Анотація до роботи:

Черніна О. В. Диференційна вегетокорекція в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22. – стоматологія.– Українська медична стоматологічна академія, Полтава, 2002.

Матеріали дисертації свідчать про те, що динаміка показників вегетативної нервової системи при експериментальному пародонтиті залежить від стану реактивності організму. Стан вегетативної нервової системи визначає особливості клінічного перебігу експериментального пародонтиту. Диференційна вегетокорекція при експериментальному пародонтиті дозволила оптимізувати фази та терміни процесів репарації рани після кюретажу пародонтальних кишень. У клініці доцільно проводити диференціацію хворих по групах залежно від стану вегетативного тонусу та вегетативної реактивності, а також клінічних особливостей перебігу запалення. Запропонований метод вегетокорекції дозволяє досягнути стійкої клініко-рентгенологічної ремісії при генералізованому пародонтиті.

У дисертації наведене узагальнення виконаних експериментальних та клінічних досліджень і запропоноване нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні лікування хворих на генералізований пародонтит шляхом диференційної вегетокорекціїї з урахуванням функціонального стану ВНС та особливостей перебігу запально-деструктивного процесу в пародонті.

1. При експериментальному пародонтиті на тлі нормореактивності характерна збалансованість діяльності вегетативної нервової системи, на тлі гіперреактивності – активізація симпатичного відділку вегетативної нервової системи, при гіпореактивності – парасимпатичного відділку вегетативної нервової системи.

2. На першу добу після кюретажу пародонтальних кишень у тварин із нормореактивністю відбувається помірна активація симпатичного відділку вегетативної нервової системи, на тлі гіперреактивності визначається значна активація симпатичного відділку з одночасним пригніченням парасимпатичного відділку, тоді як при гіпореактивності спостерігається протилежна картина.

3. У тварин з експериментальним пародонтитом та нормальним тонусом і нормальною реактивністю вегетативної нервової системи характерні пародонтальні кишені глибиною до 2,74±0,15 мм, деструкція кісткової тканини міжальвеолярних перегородок до 3,27±0,24 мм, рухомість зубів 1,79±0,06, тоді як у тварин із симпатичним тонусом та симпатичною реактивністю, а також у тварин із парасимпатичним тонусом та парасимпатичною реактивністю глибина пародонтальних кишень досягає, відповідно, 5,61±0,41 мм та 5,52±0,36 мм, деструкція міжальвеолярних перегородок - 5,64±0,31 мм та 5,57±0,27 мм і рухомість зубів, відповідно, 2,75±0,13 та 2,67±0,15.

4. При експериментальному пародонтиті на тлі вираженої активності симпатичного відділку ВНС ефективним є призначення неселективного адреноблокатора – пропранололу гідрохлориду, що пригнічує активність симпатичного відділку ВНС, на тлі переважання парасимпатичного відділку – холінолітика амізилу, що пригнічує активність парасимпатичного відділку ВНС.

5. За динамікою показників вегетативної нервової системи хворих на генералізований пародонтит на першу добу після кюретажу пародонтальних кишень можна розподілити на п’ять груп: із нормальним тонусом та нормальною реактивністю вегетативної нервової системи, з симпатичним тонусом та нормальною реактивністю вегетативної нервової системи, з нормальним тонусом та симпатичною реактивністю вегетативної нервової системи, з парасимпатичним тонусом та нормальною реактивністю вегетативної нервової системи, з нормальним тонусом та парасимпатичною реактивністю вегетативної нервової системи.

6. Установлено, що у хворих на генералізований пародонтит за однакового ступеня тяжкості захворювання спостерігається різний характер запалення в пародонті залежно від показників вегетативної реактивності. У хворих із нормальним тонусом та нормальною реактивністю ВНС, симпатичним тонусом та нормальною реактивністю, парасимпатичним тонусом та нормальною реактивністю відмічається помірно виражена гіперемія ясенних сосочків, наявність незначної кількості серозного ексудату, ураження до трьох секстантів, рідкі рецидиви. У хворих із нормальним тонусом та симпатичною реактивністю – більш поширена застійна гіперемія ясен, їхня більш виражена пастозність, більш значна ексудація з пародонтальних кишень, ріст грануляцій, ураження понад трьох секстантів, часті рецидиви. У хворих із нормальним тонусом та парасимпатичною реактивністю організму – атрофічні запальні зміни ясенного краю, незначні серозно-гнійні виділення з пародонтальних кишень, вибухання грануляцій, ураження понад трьох секстантів, часті рецидиви.

