Анотація до роботи:

Миронюк Б.М. Диференціально-топічна діагностика інтракохлеарної хронічної сенсоневральної приглухуватості у дітей.
– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.19 – оториноларингологія. – Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності диференціально-топічної діагностики інтракохлеарної хронічної сенсоневральної приглухуватості (ХСНП) у дітей на основі використання тесту швидкої слухової адаптації.

Дисертаційна робота ґрунтується на результатах обстеження і лікування 110 хворих з II-III ступенем ХСНП.

При використанні тесту швидкої слухової адаптації нами були виділені чотири основних варіанти адаптаційних реакцій, при яких можна визначити 4 форми інтракохлеарної ХСНП: 1) рецепторна, коли ураження локалізується в волоскових клітинах; 2) невральна, коли уражена ділянка першого нейрона; 3) змішана (рецепторно-невральна), коли уражені і волоскові клітини, і волокна слухового нерва; 4) адаптаційно-збережена, коли частина елементів внутрішнього вуха загинула або зруйнована, а ті, що залишилися, функціонують нормально.

Ендоауральне фоноелектрофоретичне введення хворим лікарських препаратів, зокрема розчинів вітаміну В1, ніфедіпіну, адреналіну, преднізолону (а також поєднання двох останніх), призвело до достовірного зниження порогів сприйняття звуків на мовних частотах у пацієнтів з невральною та рецепторно-невральною формами інтракохлеарної сенсоневральної приглухуватості. У дітей з рецепторною й адаптаційно-збереженою формами інтракохлеарної сенсоневральної приглухуватості не виявлено статистично-достовірних змін слухової функції.

Результати проведеного дослідження дозволяють прогнозувати ефективність лікування дітей, хворих на інтракохлеарну хронічну сенсоневральну приглухуватість та відкривають перспективу подальшої деталізації інтракохлеарних уражень.

Це дало можливість уточнити і деталізувати існуючу на сьогоднішній день класифікацію інтракохлеарної ХСНП і на цій підставі рекомендувати спрямоване лікування дітей з ХСНП.

1. Розроблено диференціально-топічну діагностику внутрішньозавиткової хронічної сенсоневральної приглухуватості на основі тесту швидкої слухової адаптації.

2. Подовження латентного періоду V хвилі коротколатентних слухових викликаних потенціалів (КСВП) із збільшенням частоти послідовності клацання з 21 до 99 Гц без маскування та в умовах широкосмугового маскуючого шуму при співвідношенні сигнал/шум 0 дБ дає можливість диференціювати різні варіанти внутрішньозавиткових уражень.

3. Визначено чотири основні комбінації змін латентних періодів V хвилі КСВП: 1) L1=0 і L2=0; 2) L1>0 і L2>0; 3) L1=0 і L2>0; 4) L1>0 і L2=0 (зміну латентного періоду V хвилі КСВП менше 150 мкс не враховували і прирівнювали до 0), при цьому L1>0 – подовження латентного періоду V хвилі КСВП із збільшенням частоти послідовності клацань з 21 до 99 Гц понад 150 мкс у відсутності маскуючого шуму; L2>0 – подовження латентного періоду V хвилі КСВП із збільшенням частоти послідовності клацань з 21 до 99 Гц понад 150 мкс в умовах маскування при співвідношенні сигнал/шум 0 дБ.

4. Отримані на основі швидкої слухової адаптації дані дозволяють диференціювати чотири форми внутрішньозавиткової патології: 1) L1=0 і L2=0 – як рецепторну форму (переважне ураження волоскових клітин); 2) L1>0 і L2>0 – як невральну форму (переважне ураження спірального ганглію); 3) L1=0 і L2>0 – як рецепторно-невральну форму (порушення функції як волоскових клітин, так і спірального ганглію); 4) L1>0 і L2=0 – як адаптаційно-збережену форму (збережені волоскові клітини, й елементи спірального ганглію нормально реагують на звукові навантаження в умовах шуму і без нього) інтракохлеарної сенсоневральної приглухуватості.

5. Доведено, що провести диференціально-топічну діагностику уражень слуху у пацієнтів з ІІІ ступенем хронічної сенсоневральної приглухуватості з наявністю залишкового слуху в діапазоні частот менше 1 кГц можливо тільки при використанні вузькосмугового клацання з центральною частотою 500 Гц.

