Проценко Еліна Борисівна. Духовно-ціннісні орієнтації особистості в контексті філософсько-релігійних традицій : дис... канд. філос. наук: 09.00.11 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Кафедра релігієзнавства. — К., 2006. — 186арк. — Бібліогр.: арк. 173-186.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом – 09.00.11 – релігієзнавство. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.
Дисертацію присвячено аналізу духовно-ціннісних орієнтацій особистості в контексті філософсько-релігійних традицій. У дисертації доводиться, що релігійні цінності є не єдиною основою для становлення моралі та моральності в Україні. Окрема увага приділена динаміці світоглядних орієнтацій української молоді. В процесі дослідження з’ясовуються проблеми зіткнення інтересів буддизму, ісламу, християнства, іудаїзму, нетрадиційних культів, на теренах сучасної України.
Розкрита специфіка функціонування релігійних цінностей в культурі українського народу, зміни в світоглядних установках сучасної людини, проаналізовані характерні особливості вірувань, звичаїв, ритуалів, традицій.
У процесі дослідження визначено, що емоції, переживання, почуття, в тому числі й релігійні, виступають самі по собі духовними цінностями, а також основою для подальшого розвитку людини. В роботі показано, що цінності конкретизуються на трьох рівнях: всезагального – загального – індивідуального.
Доведено, що духовно-ціннісні орієнтації людини мають цілісну структуру, її визначальні риси, особливості становлення та “розгортання” її сутності. Йдеться про реалізацію суто людського початку, який залежить від багаторівневості діяльності самої людини: етичної, естетичної, релігійної, наукової та ін.
Теоретико-методологічні основи дослідження теми дисертації дозволили провести компаративний аналіз концептуально значущих, існуючих у західній та вітчизняній філософській традиціях, підходів до проблеми духовних цінностей, їх місця в сучасному релігієзнавстві. Проведений аналіз дозволяє свормулювати наступне положення: людина творить себе самостійно, “вбираючи” ті або інші цінності (релігійні, моральні, естетичні та ін.), завдяки освоєнню, засвоєнню та присвоєнню певної системи цінностей.
Завданням актуалізації сутності людини є її інтеграція не тільки з існуванням (як поєднання душевно-духовного “Я” з спільнотою, спільністю, “входженням” до соціуму), але й можливості виходу “Я” до Трансцендентного. Йдеться про те, що взаємодія між мораллю та релігією ґрунтується на дійсній моральнісності та водночас – апеляції до вищих концептів. Моральнісність як така й призводить до релігії, відбувається перехід від фізичної причинності до принципу естетичної єдності одухотвореного Всесвіту. Показовими є методи отримання неповсякденного досвіду, що складає практичний аспект проблеми іманентизації трансцендентного (досвід йоги, Я. Бьоме, Вол. Соловйов).
Реалізація “одухотвореного Всесвіту” може відбутися в єдності трьох аспектів:
- онтологічного, як реалізації всеєдності буття;
- антропологічного, як здійснення індивідуальності людини, її абсолютної неповторності;
- історичного, як мети самої історії, тобто, втілення сутності людини.
Важливим є те, що вже в культурі Нового часу актуалізується проблема внутрішнього світу людини, її суб’єктивності (Р. Декарт), приходить знання причин та меж її моральності, наприклад, на відміну від Середньовіччя, в якому людина, її дії та вчинки розшифровувалися – в природньо-моральнісному розкривалося етично-релігійне.
Християнська релігія розкриває можливості для актуалізації сутності людини, її свободи. Християнство є протидією тоталітарним режимам, що знищують духовні цінності, деформують свідомість. В Україні єдина соборна православна Церква може постати важливою ланкою в процесі державотворення, в актуалізації сутності людини, в духовно-культурному поступі народу. Такий підхід потребує наполегливої діяльності православної Церкви як інституції щодо відтворення основ української національної культури.
Великий обсяг філософської, релігієзнавчої та теологічної літератури, що присвячена проблемам аксіології, характеризується розмаїттям підходів й тому вимагає осмислення в зв’язку із сучасними процесами в релігійному просторі України. Духовність з чіткою системою моральних орієнтирів реалізується на двох рівнях: на рівні індивідуальної віри людини; на соціальному рівні, де постійно відбувається модифікація традиційних цінностей.
Співвідношення моральних та релігійних цінностей досліджувалося такими відомими українськими мислителями, як – Г. Сковорода, П. Юркевич, Л. Українка, І. Франко та ін. Відомий вплив ідей П. Юркевича на представника російської філософії Вол. Соловйова, та багатьох його послідовників. Перспективу подальших досліджень дисертант бачить у вивченні впливу релігійних поглядів українських мислителів на представників російської думки ХІХ – початку ХХ століття, що надає певні можливості для порівняльного аналізу української та російської релігійних традицій, їх місця в соціокультурних просторах України та Росії. Та чи не найбільший інтерес в наступних студіях може становити, на думку автора, екзистенційний характер окресленої проблематики, який в цьому дослідженні був тільки намічений. Актуальним було б також прослідкувати особливості функціонування духовних цінностей в різних культурах сучасності.
Публікації автора:
Проценко Е. Діахронічний аспект релігійного виховання молоді: мораль, право і світогляд (аксіологія християнства) // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2003.- № 38.- С. 215-224.
Проценко Е. Освіта і християнська етика // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2002.- № 30.- С. 121-129.
Проценко Е. Проблеми формування духовно-релігійних цінностей у моральному вихованні людини // Мультиверсум. Філософський альманах. - 2002.- № 29.- С. 147-156.
Проценко Е. Релігійне виховання молоді, інтереси, потреби, цінності // Держава і право: збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – 2004. - № 23. – С. 619-624.
Проценко Е. Релігійна проблематика у творчій спадщині С.С.Аверінцева // Українське релігієзнавство. – 2006. - №38. – С. 60-69.
Проценко Е. Роль Біблії у моральному вихованні сучасної молоді // Науково-методичний збірник “Проблеми освіти.” – 2000. - № 20. – С.- 328-336.
Проценко Е. Роль християнських морально-етичних цінностей в формуванні сучасного українського менталітету // Інтелект. Особистість. Цивілізація. – Донецьк. – 2003. – С. 220-227.
Проценко Е. Роль християнської етики в формуванні духовних цінностей молоді. // Міжнародна науково-теоретична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть”. - Тернопіль. – 2003.- С. 105.
Проценко Е. Роль християнської системи духовних цінностей у формуванні сучасного цивільного суспільства в Україні // ХШ Міжнародна науково-практична конференція “Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості”. – Донецьк. – 2003. – С. 250-252.
