Анотація до роботи:

Вереснюк Н.С. Диференційна діагностика гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я та методи їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню задачі оптимізації діагностики гіперпролактинемічних станів і методів їх корекції у жінок з порушеннями репродуктивного здоров'я на основі комплексного вивчення клініки, гормонального гомеостазу, інформативності функціональних проб і рівня макропролактину. Обстежено 600 жінок, частота ГП склала 27,3 %. Диференційовано макроаденоми (3,1 %) і мікропролактиноми (6,7 %) гіпофіза, гіпотиреоз (6,1 %) функціональна (51,7 %) і ятрогенна (20,8 %) ГП. Макропролактинемія виявлена у 20,8 % пацієнток, у 87,1 % з них була відсутня галакторея, що зумовлено переважанням в структурі ПРЛ високомолекулярної неактивної фракції. Встановлена неоднорідність змін гормонального гомеостазу, розвиток патології ендометрію у 49,5 % пацієнток з ГП. Запропонована методика з диференційованим використанням фітопрепаратів і синтетичних дофаміномиметиків. Доведено, що при вмісті вмПРЛ 50 – 80 % лікування дофаміноміметиками не призводить до нормалізації рівня ПРЛ, але справляє позитивний клінічний ефект. У 51,6 % хворих з ятрогенною ГП нормалізація рівня ПРЛ наступає після відміни провокуючих середників. Терапія фітопрепаратами або дофаміноміметиками при функціональній ГП призводить до зниження рівня ПРЛ через місяць на –39,4 % і –44,8 %, нормалізації гормональних показників і спонтанної вагітності у 29,9 % жінок.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі – диференційованої діагностики гіперпролактинемічних станів та методів їх корекції у жінок із порушеннями репродуктивного здоров’я, що виявляється у підвищенні ефективності діагностики та відновленні репродуктивного здоров’я жінок із гіперпролактинемією.

1. Встановлено, що у жінок із різними етіологічними чинниками порушення репродуктивного здоров’я (безплідність, порушення менструального циклу, перенесені ЗЗОМТ) частота гіперпролактинемії складає 27,3 %. У структурі гіперпролактинемічних станів функціональна (ідіопатична) ГП займає 51,7 %, ятрогенна (індукована прийомом КОК, нейролептиків, Н₂-блокаторів тощо) зустрічається у 20,8 % випадків, у 6,7 % пацієнток причиною гіперпролактинемії є мікропролактиноми гіпофіза.

2. Доведено, що однократне визначення рівня ПРЛ без дослідження рівня ТТГ і проведення КТ або МРТ голови частота хибнопозитивного діагнозу функціональної гіперпролактинемії складає 19,9 %. У 12,8 % випадків функціональна проба з метоклопрамідом є неінформативною, у 65,5 % у диференціації функціонального і пухлинного ґенезу ГП можливе отримання хибнопозитивних результатів щодо пухлинних процесів, що свідчить про обмежену можливість використання функціональних проб для диференціації характеру ГП і необхідність співставлення їх результатів із клінічними даними та даними МРТ або КТ. Дотримання діагностичного алгоритму дозволяє диференціювати макропухлинні процеси гіпофіза (3,1 %), гіпотиреоз (6,1 %), стрес-індуковане однократне підвищення рівня пролактину (11,8 %).

3. Проведення проспективного дослідження показало, що відсутність типових клінічних проявів ГП частіше обумовлена переважанням у структурі пролактину високомолекулярної біологічно неактивної фракції. Макропролактинемія виявляється у 20,8 % пацієнток, рівень ПРЛ у сироватці крові яких перевищує 30 мкг/л при відсутності мікропухлинних процесів у гіпофізі. У 87,1 % хворих із макропролактинемією відсутні клінічні прояви галактореї, а серед пацієнток з підтвердженою функціональною ГП прояви галактореї були відсутні лише у 28,6 % (р<0,001).

