У висновках дисертації підведені підсумки дослідження, наводяться формулювання рішень поставлених завдань, найбільш значущими серед яких є наступні: 1. Духовні цінності армії являють собою невід’ємну частину духовних цінностей культури українського суспільства, мають характер субкультури зі специфікою, властивою даній соціальній групі. Проведений соціокультурний аналіз дозволяє визначити даний феномен як усвідомлені соціально значущі для духовного розвитку армії явища та процеси або їх якості та сторони, що функціонують в системі історично визначених суспільно-громадянських та військово-професійних відносин, і позитивно впливають на удосконалення духовного життя армії та об’єктивацію елементів світогляду особового складу, пов’язаних з проявом духовної культури військовослужбовців, розумінням їх як особистостей та захисників Вітчизни. 2. У структурі системи цінностей армії виділяють декілька груп духовних цінностей, що визначають основні характеристики Збройних Сил як відносно самостійної соціальної системи. З огляду на відому самостійність їх, автор класифікував духовні цінності армії за різними підставами: за видами духовної життєдіяльності, за основними сферами існування, за специфікою військової діяльності та її співвідношенням з іншими видами діяльності, за носіями в сфері військової діяльності, за видами військової діяльності та військових відносин, за характером спілкування. 3. Маючи складну динамічну структуру, духовні цінності армії мають специфічні особливості, найважливішими з яких є: функціонування духовних цінностей в умовах соціокультурного розвитку і реформування Збройних Сил України; функціонування їх в умовах цивільного контролю за діяльністю Збройних Сил, що стверджується з боку суспільства й органів влади; функціонування духовних цінностей армії в умовах різкого падіння в суспільстві престижу військової служби, а також їхня спрямованість, динамічність та ін. Дана специфіка функціонування духовних цінностей армії обумовлена низкою факторів, найважливішими з яких є: а) суб'єкт військової діяльності; б) об'єкт військової діяльності; в) характер прояву духовних цінностей у цій діяльності. 4. Комплексний підхід до побудови системи засобів формування духовних цінностей армії уявляється найоптимальнішим і найперспективнішим. Ця система є складною, багатофункціональною, динамічною і складається із взаємопов’язаних елементів (підсистем). Найбільш значущими серед них уявляються війська освіта, військові традиції, моральне стимулювання праці військовослужбовців, мистецтво, релігія, засоби масової інформації. 5. Формування духовних цінностей армії відбувається під впливом розгалуженої системи протиріч, які автором класифіковані у наступні групи: а) протиріччя, що проявляються у процесі формування і функціонування духовних цінностей українського суспільства і держави; б) протиріччя, що відображають характер взаємозв’язку суспільства і Збройних Сил; в) протиріччя, що пов’язані зі службою у Збройних Силах України; г) протиріччя процесу формування духовних цінностей індивідуально-особистісного характеру. 6. Механізм формування духовних цінностей армії визначається як система органічно взаємопов’язаних елементів, до яких належать: зумовлені потребами функціонування та розвитку армії цілі формування духовних цінностей армії; система суб’єктно-об’єктних відношень процесу формування духовних цінностей; шляхи і форми діяльності щодо формування системи духовних цінностей армії; суб’єкти, в діяльності яких реалізуються закономірності функціонування та розвитку армії, духовного життя та формування особистості. 7. Реалізація сучасних можливостей і духовного потенціалу Збройних Сил України потребує оптимізації духовного впливу, приведення функціонування армії у стан забезпечення максимальної ефективності виховання і розвитку особового складу. В роботі сформульовано ряд рекомендацій теоретичного та практичного плану, реалізація яких сприятиме підвищенню компетентності й ефективності діяльності суб’єктів керування з формування духовних цінностей української армії. |