Анотація до роботи:

Данько Р.В. Динаміка мовних порушень в процесі реабілітації післяінсультних хворих. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.15 – нервові хвороби. – ДУ „Інститут неврології, психіатрії і наркології АМН України”. Харків, 2007.

На підставі клініко-інструментального дослідження вивчена структура формування мовних розладів та їх динаміка під впливом комплексного диференційованого реабілітаційного лікування в поєднанні з оцінкою загального функціонального відновлення у хворих після різних типів мозкового інсульту. Виявлені особливості емоційних порушень в залежності від характеру розладів мови внаслідок інсульту та їх динаміки після відновлювального лікування. Вивчений стан церебральної гемодинаміки у хворих з наслідками інсульту та її вплив на відновлення неврологічних функцій. Доведена ефективність розробленого комплексу реабілітаційних програм для поліпшення розладів мови та функціональних можливостей післяінсультних хворих.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової задачі, яке полягає у встановленні особливостей динаміки мовних розладів та удосконалення відновлювальної терапії та реабілітації післяінсультних хворих.

2. У структурі афатичних синдромів переважають форми афазії з порушенням експресивної сторони мови – АМА, МА, ТА як після ІІ, так і після ГІ, але при ГІ АА і Зм/А не спостерігаються. Форми і ступінь тяжкості мовних порушень розрізняються в залежності від характеру перенесеного інсульту. Більш тяжкий ступінь спостерігається після перенесеного ІІ Ступінь тяжкості афазії більш виражена після перенесеного ІІ – у 30,85% хворих. Після перенесеного ГІ переважає легкий ступінь ваги афазії – у 52,63% хворих. Динаміка відновлення мови при дизартріях залежить від форми і вихідного ступеня тяжкості і є найбільш повною при КД. При БД і МД вдається досягти загального поліпшення, при Пбд і Пкд формах поліпшення є незначним.

3. Відновлення функціонального статусу хворих після перенесеного інсульту відбувається паралельно з відновленням мовних функцій. У хворих з порушеннями мови по типу дизартрії вихідні функціональні можливості кращі, ніж у хворих з афазіями. Серед хворих з афазіями кращі можливості спостерігаються у хворих з АА і СА. Ефективність реабілітації є найбільш повною у хворих з переважним порушенням експресивної мови – при МА, ТМА й АМА. Виявлено стійку лінійну кореляційну залежність між функціональним профілем PULSES і індексом повсякденної життєвої активності Бартела (r=0,893).

4. Афатичні порушення у післяінсультних хворих супроводжуються тривожними і депресивними розладами, ступінь виразності яких залежить від важкості порушення мовних комунікативних можливостей. Мовна реабілітація сприяє зменшенню тривожних і депресивних розладів паралельно з відновленням мовних функцій. Редукція тривожних розладів є найбільш істотною у хворих з афазіями з поразкою експресивної мови – МА, ТМА й АА. У хворих з ТА, СА і Зм/А поліпшення емоційних розладів менш значні. Симптоми депресії і тривожності у хворих з дизартріями виражені значно менше, ніж у хворих з афазіями і визначаються тільки при КД.

5. На ефективність відновлення неврологічних функцій після перенесеного інсульту впливає стан мозкового кровотока. У хворих зі збереженим КК по ПСА відзначається більш виражена динаміка відновлення мовної функції, що супроводжується зниженням ЛШК (по ПМА – від 31,5 ± 2,3 до 21,8 ± 3,1 див/с), зниженням пружноеластичних властивостей артерій (з 3,3±0,57 до 2,9±1,82) і циркуляторного опору (с 0,59±0,24 до 0,51±0,22), збереженістю резерву вазодилятації (Рц СО₂ = 1,2-1,3, при нормі 1,2-1,4), підвищенням індексу цереброваскулярної реактивності, особливо у хворих з МА (від 40 до 56%). У хворих з неефективним КК відзначається зниження показників цереброваскулярної реактивності за рахунок підвищених показників пружноеластичних властивостей артерій (3,2±0,51), циркуляторного опору переважно в судинах ВББ (з 0,51±0,15 до 0,56±0,1 і з 0,64±0,24 до 0,94±0,07) і ослаблення вазодилятаторних властивостей артерій (гіперкапнична реакція судин була підвищена у хворих із ТМА і СА, Рц СО₂ = 1,5-2,0 при нормі 1,2-1,4).

6. Доведено, що розроблені диференційовані комплекси реабілітаційних заходів, спрямовані на поліпшення мовних порушень в залежності від характеру мовного дефекту, ступеня виразності рухових післяінсультних розладів, значно (р<0,05) поліпшують ефективність відновлення функцій після інсульту, дозволяють підвищити комунікативні функції на 34,3%, загальний функціональний статус на 24,5%, повсякденну життєву активність на 13,5%.

Публікації автора:

1. Данько Р.В. Влияние ауторегуляторных механизмов мозгового кровотока на восстановление речевой функции при мозговом ишемическом инсульте // Медицина сегодня и завтра. – 2003. - №4. – С.99-103.

2. Данько Р.В. Клиническая эффективность прамистара при нейрореабилитации постинсультных больных с афатическими нарушениями // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. - №2. – С.73-75.

3. Данько Р.В. Динамика синдрома дизартрии в реабилитации больных, перенесших инсульт // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. - №2. – С.140-144.

4. Дубенко О.Е., Данько Р.В. Восстановление речевых нарушений у больных, перенесших ишемический инсульт, в условиях специализированного реабилитационного центра // Проблеми медичної науки та освіти. – 2003. - №1. – С.45-48. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз проведених програм і методик реабілітації, наукові висновки і написання статті).

5. Дубенко О.Е., Атамась Н.В., Чикало А.В., Данько Р.В., Кулешова О.В. Эффективность реабилитации речевых функций у больных после перенесенного ишемического инсульта в зависимости от состояния мозгового кровотока // Журн. психиатрии и медицинской психологии. – 2004. – №2 (12).- С.49-53. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів інструментальних досліджень, нейровізуалізаційних змін, наукові висновки і написання статті).

6. Чикало О.В., Атамась Н.В., Данько Р.В., Данько В.К. До проблеми реабілітації та реадаптації у відновний період інсульту // Журн. Лікарська справа. – Київ: „Здоров’я”, 2002. – Т.1064, №5-6. – С.46-49. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз програми поетапної реабілітації післяінсультних хворих, наукові висновки і написання статті).

7. Чикало О.В., Атамась Н.В., Данько Р.В. Реабілітація та реадаптація у відновлювальний період ішемічного інсульту // Матеріали пленуму науково-практичного товариства неврологів, психіатрів та наркологів України, присвяченого Року Здоров’я «Актуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров’я населення України». – Тернопіль, – 2001. – С.483-486. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів відновлення неврологічного дефіциту у хворих після перенесеного ішемічного інсульту, наукові висновки і написання роботи).

8. Dubenko Y.G., Dubenko O.Y., Korolenko O.M., Danko R.V. Correlation between cerebral hemodynamics and recovery of speech in patients with aphasia caused by ischemic stroke // 5th world stroke congress, abstracts. – Vancouver (Canada). – 2004. – P. 220. (Данько Р.В. здійснив підбір і аналіз клінічного матеріалу, аналіз результатів інструментальних досліджень, нейровізуалізаційних змін, наукові висновки і написання роботи).