Анотація до роботи:

Хвостик В.П. Динаміка генетичної структури птиці при створенні нових та удосконаленні існуючих популяцій яєчних курей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2004.

Визначена генетична структура з використанням двох класів генетичних маркерів вихідних батьківських ліній, гібридних материнських форм першого, другого і третього поколінь в процесі створення материнської форми нового яєчного кросу "Слобідський-2А" та в ході досліду по "прилиттю крові" курям вітчизняної селекції. Встановлено, що кожна досліджена група птиці має власний імуногенетичний статус за набором і частотою маркерних ознак та рівнем гетерозиготності. У гібридів F₁-F₃ збільшується набір антигенних факторів порівняно з вихідними батьківськими лініями, а, також, відмічається зміна частоти прояву еритроцитарних антигенів вірогідного характеру. На початкових етапах створення материнської форми показано, що у курей першої і наступних генерацій відбувається підвищення рівня гетерозиготності, що свідчить про високий ступінь гетерогенності створюваних популяцій птиці і перспективність її використання у селекційній роботі.

В ході "прилиття крові" півнів з кросу "Ломанн браун" курям ліній 38 і 68 встановлено, що на імуногенетичну структуру потомків першого покоління більший вплив проявляє материнська лінія. В результаті зворотнього схрещування гібридів F₁ з вихідною материнською формою подібність алелофонду нащадків F₂ з курми ліній 38 і 68 збільшується, а вплив батьківської форми залишається несуттєвим.

В досліджених групах курей виявлені еритроцитарні антигени, які проявляють асоціативний зв’язок вірогідного характеру з господарчо-корисними ознаками птиці. При наявності у курей певного антигенного фактору перевага даної групи птиці за несучістю становила 3-18 яєць, за масою яєць – 0.9-5.8 гр.

1. Визначена динаміка генетичної структури та виявлено підвищення внутрішньо- і міжпопуляційної різноманітності птиці на початкових етапах створення материнської форми нового яєчного кросу "Слобідський-2А" та в ході "прилиття крові" птиці імпортованих ліній курям вітчизняної селекції. Збільшення гетерогенності курей свідчить про активізацію формотворчих процесів у селекціонованих групах птиці і перспективність її використання в селекційних програмах.

2. У гібридів F₁-F₃ в ході створення материнської форми яєчного кросу "Слобідський-2А" збільшується набір еритроцитарних антигенів та вірогідно змінюється частота їх прояву порівняно з птицею вихідних форм. Генетична відстань збільшується від 0.169-0.276 між вихідними лініями до 0.265-0.376 між вихідними формами і гібридами F₃.

3. У потомків F₁-F₃ істотно збільшується частота малопоширених алелей білкових локусів. У гібридів F₂-F₃ з’являється алель С в локусі трансферину з частотою 0.004-0.005. Рівень гетерозиготності збільшується від 4.37% у вихідних материнських лініях до 15-20.5% у курей F₃.

4. В результаті "прилиття крові" виявлено більший вплив материнської форми на імуногенетичну структуру потомків F₁, який посилюється в другому поколінні в ході зворотнього схрещування.

5. В ході "прилиття крові" у нащадків F₁-F₂ відбувається перебудова генетичної структури за овопротеїновими локусами яєчного білку. Підвищується рівень гетерозиготності у гібридів, особливо у птиці F₂ , до 17.8-18.4%.

6. Несучість курей-носіїв антигенів В_2', В_2'''', С₂₆, Х₅, Х_11', Х₂₅, Х₆₈, Х₆₉, Х₇₈, Х₈₂, Х₈₃ більша на 3-18 яєць, ніж у птиці, у якої дані фактори були відсутніми.

7. Наявність антигенів В_29' , С₂₆, Е₄₈, Х₃, Х₁₄ , Х₁₅, Х₇₅, Х₇₆, Х₇₇, Х₇₈, Х₈₃ в алелофонді птиці сприяє підвищенню у неї маси яєць на 0.9-5.8 грамів порівняно з курми, у яких ці антигени були відсутніми.

8. Генотип курей за локусами яєчного білку істотно не вплинув на продуктивність птиці.