У дисертаційній роботі наведено результати вивчення раціону та кормової бази козулі у Західному Поліссі України. За результатами проведених досліджень установлено закономірності динаміки кормових трав’янистих рослин у лісових культурах різного віку в найбільш поширених типах лісорослинних умов та біомаси загальних і доступних кормів залежно від густоти підросту та підліска. 1. Потенціал Західного Полісся за розподілом лісового фонду за категоріями, породним і віковим складом, типами лісорослинних умов вказує на значні можливості щодо збільшення чисельності козулі, однак її існуюча чисельність тут нерівномірна і не пов’язана з ресурсами кормових рослин (щільність поселення тварин у Рівненській області – від 2 до 17,7 особин, у Волинській – від 2,1 до 23,4 особин на 1000 га). 2. Доросла козуля за добу скушує 1820–2350 пагонів дерев та кущів, що становить 2,8–4,1 кг сирої фітомаси. Зимовий раціон козулі складають 26 видів судинних рослин: 7 дерев, 4 чагарники, 5 чагарничків, 10 багаторічних трав. За переважанням у зимовому кормовому раціоні дерев, чагарників і чагарничків козулю віднесено до дендрофага. Дерева й чагарники утворюють такий pяд у міру зменшення пошкоджуваності їх козулею: бруслина європейська – дуб звичайний – ясен звичайний – верба попеляста – осика – верба козяча – граб звичайний – горобина звичайна – ожина несійська – крушина ламка. 3. До основних кормів козулі в лісах Західного Полісся віднесено дуб звичайний, осику, верес звичайний, чорницю, граб звичайний, вербу козячу, ожину несійську, брусницю; до другорядних – сосну звичайну, барвінок малий, зіновать руську, крушину ламку, гравілат міський, ялину звичайну, багно звичайне, буяхи, бруслину європейську, березу повислу, щучник дернистий, кропиву дводомну, ліщину звичайну. Види, віднесені до основних кормів, рекомендуються для заготівлі та організації зимової підгодівлі козулі. 4. Видовий склад трав’янистих рослин у соснових культурах в різних типах лісорослинних умов поступово відновлюється у 40–50-річних насадженнях порівняно з еталонними. З 31 виду трав’янистих рослин у вологих суборах і 129 видів у свіжих сугрудках лише по 9 видів є кормовими для козулі, а її кормову базу слід визначати запасами дерев, чагарників і чагарничків. 5. Найціннішими за кормовим значенням для козулі у лісах Західного Полісся є розріджені листяні молодняки віком до 10 років з переважанням у їх складі дуба звичайного, осики, ясена звичайного, верб, бруслини європейської, граба звичайного. Найгірші угіддя – високоповнотні середньовікові та пристиглі чисті соснові насадження без підросту, підліска та трав’яного покриву. 6. У одновікових насадженнях з переважанням однієї породи в подібних лісорослинних умовах співвідношення між видами підросту та підліска подібне. Зміна повноти головного ярусу насадження в межах однієї повнотної групи не суттєво впливає на видовий склад та кількісне співвідношення видів підросту й підліска, а змінення вікових категорій призводять до їх істотних змін. 7. Величина запасів деревно-гіллячкових кормів на зрубах і згарищах у зимовий період зменшується порівняно з літнім періодом. Кратність їх зменшення залежить від переважаючої у насадженні породи і становить у молодняках з сосною звичайною 1,2–1,8 разу, у молодняках з дубом звичайним – 4,1–6,1 разу, в молодняках з березами, вербами крушиною ламкою, горобиною звичайною – 2,1–3,8 разу. 8. У зимовий період без снігового покриву високі запаси за рахунок вересу звичайного, брусниці та чорниці мають зруби та згарища на місці сосняків й зруби та згарища на місці березняків та осичників дякуючи ситнику скупченому та щучнику дернистому, причому запаси перших зменшуються порівняно з літніми періодом у 1,3–1,4 разу, а запаси других – у 4,8–6,2 разу. Запаси кормової фітомаси трав (злаків, осок) у літній і зимовий періоди на деяких типах зрубів та згарищ можуть відрізнятися в кілька десятків разів. 9. Соснові та сосново-березові молодняки незважаючи на значні запаси кормової фітомаси малоцінні за кормовим значенням через низький ступінь та частку пошкодження й споживання козулею сосни та берези. Найкращими зимовими пасовищами козуль є змішані листяні молодняки 5–8 років. 10. Величина запасів кормової фітомаси під наметом лісу після несуцільних рубань залежить від породного складу, повноти першого і другого ярусів насадження, а також від проміжку часу, який минув після рубань. Зі зменшенням повноти верхнього ярусу насадження запас кормової фітомаси зростає на протязі десяти років після рубань, а потім поступово зменшується. Зі зменшенням повноти на одиницю у березняках та осичниках різнотравних запаси кормів зростають значно меншими темпами, ніж у дібровах. 11. Статистичний аналіз отриманих залежностей фітомаси кормових дерев від їх кількості свідчить про стійку тенденцію до заниження розрахункових даних у разі зменшення кількості спостережень, а їх оптимізована кількість при ресурсних дослідженнях кормової бази козулі дорівнює 30 обліковим ділянкам площею 100 м2 кожна для кожного едатопу. Найбільш тісні зв’язки виявлено між фітомасою кормових видів та загальною кількістю кормових дерев, а також доступних кормових дерев (r > 0,8), що дозволяє розробити довідково-нормативні таблиці на лісотипологічній основі. 12. З метою зменшення потрав цінних молодняків у місцях високої щільності козулі пропонуємо створювати загущені насадження, а доглядові рубання в них проводити не раніше 12-річного віку. Особливо цінні культури слід огороджувати та застосовувати репеленти. 13. Пропонуємо після несуцільних рубань у соснових та сосново-листяних насадженнях, де починаються процеси задерніння проводити мiнералiзацiю поверхні грунту вузькими смугами грунтоздирачами перед масовим вильотом насіння та підсівати насіння бажаних кормових порід. 14. Рекомендуємо інтенсивні рубання в насадженнях старших вікових груп, які сприяють збільшенню запасів доступних для козулі кормів завдяки збільшенню біомаси підросту, підліска та трав’яного покриву. |