6. Встановлено, що ендоауральне фоноелектрофоретичне введення хворим лікарських препаратів, зокрема розчинів вітаміну В1, ніфедіпіну, адреналіну, преднізолону (а також поєднання двох останніх), призводить до достовірного зниження порогів сприйняття звуків на мовних частотах у пацієнтів з невральною та рецепторно-невральною формами інтракохлеарної сенсоневральної приглухуватості. У дітей з рецепторною й адаптаційно-збереженою формами інтракохлеарної сенсоневральної приглухуватості не виявлено статистично-достовірних змін слухової функції.

7. Результати проведеного дослідження дозволяють прогнозувати ефективність лікування дітей, хворих на інтракохлеарну хронічну сенсоневральну приглухуватість, та відкривають перспективу подальшої деталізації інтракохлеарних уражень.

Публікації автора:

1. Тимен Г.Э., Миронюк Б.Н., Голода А.Н., Писанко В.Н., Смолянинова И.И. Использование фильтрованных щелчков с центральными частотами заполнения 0,5; 1 кГц в тесте БСА у детей с сенсоневральной тугоухостью // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2000. - №5. – С.25-27.

2. Миронюк Б.Н. Разработка классификации внутриулитковой тугоухости и проведение на её основе лечения детей с хронической сенсоневральной тугоухостью // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2003. - №2. – С.50-52.

3. Миронюк Б.Н. Методы исследования слуховой функции в детском возрасте // Новости отоларингологии и логопатологии. – 1998. - №1(13). – С. 49-51.

4.Тимен Г.Э., Писанко В.Н., Кобзарук Л.И., Миронюк Б.Н., Чудновский С.И., Винничук П.В., Сребняк И.Ф., Чемеркин А.С., Кирилова Т.В., Чащевая Е.Г., Кузык И.В. Лечение больных с хроническим заболеванием среднего и внутреннего уха. – Мат. ювілейної наук.-практ. конф., присв. 100-річчю з дня народ. проф. О.С. Коломійченка (30 березня – 2 квітня 1998 р.). – Київ. – 1998. – С.659-667

5.Тимен Г.Э., Миронюк Б.Н. Использование теста быстрой слуховой адаптации у больных с острой сенсоневральной тугоухостью // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. - №3 (додаток). – С.109.

6.Тимен Г.Е., Кобзарук Л.І., Смольянінова І.І., Миронюк Б.М., Чащева О.Г. Гостра та хронічна сенсоневральна приглухуватість у дітей // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 2001. - №5 (додаток). –С.57-58.

7. Миронюк Б.М., Чудновський С.Й. Використання швидкої слухової адаптації у дітей з різним ступенем сенсоневральної приглухуватості залежно від частоти стимуляції // Журн. вушних, носових і горлових хвороб. – 1999. - №3 (додаток). – С.584-587.

8. Миронюк Б.Н., Чудновский С.И., Чайка С.П. Дифференциально-топическая диагностика нейросенсорной тугоухости у детей // Избранные вопросы оториноларингологии и патологии. – С.-Петербург, 1996. – С. 5-6.

9. Тимен Г.Е., Чудновский С.И., Писанко В.Н., Чайка С.П., Кобзарук Л.А., Миронюк Б.Н. Обоснование концепции и классификация нейросенсорной тугоухости // Материалы VIII съезда отоларингологов Украины. – Киев, 1995. – С. 313-314.

10. Тимен Г.Е., Чудновский С.И., Писанко В.Н., Чайка С.П., Кобзарук Л.А., Миронюк Б.Н. Дифференциально-топическая диагностика нейросенсорной тугоухости // Материалы VIII съезда отоларингологов Украины. – Киев, 1995. – С. 312-313.

11. Тимен Г.Э., Миронюк Б.Н., Писанко В.Н., Кобзарук Л.И., Чащевая Е.Г. Фоноэлектрофоретическое введение лекарственных веществ в комплексном лечении детей с хронической сенсоневральной тугоухостью // Тезисы 4-го междунар. симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха” (Суздаль, 19-21 июня 2001 г.). – Москва, 2001. – C. 182-183.

12. Timen G., Mironak B., Pisanko V., Kobzaruk L., Chashechevaya E. Complex treatment of children with chronic sensorineural hearing loss// XVII Word Congress of the International Federation of Oto-Rhino-Laringological Societies (IFOS): Abstract book. – 2002. – P. 282.

13. Миронюк Б.Н., Чайка С.П., Кобзарук Л.И. Комплексная оценка эффективности лечения нейросенсорной тугоухости у детей // II Междун. симпозиум «Современные проблемы физиологии и патологии слуха». – Москва, 1995. – С.63-64.