4. Встановлено, що рівень вмПРЛ у сироватці крові при відсутності макропролактинемії коливається від 0,4 до 25,1 мкг/л (в середньому 10,8 ± 6,7 мкг/л), тоді як у хворих із макропролактинемією становить від 14,8 мкг/л до 39,1 мкг/л (в середньому 27,9 ± 9,3 мкг/л) (р<0,02).

5. Проспективне дослідження показало, що за особливостями секреції гонадотропних гормонів популяція жінок із ГП є неоднорідною. У хворих із функціональною ГП рівні ФСГ і ЛГ є нижчими за показники здорових жінок і хворих із СПКЯ, тоді як сироваткові рівні Е₂, ЛГ та співвідношення ЛГ/ФСГ у пацієнток з макропролактинемією не різнились від показників контролю (р<0,05). У пацієнток із ГП та СПКЯ спостерігається підвищений рівень ЛГ (14,9 ± 4,7 МО/л) при значних індивідуальних коливаннях рівня ФСГ (5,8 ± 2,5 МО/л), а у хворих із порушенням МЦ при тенденції до зниження рівня ЛГ (4,9 ± 0,8 МО/л) виявляється зниження рівня ФСГ (р<0,02). При наявності підвищеного рівня ПРЛ (30,9 ± 10,3 мкг/л) у хворих із безплідністю трубно-перитонеального запального ґенезу рівні гонадотропних і стероїдних яєчникових гормонів не різнились із такими у жінок контрольної групи, що корелює з найнижчою частотою порушень МЦ.

6. Встановлено, що у пацієнток із ГП і різними проявами порушення репродуктивного здоров’я при збереженому МЦ має місце зниження рівня П у другу фазу (від 8,5 ± 0,8 нмоль/л до 15,4 ± 1,7 нмоль/л при 18,4 ± 1,2 нмоль/л у здорових жінок (р<0,05), що є свідченням недостатності лютеїнової фази і вимагає дослідження стану ендометрію.

7. Встановлено, що у пацієнток із функціональною гіперпролактинемією має місце висока частота патології ендометрію: у 9,7 % жінок виявляються поліпи ендометрію, у 16,5 % – гіперплазія ендометрію, у 6,8 % – ознаки атрофії ендометрію.

8. Реалізація лікувальних заходів, розроблених на основі діагностичного алгоритму, із диференційованим використанням фітонірингових препаратів і синтетичних дофаміноміметиків засвідчила, що за наявності вмісту вмПРЛ від 50 до 80 % і рівнях ПРЛ вищих за 30 мкг/л (при відсутності пролактином) лікування препаратами дофамінергічної дії не призводить до нормалізації рівня ПРЛ, однак виявляє позитивний клінічний ефект, при цьому ефективність лікування каберголіном не перевищує ефективності фітотерапії. У 51,6 % хворих із ятрогенною ГП нормалізація рівня ПРЛ наступає після відміни провокуючих медикаментозних середників протягом двох-трьох місяців. При застосуванні фітопрепаратів і синтетичних дофаміноміметиків у хворих із функціональною ГП ступінь зниження рівня ПРЛ через місяць лікування складає відповідно –39,4 % і –44,8 %. Терапевтична ефективність лікування в обох випадках підтверджена клінікою (відновлення МЦ у 77,9 %), даними УЗД і гормонального обстеження (нормалізація секреції ФСГ, ЛГ, підвищення рівня Е₂, П), настанням спонтанної вагітності після завершення шестимісячного курсу лікування у 23,1 % пацієнток після лікування фітопрепаратами і у 36,8 % – після лікування каберголіном.

Публікації автора:

1. Пирогова В.І. Гіперпролактинемічні стани у жінок репродуктивного віку: клініка, діагностика та методи лікування / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Практична медицина. – 2004. – Т.10, №2. – С.115-120. (Здійснено аналіз даних літератури щодо особливостей перебігу, діагностики, лікування, обґрунтування висновків).

