ділянках метафізарних хрящів. До цієї групи належить більшість дисплазій кульшового суглоба, кутова деформація колінного суглоба, краніальна деформація голівки великогомілкової кістки та латеральна – заплеснового суглоба. 6. Незрощення відростків кісток спричинюються порушенням остеогенезу в аналогах метафізарих хрящів, тобто, у прошарках хрящової тканини, що виникають при формуванні відростків з окремих центрів осифікації. Затримка зростання їх із кісткою та подальше від’єднання порушує функцію суглобів і лежить в основі патогенезу відриву горбка лопатки, гребеня великогомілкової кістки, незрощення медіального надвиростка плечової, вінцевого та ліктьового відростків ліктьової кісток. 7. В основі патогенезу розсікаючого остеохондриту лежить порушення остеогенезу в базальних ділянках суглобового хряща, що призводить до його відшарування та утворення на суглобовій поверхні дефектів. 8. Вивихи та підвивихи як причини дисплазій суглобів бувають природженими (медіальний вивих голівки плечової кістки, латеральний підвивих проксимального епіфіза ліктьової кістки тощо) або виникають у постнальному періоді через недостатню конгруентність суглобових поверхонь (вивих голівки стегнової кістки, вивих надколінка) чи порушення формування кістяка (вивихи в суміжних із передпліччям суглобах при несинхронному рості його кісток). 9. Швидкість та повнота формування покриву дефекту суглобової поверхні майже повністю визначається проліферацією тканин субхондральної зони. Це обгрунтовує при розсікаючому остеохондриті обробку кюреткою місця відшарування суглобового хряща, що створює умови для прискорення регенерації тканин. 10. Оперативне лікування при дисплазіях суглобів кінцівок собак застосовують у випадках, коли не показано консервативне або коли останнє протягом 5-6 тижнів не дає позитивних результатів. Воно спрямоване на відновлення функції суглобів з урахуванням особливостей етіології та патогенезу різних клінічних форм дисплазій, віку собак, а також анатомічної будови окремих суглобів і передбачає: при вивихах та підвивихах – усунення причин, репозицію й фіксацію кісток; при деформаціях кісток, залежноі від їх анатомічних особливостей та віку собак, – корекційний остеогенез або варіанти корекційної остеотомії; при незрощеннях відростків кісток – їх репозицію та фіксацію, а в разі неможливості, – видалення; при розсікаючому остеохондриті – видалення із суглоба сторонніх тіл та обробку кюреткою дефекту суглобової поверхні. 11. Метод пункційної біопсії суглобового хряща за допомогою сконструйованого нами пристою є простим та надійним, дозволяє отримувати для гістологічних досліджень достатні за розмірами зразки суглобового хряща при мінімальній травматизації тканин. 12. Для запобігання дисплазіям суглобів, спричинених переломами кісток в ділянках метафізарних хрящів, необхідно: термінове проведення остеосинтезу з ретельною репозицією та жорсткою іммобілізацією уламків; уникати торкатися ділянок хряща з гермінативними елементами, що залишилися на епіфізі; застосовувати найменш травматичні засоби фіксації – штифти невеликого діаметра (Кіршнера, Раша, в деяких випадках – Штайнмана); при визначенні довжини штифтів для полегшення їх видалення враховувати швидкий ріст кісток у ділянках метафізарних хрящів; застосовувати спеціальні шурупи для губчастої кістки; фіксаційні пластинки через гальмування ними росту кісток використовувати у виключних випадках і на короткий термін (3-4 тижні); періодично контролювати стан кінцівки з метою вчасного виявлення її кутової деформації. |
