1. Дисертація містить нове рішення наукової проблеми оцінки когнітивних порушень у хворих на шизофренію. Визнання значущості когнітивних розладів, поряд iз позитивними і негативними симптомами, відбиває новий підхід до розуміння механізмів соціальної дезадаптації хворих. Отримані результати дозволили виділити критерії і розробити комплекс завдань для психологічної оцінки когнітивного дефіциту у хворих на шизофренію з метою оцінки динаміки стану пацієнтів у ході терапії різними групами антипсихотичних препаратів; 2. Когнітивний дефіцит у хворих на шизофренію носить транзиторний характер і представлений розладом основних пізнавальних процесів. Порушення мислення, пам’яті, розлад функції довільної уваги, порушення темпу сенсомоторних реакцій, послаблення продуктивності інтелекту та загальної продуктивності діяльності виявлено у всіх хворих на шизофренію, незалежно від перебігу і давності захворювання. 3. Оцінка когнітивного дефіциту в динаміці терапії шизофренії показала відновлення когнітивних функцій на фоні лікування атиповими антипсихотичними препаратами. Позитивна динаміка торкається всіх пізнавальних процесів і спостерігається вже на ранніх етапах лікування. 4. Виявлено суттєве збільшення середніх значень IQ, як показника динаміки інтелектуальних функцій на ранніх етапах лікування (p<0,001) і у віддаленому періоді прийому атипового антипсихотичного препарату (p<0,001). Показники рівня вербального та невербального IQ також значно покращились в ході терапії рисполептом. 5. Пізнавальний дефіцит на фоні прийому типових антипсихотичних препаратів залишається стабільним, динаміка когнітивних функцій відбувається нерівномірно, розбіжності між показниками IQ і за окремими субтестами не є статистично значущими. Виявлено покращення рівня IQ як показника динаміки інтелектуальних функцій (p<0,05) на ранніх етапах лікування і відсутність динаміки показників у віддаленому періоді прийому препаратів. 6. Позитивні зміни в структурі вербального компоненту IQ у хворих, які лікувалися типовими антипсихотичними препаратами, відбуваються тільки на ранніх термінах лікування (p<0,001). Виявлено поліпшення ходу мисленнєвих процесів: збільшення швидкості переробки інформації, однак зміни не є стабільними. Рівень показника IQ невербального дещо погіршився в ході лікування, ослабла здатність до рефлексивної регуляції мислення, функція конструктивного мислення і просторових уявлень, відбувається подальший розлад функції довільної уваги та оперативної пам’яті, що обумовлює низьку ефективність діяльності в цілому. 7. Виявлено взаємозв’язок між особливостями та рівнем когнітивного функціонування та якістю соціальної адаптації хворих. Відновлення когнітивних функцій у хворих на шизофренію при лікуванні атиповими антипсихотичними препаратами є одним із факторів, що обумовлюють їх соціальну реадаптацію. Стабільність когнітивного дефіциту в хворих на шизофренію при лікуванні типовими антипсихотичними препаратами знижує їхні адаптивні можливості, збільшує проблеми, пов’язані із соціальним функціонуванням, що призводить до погіршення якості життя хворих. 8. Виявлені закономірності динаміки когнітивних функцій при шизофренії відкривають нові можливості корекції дефіциту пізнавальних функцій, який необхідно визнати самостійним об'єктом терапевтичного впливу, що принципово відрізняє розуміння причин соціальної дезадаптації хворих. 9. Запропонований набір субтестів в якості експрес-методики дозволяє оцінювати когнітивний дефіцит і його динаміку на практиці як в умовах психіатричної клініки, так і в амбулаторних умовах, дає можливість створювати індивідуальні лікувально-реабілітаційні програми, регулювати тип лікування, терміни перебування в стаціонарі, дозування препаратів. Кількісні оцінки, що відбивають особливості когнітивного функціонування в ході лікування, дозволяють установлювати позитивне ставлення до терапії у хворого, досягати більш стійкого комплайнсу (згоди на лікування) і здійснювати додатковий психотерапевтичний вплив на пацієнтів. |