У дисертації, окрім науково-практичного узагальнення проблеми, пропонується новий спосіб рішення актуальної задачі в гінекології – диференційна діагностика на догоспітальному етапі причин виникнення маткових кровотеч в постменопаузі на підставі проведення комплексу клінічних, сонографічних, біохімічних, гістологічних і гістохімічних методів дослідження. 1. Серед причин виникнення маткових кровотеч в постменопаузі переважають (більше 60%) доброякісні гіпо- і гіперпластичні процеси ендометрія, рідше (34,9%) зустрічається рак ендометрія. 2. У жінок з кровотечами в постменопаузі кольорова та енергетична допплерометрія кровотоку висхідних гілок маткових артерій при ехографії достовірно (р<0,05) показує наростання проліферативних властивостей і неоангіогенезу в ендометрії за показниками індексу резистентності і середньої пікової систолічної швидкості (р<0,05) в ряду атрофія гіперплазія поліпи рак. При раку цервікального каналу достовірно знижується індекс резистентності (до 0,55±0,04) (р<0,05) і збільшується середня пікова систолічна швидкість (до 75,5±11,4) (р<0,05) при допплерометрії кровотоку в низхідній гілці маткової артерії, у порівнянні з групою хворих на рак ендометрія. 3. Під час постменопаузи в крові хворих на рак ендометрія в порівнянні зі здоровими жінками і пацієнтками з доброякісними процесами слизової матки відбувається достовірне (р<0,001) збільшення активності лактатдегідрогенази (18,2±1,4 Мккат/л), істотне (р<0,001) підвищення концентрації кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів малонового диальдегіду (32,3±2,5 мкмоль/мл) і окислювальної модифікації білків (1,38±0,12 мкмоль/мл); достовірне (р<0,001) пригнічення активності ферменту каталази (182,8±11,7 мкмоль/хв/мл), зниження рівня відновленого глутатіону (0,37±0,04 мкмоль/мл) і збільшення вмісту церулоплазміну (248,8±16,7 мг/л). 4. Рівень окислювальної модифікації білків при гістохімічному дослідженні в цитоплазмі епітеліальних клітин ендометрія (коефіцієнт G/B) достовірно нижчий (р<0,001) у хворих із злоякісними процесами ендометрія (1,41±0,04) і з атрофією ендометрія (3,04±0,02) у порівнянні з епітелієм ендометрія здорових жінок (0,98±0,01); в стромі сполучно-тканинних волокон ендометрія коефіцієнт R/B найвищий при залозистій гіперплазії ендометрія (4,06±0,03, р<0,001) у порівнянні з нормальним ендометрієм (1,14±0,01). 5. Питомий об'єм сполучно-тканинних волокон при гістохімічному дослідженні досягає найвищих показників у жінок з простою гіперплазією ендометрія (24,3±0,2%) і поліпами слизової оболонки (24,9±0,2%) у порівнянні зі здоровими жінками (4,1±0,1%, р<0,001) і досягає найнижчого рівня при раку ендометрія (8,4±0,1%, р<0,001). 6. Запропонований трьохетапний алгоритм обстеження пацієнток з кровотечами в постменопаузі, що включає, разом з традиційними методами, проведення допплерометрії, гістерофіброскопії, визначення в крові і тканині ендометрія лактатдегідрогенази та про- і антиоксидантних показників, дозволяє диференціювати хворих із доброякісним та злоякісним процесами ендометрія на догоспітальному етапі для проведення адекватного лікування. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ Для впровадження в роботу жіночих консультацій і поліклінік онкодиспансерів пропонується наступний 3-х етапний комплексний метод обстеження пацієнток з кровотечами в постменопаузі. На першому етапі при первинній явці пацієнтки зі скаргами на наявність кров'яних виділень в постменопаузі, потрібно збирати детальний анамнез, проводити об'єктивне бімануальне дослідження з взяттям мазків на цитологію з шийки матки і порожнини матки, кольпоцервікоскопію. На другому етапі проводять ультразвукове дослідження матки і додатків з допплерометрією висхідних і низхідних гілок маткових артерій з вимірюванням індексу резистентності і середньої пікової систолічної швидкості. Доброякісні утворення ендометрія (поліпи, гіперплазія) супроводжуються зменшенням індексу резистентності до 0,76±0,05 і збільшенням середньої пікової систолічної швидкості до 59,5±18,3 у висхідній частині маткових артерій; рак ендометрія характеризується зменшенням індекса резистентності до 0,52±0,02 і збільшенням середньої пікової систолічної швидкості до 72,4±10,7 у висхідній частині маткової артерії. При допплерометрії низхідної частини маткових артерій рак цервікального каналу проявляється зменшенням індексу резистентності до 0,55±0,04 та збільшенням середньої пікової систолічної швидкості до 75,5±11,4. На цьому ж етапі обстеження у хворої необхідно брати аналіз крові для визначення активності лактатдегідрогенази і про- і антиоксидантних показників крові. На рак ендометрія вказують наступні показники: лактатдегідрогеназа > 18,26±1,49 Мккат/л., окислювальна модифікація білків l370<1,38±0,12 мкмоль/л., малоновий диальдегід > 32,39±2,54 мкмоль/мл., відновлений глутатіон < 0,37±0,04 мкмоль/мл., каталаза < 182,8±11,7 мкмоль/хв.мл., церулоплазмін > 248,6 ±16,7 мг/л. На третьому етапі всім пацієнткам слід проводити гістерофіброскопію з прицільною біопсією ендометрія в умовах кабінету ендоскопії поліклініки. У паталого-анатомічному відділенні разом з традиційним гістологічним дослідженням матеріалу біопсії – додатково визначати в ендометрії рівень окислювальної модифікації білків. При підтвердженні діагнозу раку ендометрія хворих госпіталізувати в стаціонар онкодиспансера і планувати лікування з урахуванням результатів проведеного обстеження. При вищенаведеному комплексному підтвердженні доброякісних процесів ендометрія (гіперплазії, поліпи) хворим в стаціонарі під контролем гістероскопа проводять аблацію ендометрія. |