1. Розпочата в Україні реформа шкільної середньої освіти передбачає впровадження рівневої і профільної диференціації. У зв’язку з цим, особливої актуальності набувають проблеми, пов’язані з їх реалізацією у практиці навчання учнів усіх шкільних дисциплін, у тому числі й фізики. З переходом на рівневу систему контролю й оцінювання НД учнів підсиленої уваги науковців і практиків потребують питання ДП до здійснення саме цих видів навчальної діяльності. В умовах ДН та компетентнісної освіти суттєвих змін зазнають цілі, зміст і технології контролю НД учнів з фізики, які утворюють методичну систему, котра потребує відповідної модернізації. Результати опитування вчителів і учнів свідчать, що в сучасних умовах навчання фізики об’єктами контролю і оцінювання продовжують залишатися знання і вміння школярів. Проте, з переходом на компетентнісну освіту вимоги до об’єктів контролю та оцінювання змінилися. До їх числа увійшли характеристика відповіді, якість знань, рівень розвитку мислення та загальнонавчальних умінь, досвід творчої діяльності та самостійність оцінних суджень. Їх діагностування стало завданням учителів. Аналіз рекомендованих для вчителів і учнів посібників з організації контролю виявив, що в більшості з них завдання для їх діагностування відсутні. Встановлено, що за останні п’ять років змінилися й форми проведення контрольно-оцінних операцій. Широке застосування тестових завдань, впровадження незалежного тестування як форми підсумкового контролю привели до надання переваги письмовому та машинному способам перевірки, специфіка яких впливає на результати навчання учнів з фізики. Зазначене підтверджує актуальність проблеми модернізації методичної системи контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів в умовах ДН та компетентнісної освіти. 2. Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив з’ясувати, що сутність контролю й оцінювання розкривають три підходи до їх розуміння: інформаційно-констатувальний, діагностико-навчальний і рефлексивний. У навчальному процесі особливого значення набувають останні два, оскільки дозволяють усвідомити вчителю і учням основне призначення контрольно-оцінних процедур: набуття досвіду зі здійснення самоконтролю і самооцінки та коригування одержаних результатів, що вимагає переведення зовнішніх форм їх реалізації у внутрішні. Встановлено, що проведення контролю НД учнів з фізики в умовах рівневої диференціації та компетентнісного підходу до навчання передбачає розуміння його як системного об’єкта, який включає вхідний, поточний та підсумковий контроль і враховує: особливості фізики як навчальної дисципліни і специфіку основних видів діяльності; зв’язок кожного виду контролю з наступним коригуванням виявлених результатів у гомогенних чи гетерогенних групах; ознаки для об’єднання учнів у типологічні групи, до числа яких входять психофізіологічні, психолого-педагогічні та ситуативні; види і способи самостійної діяльності, до яких залучаються учні на всіх етапах засвоєння матеріалу, в тому числі й під час контролю й коригування навчальних досягнень. Результати всіх видів контролю мають бути основною підставою для об’єднання учнів у групи з метою проведення навчальної і коригувальної роботи. 3. Модернізація методичної системи контролю й оцінювання НД учнів в умовах ДН передбачає внесення змін до всіх її компонентів: цілей, змісту завдань, технологій проведення, які об’єднують методи, форми і засоби здійснення даного виду діяльності. Диференціація змісту контрольних завдань, їх форм та способів виконання повинна враховувати особливості діяльності учнів під час вивчення теоретичного матеріалу, розв’язування фізичних задач та виконання фізичного експерименту, передбачати включення інформації, представленої у різних системах кодування (текстовій, графічній, аналітичній, модельній, схематичній) і відрізнятися складністю, характером діяльності та ступенем самостійності учнів. Підхід до розробки рівневих завдань для контролю НД учнів з розв’язування кількісних та якісних фізичних задач ґрунтується на урахуванні складності задач, можливості алгоритмізації