Анотація до роботи:

Ткаленко Г.М. Двокрилі фітофаги овочевих культур та заходи для обмеження їх чисельності в приватних господарствах Центрального Лісостепу України - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2002.

Уточнено особливості біології двокрилих фітофагів овочевих рослин в умовах Центрального Лісостепу України, вивчено вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Виявлено позитивний кореляційний зв'язок між кількістю відроджених личинок і гідротермічним коефіцієнтом. Встановлено фактори, що визначають строки вильоту двокрилих із місць зимівлі, проаналізована динаміка популяції. Визначена шкодочинність двокрилих в залежності від чисельності шкідника і фази розвитку рослини, ступінь заселеності і пошкодженості різних сортів овочевих культур. Показано оптимальні умови застосування хемо-хромотропічних пасток для моніторингу двокрилих. Досліджено агротехнічні прийоми, які обмежують заселеність овочевих культур двокрилими. Визначено дію біологічних препаратів на личинок різних віків двокрилих і їх післядію на постлярвальні стадії розвитку. Обгрунтовано комплекс заходів в системі захисту овочевих культур від двокрилих.

1. В умовах Центрального Лісостепу України на приватних ділянках суттєвими шкідниками овочевих культур є двокрилі (Diptera). Пошкодженість капустяних культур становила в середньому 2,5-28,7 %, цибулевих – 4,2 – 29,6%, селерових –2,0 – 31,3 %. В окремі роки спостерігались спалахи чисельності і підвищення шкодочинності. Так, в 1997 р. личинки весняної капустяної мухи спричиняли загибель 55% рослин білоголової ранньої і 30% цвітної капусти, в 1998 р. випадання цибулі – сівку від личинок цибулевої мухи досягали 61,3%, пошкодженість коренеплодів моркви личинками моркв’яної мухи складала 50-58,5%.

2. Основними факторами, які визначають термін вильоту двокрилих шкідників є сума ефективних температур грунту вище 10⁰С на глибині 10 см (CЕТ) і запаси продуктивної вологи грунту на глибині 0-20 см (ЗПВ). Вони становлять: для весняної капустяної мухи 28-39С і 80-104 мм, літньої капустяної мухи -347–388С і 160-188 мм, моркв’яної мухи-185-225С і 140-160 мм, цибулевої мухи –103-141С і 127-142 мм, цибулевої дзюрчалки- 381-401С і 160-244 мм.

3. Ступінь шкодочинності двокрилих шкідників овочевих культур залежить від кількості шкідника і фази розвитку рослин. Найнебезпечнішими є пошкодження весняною капустяною мухою ранньої білоголової капусти в фази 5-6 і 7-9 справжніх листків. Випадання розсади при чисельності 3-5 личинок на рослину складають 2,5%, при 6-9 личинок – 5,5%, а при 10-15 і більше личинок - 20,0- 45,5 %. На пізній капусті в фазу 5-6 справжніх листків при 10-15 і більше личинок на рослину випадає 10,5-18,3 %. Значні випадання (15,5-80,0%) на ранніх фазах розвитку цибулевих рослин спостерігаються на цибулі-сівку уже при наявності 3-5 личинок цибулевої мухи на одну рослину, на цибулі-ріпці – 10 личинок і більше. Пошкодженість коренеплодів моркви при збиранні личинками моркв’яної мухи при заселенні 10-15 екз/коренеплід призводить до зниження маси коренеплоду на 25-30,0 % і збільшення виходу нестандартної продукції до 30-35,0%.

4. Підзимні і ранньовесняні посіви моркви і цибулі-сівку менше пошкоджуються двокрилими шкідниками в 2-3 рази, а урожайність їх підвищується на 15-20 %. Оптимальною густотою посівів моркви є 3,5-4,0 тис. / 0,01 га рослин, що забезпечує зниження заселеності морквяною мухою і одержання високого стандартного урожаю. Посадка цибулі на глибину 2-3 см сприяє дружнім раннім сходам, зниженню заселеності посівів цибулевою мухою на 20-30,0 % і зменшенню пошкодженості рослин протягом вегетації до 15-22,3 % в порівнянні з даними при глибині посадки до 5-6 см.

5. Різні види і сорти овочевих культур не в однаковій мірі заселяються і пошкоджуються двокрилими шкідниками. Личинками весняної капустяної мухи сильно пошкоджувалися (27,3-31,6 %) сорти білоголової капусти ранніх строків достигання і цвітної, редиска з великою розеткою листків і циліндричним коренеплодом (18,9-22,5 %). Ураженість коренеплодів моркви з високим вмістом цукру і довжиною коренеплоду до 15 см становила 10,3-37,1%, а з довжиною більше 15 см - 6,5-14,0%. Загибель молодих рослин солодких сортів цибулі з найменшим вмістом сухих речовин і ефірної олії досягала 25-40%; гострих –9,7-12,4%.

6. Моніторинг за допомогою клейових кольорових пасток: для капустяних мух - світло - голубі, цибулевих двокрилих – білі, моркв’яної мухи - жовто - оранжеві і харчового атрактанту (хлібна гуща домашнього квасу) дозволяє встановити періоди масового льоту двокрилих шкідників на овочевих культурах. Добова активність льоту двокрилих шкідників на хемо-хромотропічні пастки припадає на денний період з максимумом від 12 до 16 год. – цибулевих двокрилих і капустяних мух, від 16 до 19 год. - моркв’яної мухи. Пастки доцільно встановлювати в відповідності з розою вітрів даної зони, проти переважного напряму вітру, для капустяних і моркв’яної мухи на краю поля, для двокрилих цибулевих на всій ділянці.

