1. Отримано температурні залежності константи рівноваги та зміни енергії Гібса для реакцій взаємодії компонентів розплавів на основі цирконію і алюмінію з оксидами, карбідами і нітридами. Визначено, що для плавки сплавів систем Zr – Cu – Ni – Al і Al – Ni – Y можна використовувати матеріали на основі наступних хімічних сполук: Al2O3, MgO, BaO, BeO, CaO, ThO2, CeO, Y2O3, Be3N2, TiC. Окрім того, встановлено, що для рафінування розплаву від кисню і неметалевих включень (ZrO2, Al2O3), придатні ітрій, лантан, кальцій, торій, барій, магній. 2. Вперше методом лежачої краплі вивчено вплив температури та часу витримки на міжфазні властивості в системах розплав (Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 або Al86Ni6Y8) – вогнетрив (оксид алюмінію, алунд, кварцове скло, плавлений оксид ітрію, оксид цирконію, цирконат кальцію, нітрид алюмінію, карбонітрид бора). Одержано аналітичні залежності густини і поверхневого натягу цих розплавів від температури. Показано, що підвищення температури від Тпл до 1523 К (для розплаву Zr65Cu17,5Ni10Al7,5) і 1623 К (для Al86Ni6Y8) сприяє зменшенню їх густини (на 9 % для розплаву Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 і на 5 % для Al86Ni6Y8), а також поверхневого натягу (на 4 % для Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 і на 10 % для Al86Ni6Y8). З’ясовано, що збільшення температури і часу витримки приводить до зниження контактних кутів змочування для всіх вивчених вогнетривів. Визначено, що матеріалами, найбільш стійкими до розплаву на основі цирконію, є плавлений оксид ітрію (до температури 1383 К) і кварцове скло (до 1293 К), а до розплаву на основі алюмінію – оксид алюмінію і кварцове скло (до 1523 К). 3. Досліджено вплив добавок магнію, ітрію і лантану на міжфазні властивості в системі розплав Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 – кварцове скло. Встановлено, що при температурах вище 1443 К добавки магнію (до 1,38 %, мас. дол.) й ітрію (до 0,72 %, мас. дол.) істотно знижують активність кисню і утворюють оксиди, які концентруються на міжфазній границі рідке – тверде та захищають робочу поверхню вогнетриву від взаємодії з розплавом. Визначено, що добавки лантану (0,2 %, мас. дол. – 1,8 %, мас. дол.) в розплав Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 проявляють поверхневі властивості та знижують контактні кути змочування ним кварцового скла. 4. Вивчено вплив температури та часу витримки на кінетику міжфазної взаємодії в системі розплав Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 – вогнетрив (плавлений оксид ітрію, кварцове скло, алунд). З’ясовано, що тридцятихвилинна витримка при температурах 1273 К і 1373 К не приводить до взаємодії і руйнування даних вогнетривів. Підвищення температури до 1523 К та ізотермічна витримка (30 хвилин) сприяє утворенню на границі розділу вогнетрив – алунд або кварц перехідних зон. В системі розплав – оксид ітрію перехідна зона утворюється при температурі 1623 К. 5. Розроблено технологічні режими плавки сплавів на основі цирконію і алюмінію для отримання їх в аморфному стані. Технологія плавки включає наступні етапи: – попередній переплав та витримку шихтових матеріалів при температурі Тпл + 100 К і вакуумі (Р 1,210-2 Па); – індукційну вакуумну плавку сплавів в керамічних тиглях (для сплаву Zr65Cu17,5Ni10Al7,5 – алундові і кварцові тиглі до температури 1373 К, тиглі з плавленого оксиду ітрію – до 1523 К; для сплаву Al86Ni6Y8 – тиглі з кварцового скла і алунду – до 1523 К) та десятихвилинну витримку розплавів перед заливкою. Вдосконалено методи та виготовлено установки для отримання аморфних заготовок. Вони дають змогу розплавити попередньо приготовлений сплав в атмосфері інертного газу або у вакуумі, перегріти його на 100 К та розлити в мідні водоохолоджувані форми за допомогою вакуумного всмоктування або стопорної заливки. 6. Вперше досліджено ливарні властивості сплавів: Zr47Cu53, Zr47Cu43Ni10, Zr46Cu47Al7, Zr65Cu17,5Ni10Al7,5, Al86Ni6Y8, Al20Ni25Y55, Al15Ni40Y45. Отримано температурні залежності їх рідкоплинності. Показано, що зі збільшенням температури перегріву на кожні 10 К рідкоплинність цих сплавів покращується на 5 – 15 %. 7. Вивчено вплив температури нагріву і часу витримки на фізико-механічні властивості аморфного сплаву Zr65Cu17,5Ni10Al7,5. Показано, що підвищення температури нагріву таких зразків від 683 К до 729 К приводить до підвищення їх міцності (на 450 МПа) та твердості (на 140 одиниць по Віккерсу). Це зумовлено утворенням в аморфній матриці нанокристалічної фази в кількості 5 – 10 %. Двадцятихвилинна витримка зразків при цих температурах істотно збільшує долю цієї фази (до 50 – 60 %), в результаті чого характеристики міцності зростають ще більше (в збільшується на 1950 МПа, а HV – на 620 одиниць). Для аморфних сплавів системи Al – Ni – Y встановлено, що збільшення концентрації нікелю в них від 6 до 15 %, ат. дол. приводить до підвищення міцності на 600 МПа, а твердості – на 200 одиниць. |