Анотація до роботи:

1. Лукьянов Р.Ю. Комплексное лечение овец при бронхопневмониях, вызванных паразитозом / Галина Лукьянова, Руслан Лукьянов // Наукові праці ПФ “КАТУ” НАУ. Ветеринарні науки. – 2007.–Вип 101.– С. 119-123. (Здобувач брав участь у проведенні дослідів, узагальненні результатів досліджень).

2. Лукьянов Р.Ю. Количественный и качественный состав паразитоценоза лёгких при катаральной бронхопневмонии овец / Р.Ю. Лук’янов // Аграрний вісник Причорномор’я. Ветеринарні науки. – 2007.– Вип. 39.–С. 92-96.

3. Лукьянов Р.Ю. Гельминтозно-микробные ассоциации как этиологический фактор в возникновении бронхопневмонии овец / Р.Ю. Лукьянов // Вісник Білоцерківського ДАУ. –2007.– Вип. 48.– С. 64–68.

4. Лукьянов Р.Ю. Аэрозолетерапия диктиокаулёзно-микробной бронхопневмонии ягнят / Р.Ю. Лукьянов // Аграрний вісник Причорномор’я. Ветеринарні науки. – 2008.– Вип. 42(2).–С. 111–115.

5. Лукьянов Р.Ю. Иммунные механизмы в развитии диктиокаулёзно-бактериальной бронхопневмонии овец / Р.Ю. Лукьянов // Ветеринарна медицина. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. – 2008.– № 89.– С. 237–242.

6. Лукянов Р.Ю. Преімагінальні дегельмінтизації при респіраторних хворобах овець гельмінтозно-бактеріальної етіології / Р.Ю. Лукянов // Сучасні проблеми діагностики в паразитології та ветеринарно-санітарній експертизі: Поліський Міжнар. науково-практ. семінар, 19–21 листопада 2008р. –Житомир, 2008.–54–56.

7. Лук’янов Р.Ю. Рекомендации по профилактике бронхопневмоний, вызванных диктиокаулёзно-микробными ассоциациями у овец / Приходько Ю.А., Лукьянова Г.А., Лукьянов Р.Ю. – Симферополь, 2008.–12с. (Здобувач виконав експериментальні дослідження).

Лук’янов Р.Ю. Диктіокаульоз овець (особливості патогенезу та заходи боротьби).– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

У дисертації викладено матеріали щодо ролі диктіокаулюсів як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих овець мікроорганізмами, у виникненні бронхопневмоній в умовах господарств і розробка профілактичних та лікувальних заходів.

Під час проведення досліджень встановлено, що в господарствах АР Крим реєструються асоційовані респіраторні хвороби овець, спричинені диктіокаульозно-мікробною асоціацією, де первинним фактором у виникненні є диктіокаули, а ускладнюючу роль мають різні види бактерій (Staph. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. multocida та ін.). При дослідженні легень хворих на бронхопневмонію ягнят, встановлені личинки та статевозрілі диктіокаулюси у 62,3–66,4 % випадків. У більшості досліджених проб разом з диктіокаулюсами виділяли також Str. pyogenes (12,03 %), Str. рneumonie (15,82 %), Staph. aureus (17,09 %), E. coli (18,36 %), P. multocida (32,9 %), P. haemolytica (21,52 %).

Вивчено в порівняльному аспекті різні схеми лікування асоціативних бронхопневмоній овець. Найбільш ефективним (100 %) виявилось комплексне застосування препаратів: антгельмінтика з антибіотиком та імуностимулятором (біомектин з енроксилом та метилурацилом). Використання комплексних схем лікування призводить до одужання тварин і забезпечує нормалізацію в їх організмі кількості еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, БАСК, Т-, В-лімфоцитів, ЦІК, еозинофілів.

Розроблений і обґрунтований аерозольний метод лікування і профілактики диктіокаульозно-мікробної бронхопневмонії із застосуванням біомектину в дозі 0,016 мл/кг маси тіла разом з енроксилом та метилурацилом. Доведено ефективність аерозольної преімагінальної дегельмінтизації біомектином (у дозі 0,016 мл/кг одноразово) разом з метилурацилом (в дозі 20 мг/кг) за схемою: перша обробка – на 20-й день після першого випасу; друга – через 4 тижні після першої дегельмінтизації і третя – на 6-й тиждень після останньої обробки.

