У дисертаційній роботі, крім науково-практичного узагальнення проблеми, пропонується новий спосіб вирішення актуального завдання - пошуку точних критеріїв диференційної діагностики доброякісних і злоякісних пухлин яєчників за допомогою вперше експериментально розробленого і клінічно апробованого біофізичного методу лазерної поляриметрії крові і пунктата дугласового заглиблення, а також біохімічного визначення в крові хворих про- і антиоксидантних показників. Це дало підставу залучити їх до диференційно-діагностичного алгоритму пухлин яєчників. 1. Традиційне клінічне обстеження хворих (скарги, опитування, об’єктивне і ультразвукове дослідження) не дає можливості проводити диференційну діагностику доброякісних та злоякісних пухлин яєчників з високою точністю. 2. У хворих злоякісними пухлинами яєчників цитологічне дослідження пунктата дугласового заглиблення підтверджує діагноз тільки в 13 (36,1 %) жінок. 3. Показник маркера СА-125 дає можливість діагностувати злоякісні пухлини яєчників тільки у 19 (32,8%) з 58 обстежених жінок. 4. У хворих із злоякісними пухлинами яєчників в порівнянні з практично здоровими жінками, та пацієнтками з доброякісними та межовими пухлинами яєчників відбувається активація перекисного окислення ліпідів: суттєве (p1,2,3<0,001-0,01) підвищення малонового диальдегіду (22,0±0,55 мкмоль/мл), молекул середньої маси (0,41±0,01 о.о.г/мл), окислювальної модифікації білків Е370 і 430 (відповідно 1,42±0,02 та 1,26±0,02 ммоль/г). 5. У хворих з злоякісними пухлинами в порівнянні з практично здоровими жінками та пацієнтами з доброякісними та межовими пухлинами яєчників відбувається достовірне (p1,2,3<0,001) пригнічення антиоксидантних показників: зниження активності каталази (42,5±1,8 мкмоль/хв. мл), рівня (p1,2,3<0,001-0,01) відновленого глутатіону (1,10+0,02 мкмоль/мл) та значне (p1,2,3<0,005-0,001) підвищення концентрації церулоплазміну (349,1±5,2 мг/л). 6. Визначення стану про- і антиоксидантної системи в крові рекомендується в якості додаткового інформативного тесту диференційної діагностики в комплексному обстеженні хворих з доброякісними і межовими пухлинами та раком яєчників. 7. На основі дослідження крові і пунктата дугласового заглиблення здорових жінок і хворих доброякісними та злоякісними пухлинами яєчників за допомогою методу лазерної поляриметрії експериментально розроблені і клінічно апробовані фотометричні і поляризаційні критерії, що вказують на наявність малігнізації пухлини: - наявність мікрокристалічних утворень у лазерних мікроскопічних зображеннях двох типів - азимутально обертаючі (рівень величини обертання площини поляризації a5-10 ); фазоздвигаючі (рівень еліптичності b5); - напівширина індикатрис розсіювання сили світла біорідинами q15; - рівень азимута поляризації a15; еліптичності b10; наявність екстремальних значень цих параметрів в області кутів розсіювання, починаючи з 15; - "швидкий" ріст азимута і еліптичності поляризації лазерного випромінювання в процесі тимчасової кристалізації крові і пунктата дугласового заглиблення, починаються після 6 - 10 годин збереження зразка в термостаті; - трансформація оптико-анізотропної структури зображення біорідин із фрактальної (у нормі і при доброякісних пухлинах яєчників) у статистичну (злоякісних пухлинах яєчників). 8. Метод лазерної поляриметрії крові і пунктата дугласового заглиблення здорових жінок і хворих доброякісними і злоякісними пухлинами яєчників дозволяє з високою чутливістю (96,3%) і точністю проводити диференціальну діагностику доброякісних і злоякісних пухлин яєчників. |