В дисертації, яка є завершеною науковою роботою, поставлена й вирішена актуальна наукова задача теоретико-методологічного обґрунтування механізму реалізації диференційної ренти в надрокористуванні, визначення його специфіки та форм прояву в перехідній економіці України, розробки рекомендацій щодо його вдосконалення у відповідності з наявними економічними реаліями. Найбільш істотні висновки роботи: 1. Рентні відносини в надрокористуванні розглянуто як сукупність економічних відносин між державою та суб’єктами господарювання з приводу отримання, розподілу та перерозподілу ренти в умовах жорсткого лімітування запасів корисного компонента в надрах та диференціації природно-техніко-економічних умов їх виробничого використання. Диференційна рента, як економічна категорія, виражає відносини між власником та підприємцем - орендарем надр з приводу розподілу доходів, створених в процесі виробничого надровикористання з врахуванням різниці природно-компонентної родючості окремих ділянок надр. 2. Доведено, що відносини власності на надра є системоутворюючою основою, що визначає сутність та зміст системи рентних відносин. Диференційна рента І та диференційна рента ІІ є конкретними формами реалізації власності на надра. Запропоновано варіант перерозподілу прав власності на надра між державою та підприємцем-орендарем з метою узгодження їх інтересів відносно рентоотримання. Доведена доцільність закріплення за власником надр комплексу прав неповного відчуження - володіння; суверена; спадкоємства; безтерміновості володіння; заборони на використання засобом, який спричиняє вади зовнішньому середовищу; відповідальності вилучення за борги; остаточного характеру; на частину доходу; за підриємцем-орендарем надр комплексу прав неповного привласнення - використання надр; управління; безпеки при використанні; на частину доходу. 3. Обґрунтовано економічні функції рентних платежів, а саме: а) доходоформуючу, що полягає в отриманні рентних доходів суб’єктами рентних відносин; б) стимулюючу, що сприяє створенню економічних умов раціонального надрокористування; в) екологічну, що обумовлює здійснення техніко-економічних заходів, спрямованих на зниження необґрунтованих втрат корисного компонента при надрокористуванні. 4. Систематизовано основні форми отримання платні за використання родовищ корисних копалин у закордонній практиці господарювання (фіксований внесок; специфічний податок або податок на вартість; найвища ставка податку на прибуток; прогресивний податок на прибуток; податок на ренту ресурсів; коричневий податок; частину продукції; податок на ресурсну ренту після виплати кредиту; внесений відсоток), проаналізована доцільність їх використання в Україні, розроблено пропозиції щодо вдосконалення існуючої системи рентоотримання в аспекті комбінації оподаткування прибутку підприємця-орендаря надр та вилучення рентних платежів. 5. Удосконалено методику розрахунку кількісних параметрів диференційної гірничої ренти І та диференційної гірничої ренти ІІ в частині врахування природно-компонентної родючості ділянок надр; запропоновано алгоритм її інформаційного та організаційного забезпечення. Апробація удосконаленої методики на прикладі гірничо-збагачувальних підприємств Нікопольського марганцеворудного та Криворізьського залізорудного родовищ корисних копалин дозволила: а) розрахувати показники диференційної гірничої ренти І та диференційної гірничої ренти ІІ для кожної збагачувальної фабрики та по гірничо-збагачувальним комбінатам в цілому; б) проранжувати підприємства гірничо-збагачувальної галузі по показниках створеної гірничої ренти; в) розробити пропозиції до законодавчих та нормативних актів щодо доцільності: врахування диференціації природно-техніко-економічних умов виробничого надрокористування, комбінації вилучення податку на прибуток гірничорудних підприємств й диференційної гірничої ренти І в повному обсязі та частини диференційної гірничої ренти ІІ - до Державного бюджету України; г) обґрунтувати зворотньопропорційні залежності між рівнем: 1) вилучення корисного компонента в концентрат та його собівартістю; 2) вилучення корисного компонента та його фондомісткістю. |