2. Яремчук Т.П. .Клінічні аспекти гіперпролактинемії / Т.П.Яремчук, І.В.Бурлуцька, Н.С. Вереснюк // Практична медицина. – 2004. – Т.10, №3. – С.3-7. (Проведено аналіз літературних даних, набір клінічного матеріалу, статистичну обробку результатів).

3. Пирогова В.І. Диференційні підходи до лікування функціональної гіперпролактинемії із застосуванням препаратів фітонірингу / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Вісник наукових досліджень. – 2005. – № 2. – С.40-41. (Проведено збір матеріалу, аналіз результатів, оцінка ефективності лікування).

4. Пирогова В.І. Оцінка стану ендометрія у пацієнток із безплідністю на фоні функціональної гіперпролактинемії / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Вісник наукових досліджень. – 2005. – №4. – С.49-50. (Проведено збір матеріалу, аналіз та статистична обробка результатів).

5. Пирогова В.І. До питання діагностики патології ендометрія у хворих на гіперпролактинемію / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Репродуктивное здоровье женщины. – 2006. – №2, ч.2. – С.106-108. (Проведено збір матеріалу, аналіз клінічних та морфологічних даних, узагальнення результатів, оформлення статті).

6. Вереснюк Н.С. Клініко-етіологічна характеристика гіперпролактинемічних станів у пацієнток фертильного віку / Н.С.Вереснюк, В.І.Пирогова // Практична медицина. – 2007. – Т.13, №4. – С.3-7. (Проведено клінічні дослідження, аналіз результатів, підготовка статті до друку).

7. Пирогова В.І. Клінічне значення диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів / В.І.Пирогова, Н.С.Вереснюк // Львівський медичний часопис (AML). – 2008. – Т.14, №1-2. – С.79-81. (Проведено клінічне дослідження, збір і аналіз результатів, оформлення статті).

8. Пат. 32379 Україна, МПК G 01 N 33/48. Спосіб диференційної діагностики гіперпролактинемічних станів у жінок з порушеннями репродуктивного здоров’я / Пирогова В.І., Вереснюк Н.С.; заявник і власник патенту ЛНМУ ім. Д. Галицького. - № 200800657; заявл. 21.01.08; опубл. 12.05.08, Бюл. №9. (Обрано напрямок дослідження, застосовано ідентифікацію рівня макропролактину з метою диференційної діагностики гіперпролактинемій).

9. Вереснюк Н.С. До питання діагностики гіперпролактинемічних станів / Н.С.Вереснюк // Тези доповідей 65-ї наукової конференції з міжнародною участю студентів та молодих вчених. – Львів, 2004. – С.320-321. (Проаналізовано клініко-лабораторні показники гіперпролактинемії).

10. Пирогова В.І. Ятрогенна гіперпролактинемія: принципи діагностики та лікування / В.І. Пирогова, Н.С.Вереснюк // Здобутки клінічної та експериментальної медицини: матеріали ХLVII підсумкової наук.-практ. конф., присвяченої 150-річчю з дня народження академіка І. Я. Горбачевського, 3-4 червня 2004 р. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2004. – С.108-109. (Проведено збір матеріалу, аналіз ятрогенних чинників розвитку гіперпролактинемії, обґрунтування висновків).

11. Вереснюк Н.С. Клініко-параклінічні паралелі у пацієнток з різними формами гіперпролактинемії / Н.С.Вереснюк // Матеріали 2-ї міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених. – Вінниця. – 2005. – С.183-185. (Проведено диференційну діагностику гіперпролактинемії).

12. Роль гистероскопии в оценке состояния эндометрия у пациенток с функциональной гиперпролактинемией / В.И.Пирогова, Н.С.Вереснюк, И.В.Верниковский, Н.В. Томич // Современные технологии в диагностике и лечении гинекологических заболеваний / Под ред. акад. В.И.Кулакова, Л.В.Адамян; Рос. Акад. мед. наук. – Москва: Пантори, 2005. – С.84-85. (Проведено збір матеріалу, аналіз даних досліджень, статистичну обробку результатів).