У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вдосконаленні допологової підготовки вагітних із ПВ шляхом корекції порушень гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу з метою профілактики аномалій пологової діяльності, зниження перинатальної захворюваності та смертності. 1. При ПВ у 54% випадків спостерігаються розлади формування біологічної готовності материнського організму до пологів. Останнє відіграє суттєву роль в ускладненні інтранатального періоду в 26% випадків патологічним прелімінарним періодом, у 12% - дискоординацією пологової діяльності і у 16% - гіпотонічною дисфункцією матки. При цьому перинатальна захворюваність сягає 18%. 2. Ускладнення гестаційного процесу ПВ супроводжується розладами мікрогемоциркуляції, кровоплину в маткових артеріях і судинах ретроплацентарної зони міометрію. Порушення гемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу зумовлюють патологічний перебіг підготовчого періоду до пологів, розвиток дистресу плода, затримку формування готовності матки до пологової діяльності, „дозрівання” її шийки. 3. Застосування антиоксиданта актовегіну, антагоніста кальцію верапамілу та вазоактивного препарату курантилу при ПВ усуває генералізований ангіоспазм, знижує резистентність кровоплину у маткових і спіральних артеріях, ліквідує дифузійно–перфузійну недостатність матково–плацентарного кровообігу, чинить сприятливий вплив на основні показники біофізичного профілю плода, функціональний стан матки, забезпечує формування стійкої пологової домінанти. 4. Проведення допологової підготовки при ПВ, спрямованої на корекцію розладів судинної адаптації, забезпечує достатню біологічну готовність материнського організму до пологів, зниження у 2,8 разів частоти аномалій пологової діяльності і у 3 рази перинатальної захворюваності. |