У дисертації викладене нове рішення актуальної науково-технічної задачі обґрунтування раціональних параметрів зарядів ВР із газоутворюючими речовинами шляхом урахування швидкості зростання тиску в зарядній порожнині, варіації межі міцності руйнованих порід і розвантаження напружень на краях тріщин, що розвиваються, а також характеру генерованої хвилі, яке дозволяє визначити конструкцію зарядів, що забезпечують найбільший вихід кондиційних фракцій в умовах розробки скельних порід відкритим способом. Основні наукові висновки і практичні рекомендації, що отримані в дисертації, базуються на результатах теоретичних і експериментальних досліджень і зводяться до наступного. У науковому відношенні 1. Уперше для обгрунтування моделювання тиску у зарядній порожнині експоненційним поліномом, до степеня якого входить тривалість реакції детонації, використане подання загального детонаційного тиску у вигляді суми механічної та теплової складових. Це дозволило обгрунтувати і розв'язати задачу про напружено-деформований стан масиву з урахуванням тривалості хімічної реакції детонації. 2. Уперше одержані закономірності зміни розмірів уламків породи, що отримуються з ближньої зони дії вибуху, від швидкості збільшення тиску в зарядній порожнині та варіації межі міцності на розтягання руйнованого крихкого матеріалу. Уперше виявлено, що швидкість збільшення напружень в стінці зарядної порожнини в гранітних породах виражається залежністю: V = 162,79exp(-0,026tR). Уперше отримана формула для розрахунку відстані між радіальними трі-щинами, що утворюються в стінці зарядної порожнини, у вигляді: S = c(вр/V). Уперше отримана закономірність зміни відстані між радіальними тріщинами у стінці свердловини в залежності від відстані від ділянки, що вміщує ВР, у вигляді: S = S0( r)-1,38. Використання цієї залежності дозволило теоретично обгрунтувати раціональні довжини ділянок з ГНЕР. 3. Уперше виявлено, що зона посилення напружень, яка утворюється за рахунок інтерференції імпульсів, що генеруються ділянками ВР, які примикають до одного й того ж недетонуючого проміжку, розщеплюється на кілька підзон, між якими розташовані зони послаблення напружень. Це збільшує градієнт напружень, визначає напрямок і форму розвитку тріщин. Кількість підзон визначається кількістю локальних екстремумів напруження у хвилях збурення і часом затриманого підривання ділянок ВР. Вперше отримана залежність межі часу затримання, за якої ще відбувається інтерференція хвиль, від довжини недетонуючого проміжку у вигляді . 4. Уперше виявлено, що процентний вміст ГНЕР, при якоми досягається мінімальний діаметр середнього шматка, не залежить від коефіцієнта подовження заряду. 5. Уперше експериментально виявлена залежність між коефіцієнтом подовження заряду і відносними довжинами ділянок з газогенеруючою речовиною, за яких досягається максимізація одержання кондиційних фракцій: . 6. Визначено, що при розробці гранітних порід з використанням свердловин глибиною до 15 м, загальна вага ГНЕР повинна складати (25-30)% від ваги початкового заряду і не залежить від коефіцієнта подовження. Урахування цього і довжини одного проміжку дозволяє обчислити кількість останніх: . У практичному відношенні 1. Розроблена і впроваджена у виробництво конструкція свердловинного заряду, що дозволяє керувати розподілом енергії вибуху за рахунок інтерференційної взаємодії хвиль напруг, генерованих ділянками ВР, що примикають до одного й того ж недетонуючого проміжку, і зниження швидкості зростання тиску в окремих ділянках свердловинного заряду (у місцях розміщення ГНЕР). 2. Розроблений і пройшов дослідно-промислову перевірку спосіб підвищення надійності передачі детонації через недетонуючу дільницю, що дозволяє регулювати величину внутришньосвердловинного затримання. 3. Розроблений спосіб зменшення виходу негабаритних фракцій без зменшення переподрібнених, який включає використання ГНЕР у допоміжних укорочених зарядах ВР, що доводить можливість використання цих речовин в умовах розробки рудних корисних копалин. 4. Обгрунтована і розроблена методика розрахунку раціональних розмірів конструктивних елементів свердловинних зарядів ВР із газоутворюючими недетонуючими енергоактивними компонентами, у разі використання яких забезпечується зменшення відносного виходу переподрібненних і негабаритних фракцій відповідно на 31-46 %, і 11-22 %, та абсолютного розміру середнього шматка на 1,5-2,5 % за умов відкритої розробки гранітних порід з метою виробництва щебеню. Основні положення і результати дисертації опубліковані у роботах: брошура В.М. Комир, В.В. Воробьев, С.А. Литовченко. Повышение эффективности взрывных работ: Экспресс-информ./ЦНИИЭИуголь, ЦБНТИ Минуглепрома СССР, 1990-14с.
статті Воробьев В.В., Литовченко С.А. Влияние проникновения продуктов детонации в трещины на эффективность взрывного разрушения нескальных горных пород. // Физика и процессы разрушения горных пород: Сб.науч. тр. - Киев: Наук.думка, 1987. - с. 89-93. Комир В. М., Литовченко С. А. Расчет напряженного состояния массива в ближней зоне действия взрыва. //Науковий вісник НГА України № 5, 1999. - С. 80-83. Литовченко С.А. Расчет длины недетонирующих промежутков в скважинном заряде ВВ // Проблемы создания новых машин и технологий. Науч. тр. КГПИ - Кременчуг - 1999. Вып. 2/1999 (7) - С. 432 - 434. Литовченко С.А., Воробьев В.В., Долударев В.Н., Литовченко А.С. Изучение формы волнового возмущения, генерируемого импульсным источником. // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету - Кременчук - 2001. Вып. 2/2001 (11) - С. 375 - 377.
доповіді Литовченко С.А. Влияние длины пороховых промежутков в заряде взрывчатого вещества на эффективность взрыва. // Материалы научно-техни-ческой конференции "Проблемы создания новых машин и технологий". Науч. тр. КГПИ. Вып.1. - Кременчуг: Деловая литература - 1998. - С. 221-223. Литовченко С.А. Опыт применения зарядов с пороховыми компонентами при разработке гранитных массивов. // Материалы научно-технической конференции "Проблемы создания новых машин и технологий". Науч. тр. КГПИ. Вып.1.- Кременчуг: ЧП Щербатых. - 1999. - С. 459-460. Литовченко С.А. Влияние времени реакции детонации на процессы трещинообразования в стенке зарядной полости. // Материалы международной научно-технической конференции "Проблемы создания новых машин и технологий". Науч. тр. КГПИ. Вып. 1. - Кременчуг: ЧП Щербатых. - 2000. - С. 505 - 510.
Особистий внесок автора в роботи, опубліковані у співавторстві, полягає в такому: [1] - виконання аналітичних і експериментальних досліджень; [2] - виконання експериментальних досліджень, аналіз результатів; [3] - аналіз літературних джерел, виконання теоретичних досліджень; [5] - формулювання задачі і методики дослідження, аналіз результатів. |