їх розв’язку та кількості причинно-наслідкових зв’язків при обґрунтуванні відповіді на вимогу задачі; Форми диференційованого контролю, корекції та оцінювання повинні визначатися їх видами, метою проведення, типом і етапом уроку фізики і можуть набувати усної, письмової, індивідуальної, групової, тестової, автоматизованої, неавтоматизованої; у випадку оцінки – предметного, результативного, процесуального, кількісного та якісного виду. Найбільш оперативною формою всіх видів контролю є тестова. За умов дотримання вимог до розробки тестових завдань з фізики та застосування комп’ютера як технічного засобу контролю можна досягти високої результативності контролю і оцінювання НД учнів у вирішенні навчальних, розвивальних та виховних завдань навчання фізики. Контроль, коригування й оцінювання НД учнів в умовах ДН здійснюються у типологічних групах і передбачають надання диференційованої, інформаційної, операційної, психолого-педагогічної допомоги у вигляді: консультацій учителя або сильних учнів, використання пам’яток, узагальнених планів характеристики елементів фізичних знань, рівневих інструкцій, алгоритмів розв’язування фізичних задач, системи підібраних вправ та ін. 4. Встановлено, що упровадження ДП до контролю й оцінювання НД учнів з фізики складний динамічний процес, реалізація якого пов’язана з дотриманням сукупності психолого-педагогічних умов, котрі забезпечують єдність психологічного, дидактичного і методичного аспектів навчання фізики; дозволяють здійснити системно-діяльнісний підхід до розв’язання проблеми диференційованого контролю і оцінювання НД учнів з фізики; дають можливість технологізувати цей процес. До числа цих умов входять: дотримання системи принципів при проектуванні й організації контролю (загальнодидактичних, спеціальних, додаткових); узгодження технологій контролю з технологіями ДН; урахування при розробці контрольних завдань, специфіки основних видів діяльності учнів з фізики; орієнтація контрольних діагностичних завдань і процедур на розвиток трьох компонентів контрольно-оцінної діяльності: ціле-мотиваційного, операційного та змістового; забезпечення психолого-педагогічних вимог до змісту контрольно-оцінних завдань; надання переваги тестовим завданням на етапі вхідного і поточного контролю; підготовка вчителя до реалізації ДП до контролю і оцінювання НД учнів; наявність методичного забезпечення цього процесу. 5. Обґрунтовано, що критерії результативності реалізації ДП до контролю і оцінювання НД відображають зміни, що відбуваються у знаннях, способах діяльності та особистісних характеристиках школярів під впливом технологій контролю і оцінювання, спроектованих на засадах рівневого підходу, і включають когнітивний, діяльнісний і особистісний критерії. Показниками когнітивного є успішність учнів у навчанні, міцність знань і навченість школярів; показниками діяльнісного – розподіли учнів за рівнями мотивації до вивчення фізики, пізнавальної активності, сформованості навичок самоконтролю і самооцінки; показниками особистісного критерію – розподіли учнів за рівнями організованості, критичності і самокритичності. 6. Результати формувального педагогічного експерименту засвідчили позитивні зміни у всіх показниках результативності ДП до контролю і оцінювання НД учнів з фізики (окрім організованості) і підтвердили основні положення гіпотези дослідження. Експериментально доведено, що методична система диференційованого контролю й оцінювання НД учнів з фізики може бути реалізована на матеріалі будь-якої теми шкільного курсу фізики і позитивно впливати на результати навчання. Подальша розробка проблеми диференційованого контролю й оцінювання НД учнів з фізики доцільна за наступними напрямами: особливості організації контролю в основній і старшій школі; перехід на новий зміст навчання фізики як чинник впливу на результативність навчального процесу; удосконалення засобів контролю, у тому числі й програмно-педагогічних; розробка методики застосування нетрадиційних форм і методів контролю; дослідження діяльності вчителя як чинника впливу на результативність ДН учнів фізики. |