7. В обмеженні чисельності природної популяції двокрилих шкідників овочевих культур основне значення мають спеціалізовані ентомофаги: жук алеохара (Aleochara bilineata West) і горіхотворка трибліографа (Tribliographa rapae Gull.), заселеність пупаріїв якими складала 8,7-18,7 % і 3,6-8,9 %; жужелиці з роду Bembidion знищували до 20 % відкладених яєць; ентомофторозом було уражено 3,8-9,3 % імаго.

8. Дворазове мульчування посівів цибулі –ріпки після сходів перегноєм сипцем і торф’яним кришивом знижує кількість відкладених яєць в 2,5 рази, пошкодження рослин на 9,8-14,8 % в порівнянні з контролем. Обпилювання посівів овочевих культур попелом і його сумішами з тютюновим пилом та торфом (1:1) в період відкладання яєць двокрилими шкідниками знижує кількість відкладених яєць в 1,3-2,1 рази, пошкодження цибулі-сівку на 3,5-10,4 %, ранньої капусти на 4,9-10,1 %.

9. На приватних ділянках в період льоту двокрилих шкідників доцільно застосовувати – настої бузини, цибулі, селери, відвару черемші, хвойний екстракт. Це забезпечує зниження кількості відкладених яєць капустяною, цибулевою і морквяною мухами в варіанті з хвойним екстрактом на 50-55%, настоєм бузини на 20-30%. При обприскуванні посівів цибулі відваром черемші, капусти настоєм селери, моркви цибулевим настоєм, чисельність відкладених яєць знижується на 38,3, 49,1 і 40,2 % відповідно.

10. Бактеріальні препарати гаупсин та бітоксибацилін спричиняли 64,6 і 65,8% смертність личинок цибулевої мухи, грибний препарат боверин –67,0%. Післядія біологічних препаратів проявляється в зниженні маси дослідних пупаріїв на 44,5-56,5% в порівнянні з контролем, утворенні морфологічно-деформованих імаго. Дворазовий полив cуспензіями біологічних препаратів посадок цвітної капусти в період відродження личинок весняної капустяної мухи знижує випадання рослин на 66,3% при застосуванні боверину, на 76,3% - гаупсину, на73,9% - бітоксибациліну.

11. В системі захисту овочевих культур на приватних ділянках доцільно дотримуватись проведення комплексу агротехнічних заходів, що забезпечують зниження чисельності двокрилих шкідників. Біологічні препарати слід застосовувати в період льоту імаго і відродження личинок. Рослинні екстракти використовувати в період масового льоту імаго, що забезпечує зменшення заселення посівів. Обпилювання посівів попелом і його сумішами з тютюновим пилом та торфом (1:1) доцільно проводити в період відкладання яєць двокрилими шкідниками. Застосування комплексної системи захисту овочевих культур дозволяє захистити урожай, отримати додатково якісну овочеву продукцію.

Рекомендації виробництву

1. Для сигналізації строків льоту імаго двокрилих фітофагів доцільно проводити весною контроль за сумою ефективних температур (СЕТ) грунту вище 10⁰С на глибині 10 см і запасом продуктивної вологи (ЗПВ) грунту на глибині 0-20 см. Встановлювати на посівах овочевих культур клейові кольорові пастки: для капустяних мух - світло - голубі, цибулевих двокрилих – білі, моркв’яної мухи - жовто – оранжеві, розміщувати проти переважного напряму вітру.

2. Для зниження заселеності і пошкодженості цибулі і моркви двокрилими шкідниками проводити підзимні та ранньовесняні посіви, капусти - ранньовесняну посадку; посів моркви з густотою 3,5-4,0 тис. /0,01 га рослин, посадку цибулі-ріпки на глибину 2-3 см.

3. Рекомендувати Держхімкомісії для реєстрації на моркві і цибулі проти імаго двокрилих шкідників біологічний препарат – фітоверм, 0,2% к.е. з нормою витрати 10 мл/ 0,01га.

Список опублікованих робіт

1. Г.М. Ткаленко Агротехнічні заходи в обмеженні шкідливої дії двокрилих шкідників на капусті та цибулі в умовах присадибних ділянок // Захист і карантин рослин: Міжвід. тем. наук. зб. – К., 1999.- Вип. 45. - с. 77-79

2. Н.В. Лаппа, Г.М. Ткаленко Двокрилі шкідники на овочах //Захист рослин.– 1999. - №12. -с. 13. (Особистий внесок 50%. Проведено обліки, сформульовано висновки).

3. Г.М. Ткаленко Моркв’яна муха // Захист рослин. – 2001. - №1. –с. 19-20

4. Г.М. Ткаленко Двокрилі шкідники цибулевих культур //Захист рослин. – 2002. - №3. -с. 12-13.

5. Коровін О.А., Ткаленко Г.М. Вплив природного резерву ентомофагів на овочевий агроценоз // Тез. доп. наук.-прак. конф. молодих вчених і спеціалістів “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах”, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин, 13-14 березня 1996 р. –К., 1996.- с. 105 (Особистий внесок 70%. Проведення досліджень, узагальнення даних).

6. Ткаленко Г.М., Лаппа Н.В. Шкодочинність прихованоживучих шкідників залежно від сортових особливостей овочевих культур //Тез.доп. міжн. конф. “Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва“, присв. 90- річчю від заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН -Х., 1999.-с.445-446 (Особистий внесок 50%. Проведено частину експериментальної роботи та узагальнення даних).

7. Г.М. Ткаленко Агротехнічні фактори захисту моркви від шкідливих організмів // Матеріали наук.-практ. семінару мол. вчен. та спеціалістів “Вчимося господарювати”, 22-23 листопада 1999.,- Київ – Чабани, 1999.- с.110-111