1. У дисертації, на основі експериментальних досліджень, наведено динаміку артеріо-венозної різниці окремих органічних та мінеральних речовин у тканинах дистальної ділянки кінцівок великої рогатої худоби в нормі та за розвитку гострих запальних процесів. Встановлено, що в цих тканинах відбувається інтенсивне використання білків, вуглеводів та мінеральних речовин при підвищеній активності лужної фосфатази. На підставі отриманих результатів досліджень для клінічної практики запропоновано нові підходи до терапії асептичних та гнійних запальних процесів м'яких тканин пальця. 2. В умовах господарств молочного напряму Львівщини у літньо-пасовищний період хворобами кінцівок уражується в середньому 14,1% тварин загального поголів'я, у тому числі асептичні запальні процеси діагностували у 60,7%, гнійно-некротичні - у 39,3% хворих тварин. 3. Після обміну в тканинах пальця кров повертається в основному по двох венах - v. saphena medialis, і v. saphena latercdis. За різницею вмісту окремих речовин у артеріальній та венозній крові з судин кінцівки є змога отримати об'єктивні й вірогідні результати використання окремих речовин тканинами дистальної ділянки кінцівки. 4. Встановлено, що в нормі тканини дистальної ділянки кінцівки активно використовують білки альбумінової фракції та глюкозу. Активність лужної фосфатази у венозній крові на 25% вища, порівняно з артеріальною. При цьому у венозну кров із тканин кінцівки проникають іони кальцію, магнію і затримуються в тканинах іони фосфору. За розвитку асептичного запального процесу у венозній крові на 18,25 % збільшується відносний вміст альбумінів, на 50% — кількість лейкоцитів, у два рази зростає кількість еозинофілів при відносно сталих величинах гематокриту, вмісту гемоглобіну та кількості еритроцитів. 5. При тривалому перебігу асептичного запального процесу, на 7-у добу від початку запалення, у венозній крові зменшується вміст кальцію (р< 0,01), магнію (р< 0,001), фосфору (р< 0,05). Рівень глюкози знижується на 32,5%, резервна лужність - на 24%, що свідчить про розвиток гіпоксії у травмованих тканинах. 6. При застосуванні засобів загальностимулювальної терапії у великої рогатої худоби слід враховувати їх особливості, зокрема АСД-Ф2 - зумовлює лейкоцитоз за рахунок зростання кількості малих лімфоцитів та посилює фагоцитарну активність нейтрофілів (р<0,001), вміст імуноглобулінів у сироватці крові зростає на 30%; екстракт алое викликає лейкоцитоз за рахунок збільшення кількості малих лімфоцитів, стимулює фагоцитарну активність нейтрофілів, на 50%) збільшує вміст імуноглобулінів сироватки крові; екстракт прополісу збільшує кількість нейтрофілів, малих лімфоцитів та на 66% зростає фагоцитарна активність нейтрофілів. При парентеральних ін'єкціях зазначених стимуляторів рівень загального білка сироватки крові зростає на 25,5%, порівняно з вихідним станом. 15 7. З метою патогенетичної терапії асептичних запальних процесів після охолоджувальних компресів ефективним є застосування бинтової пов'язки з аплікаціями розчинів: цинку сульфат-димексидних, натрію саліцилат -димексидних та ацетилсаліцилової кислоти-димексидних. 8. При лікуванні гнійних запальних процесів місцеве застосування у вигляді аплікацій антибіотиків, розведених на 10%-ному розчині димексиду, підвищує їх антимікробну дію на 20-30 %. 9. Гнійно-некротичні процеси в дистальній ділянці кінцівок корів характеризуються тривалим і тяжким перебігом. Залежно від характеру захворювання, при лікуванні, поряд з місцевою провідниковою анестезією га антисептичною терапією, ефективним є застосування загально-стимулювальних препаратів: АСД-ф2, екстракту алое та прополісу. Такий захід підвищує загальну резистентність організму тварин і прискорює їхнє видужання. 10. Загальні заходи профілактики хвороб кінцівок корів повинні базуватися на активації мікробіологічних процесів у рубці, оптимізації цукро-протеїнового співвідношення раціону, вітамінно-мінерального живлення тварин та активному моціоні. | 