Кривинець Олег Миколайович. Динаміка чисельності сисних шкідників озимої пшениці та ентомофагів у зоні впливу Кременчуцького водосховища у Лівобережному Лісостепу України: дисертація канд. с.-г. наук: 16.00.10 / Харківський національний аграрний ун-т ім. В.В.Докучаєва. - Х., 2003.
Анотація до роботи:
Кривинець О.М. Динаміка чисельності сисних шкідників озимої пшениці та ентомофагів у зоні Кременчуцького водосховища у Лівобережному Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 – ентомологія. Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2003.
Проведені дослідження по впливу мікрокліматичних особливостей Кременчуцького водосховища на інтенсивність заселення посівів озимої пшениці шкідливими комахами та ентомофагами. Встановлено, що під впливом великого водосховища змінюється температура і вологість повітря в прибережних пшеничних агроценозах і у ранньовесняний період температура повітря підвищується на 0,5 – 1,5 ОС при постійно підвищеній вологості. Визначено, що найбільш масовими із фітофагів в пшеничних агроценозах зони Кременчуцького водосховища є сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп шкідлива черепашка. Відмічено підвищення чисельності попелиць під впливом водосховища в середньому на 17%.
Установлено, що на посівах озимої пшениці в зоні впливу великого водосховища ентомокомплекс хижих турунів налічує 58 видів. Вперше установлено зміну динаміки сезонної активності домінантних видів в умовах впливу водосховища.
Визначені оптимальні строки обробітку пшениці препаратами, які забезпечують збереження від втрат зерна на 2,7 ц/га, дозволяють запобігти загибелі турунів – ентомофагів та значно зменшують затрати на інсектициди, які використовуються при захисті пшениці від сисних шкідників. Рекомендується у боротьбі з попелицями на посівах озимої пшениці, при чисельності не менше 20 екземплярів на стебло у фазі формування - початку молочної стиглості озимої пшениці, застосовувати бакову суміш. Обробіток проводити з третьої декади травня у вечірні години після 2000.
Збільшення шкодочинності сисних шкідників озимої пшениці у значній мірі пов’язане з кліматичними умовами в зоні впливу Кременчуцького водосховища. Вперше встановлено, що мікроклімат у пшеничних агроценозах цієї зони специфічний: температура на відстані 500 м від водосховища до середини весни нижча, а потім, починаючи з 2 - 3 декади травня й на протязі всього літа вища, ніж на віддалених від берега водосховища варіантах (1000 м, 1500 м) на 0,5 –1,5 C. При цьому вологість повітря тут була постійно високою і знаходилася в межах 80 – 90 %. Основними шкідниками посівів озимої пшениці були відмічені сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп черепашка.
Підвищена температура повітря зони впливу Кременчуцького водосховища сприяла масовому розмноженню попелиць у прилягаючих до берега водосховища варіантах, а висока вологість уповільнювала висихання пшениці при дозріванні і збільшувала період живлення попелиць на ній. У результаті цього на варіанті, що на 500 м був віддаленим від берега, відбувалося накопичення шкідника і підвищення його чисельності у 1,7 рази порівнюючи з віддаленими від берега водосховища варіантами (1000 м, 1500 м). На віддалених від берега водосховища варіантах з більш посушливими умовами чисельність пшеничного трипсу та клопа черепашки на 12 - 18% була вище.
На посівах озимої пшениці зони впливу великого водосховища туруни є масовою як у видовому, так і в кількісному складі групою ентомофагів. Туруни були представлені 58 видами, а чисельність таких домінантних видів, як Poecilus cupreus L., доходила в окремі періоди вегетації до 120 особин за 10 пастко-діб. Для комплексу турунів пшеничних агроценозів характерна наявність декількох домінантів. При цьому в окремі роки в якості домінантів, у залежності від абіотичних та біотичних чинників, виступали різні види. Порівняльний аналіз турунів у системі “культура-попередник” показав, що комплекс Carabidae на посівах озимої пшениці та цукрових буряків відрізняється структурою комплексу домінантів, їхньою чисельністю та особливостями сезонної динаміки активності.
Характерною рисою екологічних груп турунів є наявність видів, які тяжіють до мезофільних умов. Це переважно види мезофільної степової екологічної групи. Чисельність домінанта Poecilus cupreus L. - степового мезофільного виду - вище на варіантах, що на 1000 м розташовані від берега водосховища. На варіантах віддалених від берега водосховища переважали ксерофільні види степової екологічної групи.
Особливостями біології домінантних видів хижих турунів пшеничних агроценозах є те, що це види з переважно денною весняною активністю. Ці види складали на посівах озимої пшениці 80,38 - 94,86 %. Максимальна кількість жуків турунів відзначалася на посівах озимої пшениці в 2 декаді травня.
При захисті озимої пшениці від попелиць біологічна ефективність на варіантах із застосуванням бакових сумішей (Бі-58 (новий), децис, регулятор росту Емістим-С) досягала 95,2 %.
Застосування бакової суміші, яка включала по 25 % від дозволеної норми компонентних інсектицидів, зменшило загибель турунів-ентомофагів у порівнянні із стандартом (децис, 100% дозволеної норми ) майже в три рази.
Отримання додаткового врожаю у порівнянні з контролем без обробітку склало 2,7 ц/га, що забезпечило одержання чистого прибутку в розрахунку на 1 га 561,2 грн.
Застосування бакових сумішей на посівах озимої пшениці сприяло підвищенню рівня рентабельності її виробництва на 8,3 % при одночасному зниженню норми витрати препаратів і, відповідно, хімічного навантаження на навколишнє середовище.
Кривинець О.М. Карабідофауна агроценозів озимої пшениці в зоні Кременчуцького водоймища // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 1999. - №3 - С. 11 - 13.
Кривинець О.М. Особливості біології та сезонної динаміки чисельності турунів на посівах озимої пшениці // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001. - №1. - С. 97 - 99.
Кривинець О.М. Вплив гідротермічних умов зони Кременчуцького водосховища на чисельність попелиць на посівах озимої пшениці // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту.-2001.-№ 4 .-С. 127-128
Кривинець О.М., Колєсніков Л.О, Кубах Г., Цебітц К. Зональні особливості карабідофауни агроценозів Лісостепу України та південної Німеччини. // Зб. наук. пр.: Актуальні проблеми природних та гуманітарних наук.- Полтава. - 1997.- С. 3 - 8.
Кривинец О.Н., Колесников Л.О. История карабидологических исследований на Полтавщине // Сб. научн. тр.: Пятые Карыштынские чтения.- Полтава.- 1998.-С. 58-59.