1. У дисертації на основі експериментальних досліджень на вівцях представлено науково-теоретичне узагальнення і нове практичне вирішення наукового завдання, яке полягало у з’ясуванні ролі диктіокаул у виникненні бронхопневмонії і розробці лікувально-профілактичних заходів боротьби при асоціативній диктіокаульозно-мікробній бронхопневмонії. Проведеними дослідженнями встановлено епізоотичну ситуацію та видовий склад паразитоценозу при асоційованій бронхопневмонії овець, спричиненій диктіокаульозно-мікробною асоціацією, з’ясовано ефективність аерозольного методу дегельмінтизації із застосуванням антигельмінтику біомектину разом імуностимулятором метилурацилом.

2. У сезонно-віковій динаміці респіраторних хвороб овець реєструється три піки захворюваності. Перший – у віці 2–3 тижнів (січень-лютий) – захворюваність – 2,98±0,2 %; другий - у 4–5-місячному віці (кінець травня – червень) – 22,4-52,2 %; третій – у віці 12–14 місяців (лютий – квітень) – 29,2-33,3±1,7 %.

3. В обстежених вівцегосподарствах АР Крим, стаціонарно неблагополучних щодо диктіокаульозу, пневмонії реєструються у вигляді асоціативного захворювання, де первинним фактором є Dictiocaulus filaria, а ускладнюючу роль мають різні види бактерій (Staph. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. multocida та ін.).

При дослідженні легень ягнят, хворих на бронхопневмонію, у 62,3–66,4 % випадків виявлено диктіокаули. Разом з гельмінтами виділено Str. pyogenes (12,03 %), Str. рneumonie (15,82 %), Staph. aureus (17,09 %), E. coli (18,36 %), P. multocida (32,9 %), P. haemolytica (21,52 %).

4. Вивченням бактеріального фону носового слизу і легень у хворих на асоційовану бронхопневмонію овець встановлено одноманітність видового складу (Staph. saprophyticus, P. multocida, P. haemolytica, Staph. epidermidis, Str. pneumonie, E. coli, Pseudomonas aеruginosa, P. vulgaris та Staph. аureus).

5. При обстеженні об’єктів довкілля найбільшу кількість личинок диктіокаул виявлено у пробах трави з пасовищ влітку (64,6 % від досліджених проб), а також у підстилці приміщень у зимовий період (50 %). Найбільшу кількість личинок диктіокаул виявлено на пасовищах господарств нижньої передгірної зони. Забрудненість пасовищ личинками гельмінтів верхньої передгірної зони характеризується також значною їх кількістю влітку і зменшенням чисельності взимку.

6. Диктіокаульозна інвазія супроводжується супресією факторів імунологічного захисту, зокрема, зниженням репродукції імунокомпетентних клітин, ступеня їх диференціювання, дисбалансом хелперно-супресорних механізмів, зниженням бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові.

7. При лікуванні ягнят, хворих на асоціативну бронхопневмонію, найбільш ефективним (100 %) є комплексне застосування антибіотичних засобів з імуностимулятором (біомектину з енроксилом у комбінації з метилурацилом). Комплексна терапія сприяє швидшому одужанню хворих, обумовлювала зростання середньодобових приростів маси тіла, профілактувала зараження ягнят диктіокаулюсами упродовж наступних 4 місяців.

8. Застосування комплексної схеми лікування (біомектину з енроксилом у комбінації з метилурацилом) прискорює нормалізацію в їх організмі кількості лейкоцитів, загального білка, БАСК, Т-, В-лімфоцитів, ЦІК, еозинофілів у системі крові (до 30-ї доби після лікування).

9. Для профілактики бронхопневмоній у ягнят пропонуємо аерозольні преімагінальні дегельмінтизації біомектином (у дозі 0,016 мл/кг) разом з метилурацилом (у дозі 20 мг/кг) за такою схемою: першу обробку – на 20-ту добу після початку випасання; другу – через 4 тижні після першої обробки і третю – через 5 тижнів після другої. Використання такої схеми профілактувало зараження тварин диктіокаулами упродовж 5-ти місяців і сприяло збільшенню середньодобових приростів їх маси.