Анотація до роботи:
Гуменюк В.І. Драматургія Володимира Винниченка. Проблеми поетики. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.01 – українська література. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2002. В дисертації досліджуються провідні риси поетики драматургії В.Винниченка, одного з найвидатніших українських письменників першої половини ХХ століття, спадщина якого, замовчувана в часи тоталітаризму, фактично лише в наші дні стає предметом ґрунтовного літературознавчого осягнення. На основі детального художнього аналізу п’єс письменника простежено творчу еволюцію Винниченка-драматурга, визначено її етапи, які в основному збігаються з жанровими змінами в його драматургічній творчості. Драматизм розглядається як стильова домінанта творчості автора, відчутно явлена вже в його ранній прозі, а врешті виразно розкрита в драматургії, де набула жанрового оформлення. Винниченко плідно працює в жанрах інтелектуальної драми, інтелектуальної мелодрами, сатиричної комедії, героїко-психологічної драми, трагедії. В дисертації окреслюються провідні риси художнього стилю автора, стилю, в якому парадоксально поєднується енергійна експресивність з елегійною лагідністю. Осягається проблема співвіднесеності творчих шукань драматурга з провідними мистецькими тенденціями кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст. В основі образного ладу п’єс письменника лежить натуралістична предметна фактура, яка одначе набуває символістської таємничості, вишукано трансформуючись з допомогою засобів експресіонізму, імпресіонізму, сюрреалізму, театру абсурду. Стиль письменника еволюціонує переважно в напрямку посилення в ньому рис авангардизму. Автор дисертації полемізує з реалізмоцентристськими поглядами на творчість В.Винниченка і трактує його драматургію як явище перехідне від раннього модернізму до авангардизму. |