У дисертаційній роботі на основі виконаних теоретичних досліджень течії рідини в торцевому дроселі уточнено його гідродинамічні характеристики, проведено аналіз і визначено їх вплив на динаміку аксіально-рухомого кільця торцевого ущільнення і модифікованої конструкції гідроп’яти, а також уточнено методики розрахунку цих вузлів. Основні висновки по дисертаційній роботі: 1. Розроблена уточнена математична модель торцевого дроселя, в якій ураховані локальні та конвективні сили інерції рідини і втрати на місцевих гідравлічних опорах при умові обертання, та кутових і осьових переміщеннях рухомого кільця ущільнення для різних режимів течії рідини. На основі побудованої математичної моделі торцевого дроселя, утвореного двома аксіально-рухомими кільцями ущільнення, одержано розподіл тиску в торцевому зазорі. 2. Одержані вирази для визначення гідродинамічних характеристик торцевих дроселів з урахуванням сил інерції і втрат на місцевих гідравлічних опорах. Гідродинамічні характеристики, обумовлені інерційним потоком, включають інерційні, демпферні і жорсткісні складові. Найбільш істотною є величина інерційного демпфірування, яка порівнянна з основним демпфіруванням, обумовленим потоком витіснення при кутових і осьових коливаннях. Урахування втрат на місцевих гідравлічних опорах істотно впливає на жорсткісні характеристики шару рідини, при цьому коефіцієнт жорсткості буде завжди додатним, а також зумовлює додаткове демпфірування, яке обумовлене впливом швидкості потоку витіснення на величину втрат на місцевих гідравлічних опорах. 3. Досліджено вплив на динаміку аксіально-рухомого кільця торцевого ущільнення сил і моментів, діючих з боку рідини на стінки торцевого дроселя. На основі критерію Гурвіца визначені умови стійкості. За певних умов демпфірування, обумовлене силами інерції, може бути негативним, що може привести до втрати стійкості системи. Обумовлене врахуванням втрат на місцевих гідравлічних опорах збільшення жорсткості шару рідини веде до збільшення величин резонансних частот, у порівнянні з обчисленими без урахування місцевих втрат. 4. З урахуванням гідродинамічних сил і моментів у торцевому дроселі уточнені статичні і динамічні характеристики гідроп’ят. Показано вплив сил інерції та втрат на місцевих гідравлічних опорах на ці характеристики. Проаналізовані зв’язані осьові коливання основного диска і пружно встановленого кільця модифікованої конструкції гідроп’яти, а також кутові коливання кільця. На основі критерію Гурвіца визначені умови стійкості системи. 5. Уточнено методики розрахунку безконтактних торцевих ущільнень і опорно-ущільнюючих АСОУ роторів відцентрових машин, що дозволяють врахувати сили і моменти, обумовлені інерцією рідини в торцевих дроселях та втратами на місцевих гідравлічних опорах. Приведені уточнення методик розрахунку можуть використовуватися для оцінки власних частот, амплітуд вимушених коливань і динамічної стійкості аксіально-рухомих кілець торцевих ущільнень роторів відцентрових машин і гідроп’ят. 6. Проведено порівняння теоретичних і експериментальних даних, яке підтвердило їх достатню збіжність і показало, що запропонована модель торцевого дроселя, яка враховує сили інерції та втрати на місцевих гідравлічних опорах, зменшує максимальну розбіжність між розрахунковими і експериментальними значеннями, а отже може бути рекомендована в практику проектування безконтактних торцевих ущільнень. 7. Уточнення методик розрахунку впроваджені в практику проектування і досліджень відцентрових насосів на ВАТ «Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування «ВНДІАЕН» (м. Суми), ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе», а також використовуються в навчальному процесі в Сумському державному університеті для студентів спеціальності «Динаміка і міцність». |