1. У дисертаційній роботі досліджено вікову динаміку макро- і мікроелементного складу та антиоксидантної системи сироватки крові і синовіальної рідини в коней. Показано роль цих показників у патогенезі експериментальних асептичних артритів. Розроблено й експериментально обґрунтовано комплексний метод лікування асептичних артритів із застосуванням препарату, який володіє протизапальною, аналгетичною та антиоксидантною дією і створений на основі полтавського бішофіту. 2. Хвороби кінцівок серед обстеженого поголів’я коней становлять 12,4%, 24,7 % із них складають асептичні артрити, у тому числі запалення тарзального суглоба – 44,5 %, карпального – 22,2, суглобів пальця – 33,3%. 3. Вікові зміни макроелементного складу сироватки крові та синовії проявляються зниженням загального кальцію (р<0,05) у 6-місячних тварин (відповідно на 24% та 38%) із подальшим його зростанням у 24-місячних. Концентрація неорганічного фосфору знижується – відповідно на 40–57% та 34–46%. Кількість магнію в синовії і сироватці крові стабілізується в лошат із 3–6-місячного віку. 4. Зміни мікроелементного складу сироватки крові та синовії в коней дворічного віку проявлялися зниженням концентрації міді – відповідно у 2 (р<0,001) і 2,5 рази (р<0,01); цинку – на 25 і 34% (р<0,01); заліза – на 20 і 27% (р<0,001), порівняно з лошатами 3-місячного віку. Концентрація кобальту в коней до 2-х років у сироватці крові та синовіальній рідині не змінюється. 5. Концентрація церулоплазміну в коней, старших 2-х років, зменшується в сироватці крові у 2,6 рази (р<0,001), у синовіальній рідині – у 2,5 рази (р<0,05), порівняно з тримісячними. Індекс антиоксидантної активності в сироватці крові коливається в межах 1,25–1,33 ум.од., у синовії – з віком збільшу- ється (р<0,01); уміст малонового діальдегіду, навпаки, знижується – на 28% (р<0,001) у сироватці та на 43% (р<0,001) у синовії. 6. Асептичне запалення суглобів у коней проявлялося збільшенням умісту загального кальцію в сироватці крові на 27%, у синовії – на 29% (р<0,001); неорганічного фосфору в синовії – на 30% (р<0,05) та зменшенням концентрації магнію в сироватці й синовії – відповідно на 22 (р<0,05) і 30% (р<0,001). 7. Зміни мікроелементного складу при синовіті характеризуються зростанням концентрації міді в сироватці та синовії – в 1,5 (р<0,05) і 4 рази (р<0,001); цинку – в 1,5 (р<0,001) і 2,6 рази (р<0,001); кобальту – в 1,4 (р<0,05) і 2,3 рази (р<0,001) відповідно; заліза в синовії – у 4,8 (р<0,001) та зниженням марганцю в синовії – в 1,2 рази (р<0,05). 8. Запальний процес у суглобі супроводжується зростанням концентрації церулоплазміну в сироватці в 1,4 (р<0,01) та синовії – 4,8 рази (р<0,05); вмісту МДА – в 1,2 (р<0,05) і 3,2 рази (р<0,001) та зменшенням індексу АОА – в 1,1 (р<0,05) і 1,3 рази (р<0,001) відповідно. 9. Зовнішнє застосування полтавського бішофіту з димексидом із розрахунку 15 % з додаванням новокаїну (0,5 г/100 мл) у вигляді компресу або електрофорезу проявлялося усуненням клінічних ознак запалення та відновленням функції кінцівки на 7–9-у добу лікування. 10. Запропонований метод лікування відзначається збільшенням концентрації загального кальцію, неорганічного фосфору й магнію в сироватці і, особливо, в синовіальній рідині; зниженням концентрації міді, сповільненням накопичення заліза і кобальту та підвищенням цинку з поступовим зменшенням цих показників на 8–10-у добу дослідження. 11. Застосування лікарських препаратів сприяє підвищенню загальної антиоксидантної активності, зниженню рівня малонового діальдегіду в досліджуваних субстратах та нормалізації вмісту церулоплазміну. 12. Комплексний метод лікування бішофіт-димексид-новокаїновим розчином, як препаратом, який володіє протизапальною, аналгетичною, імуностимулювальною дією та пенетруючими властивостями, позитивно впливає на патогенез асептичних артритів у коней і проявляється тимчасовим накопиченням мінеральних сполук на початку запального процесу з подальшою нормалізацією біохімічних показників сироватки крові та синовіальної рідини. При цьому його електрофоретичне застосування на 1–2 доби прискорює відновлення клініко-морфологічних та біохімічних показників цих субстратів. |