7. Диференційна корекція стану вегетативної нервової системи хворих на генералізований пародонтит із симпатичною реактивністю ВНС препаратами, які знижують активність симпатичного відділку ВНС, та у хворих із парасимпатичною реактивністю ВНС препаратами, що знижують активність парасимпатичного відділку ВНС, дозволяє пришвидшити процеси загоєння рани після кюретажу пародонтальних кишень на 3-4 доби та стабілізувати їх протягом 2-річного періоду у 78,6% та 80% спостережень. Пацієнти з нормальною реактивністю вегетативної нервової системи корекції стану вегетативної нервової системи не потребують.

Публікації автора:

1. Черніна О. В. Динаміка показників вегетативної нервової системи при експериментальному пародонтиті на тлі різної реактивності організму // Вісник стоматології.–2001.–№1.–С. 9-12.

2. Черніна О. В. Вегетативні тонус та забезпеченість при генералізованому пародонтиті // Вісник стоматології.– 2001.- №2.–С.23-25.

3. Чернина О. В., Ярова С. П. Роль вегетативной нервной системы в развитии патологических процессов полости рта // Современная стоматология.–2001.–№2 (14).–С. 18-21.

Особистий внесок полягає у виконанні інформаціонного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми.

4. Ярова С. П., Черніна О. В. Віддалені результати вегетокорекції в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Вісник проблем біології і медицини.–2001.–Вип.2.–С.92-96.

Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, аналізі та узагальненні результатів досліджень.

5. Ярова С. П., Черніна О. В. Особливості перебігу експериментального пародонтиту на тлі різних станів вегетативної нервової системи // Вестник гигиены и эпидемиологии.–2000.–Т. 4, №1.(Приложение)–С. 158-161.

Автор проводив експеримент та приймав участь у обробці матеріалу, приймав активну участь в аналізі та узагальненні результатів досліджень.

6. Ярова С. П., Черніна О. В. Клінічні особливості перебігу генералізованого пародонтиту в залежності від динаміки показників вегетативної нервової системи // Прилож. к журн. “Архив клинической и экспериментальной медицины”.–2000.–Т.9, Вып.1.–С. 30-32.

Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, аналізі та узагальненні результатів досліджень.

7. Ярова С. П., Осипенкова Т. С., Чернина О. В. Оптимизация фаз раневого процесса у больных с гипоэргическим вариантом генерализованного пародонтита // Вісник стоматології.–2000.–№5 (29).–С. 63-64.

Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні, лікуванні хворих, аналізі та узагальненні результатів досліджень.

8. Ярова С. П., Чернина О. В., Осипенкова Т. С. Сучасні аспекти патогенетичної терапії генералізованого пародонтиту // Вісник стоматології.–2000.–№5 (29).–С. 129-130.

Особистий внесок полягає у виконанні інформаціонного пошуку та аналізі наукової літератури з проблеми.

9. Трофимец Е. К., Агафонова Г. Ю., Чернина О. В., Осипенкова Т. С., Бессмертный А. А. Оптимизация восстановительного лечения пародонтита // Вісник стоматології.–2000.–№5 (29).–С. 60-61.

Особистий внесок полягає в клінічному обстеженні хворих.

10. Ярова С. П., Черніна О. В., Трофімець К. К., Агафонова Г. Ю. Вплив вегетокоректорів на динаміку параклінічних показників при експериментальному пародонтиті // Вопросы реконструктивной стоматологии.– Донецк: ООО «Лебедь», 2000 –Вып. 2.–С. 122-126.

Автор проводив експеримент та приймав участь у обробці матеріалу, приймав активну участь в аналізі та узагальненні результатів досліджень.

Патенти:

1. Деклараційний патент 37752 Україна, МКИ А61N5/10. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту: Деклараційний патент 37752 Україна, МКИ А61N5/10. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту/ Ярова С. П., Черніна О. В.– №2000042070; Заявл.11.04.00; Опубл. 15.05.01.–Бюл.№4.

Особистий внесок полягає в обгрунтуванні запропонованого способу генералізованого пародонтиту.