У дисертації висвітлене нове вирішення наукового завдання, що виявляється у дослідженні теоретичних і практичних засад формування доходів місцевих бюджетів в сучасних умовах як в Україні, так і за її межами. Їх реалізація, на наш погляд, сприятиме оптимізації перерозподілу бюджетних ресурсів та поліпшенню структури та якості суспільних благ, одержуваних населенням різних адміністративно-територіальних одиниць країни. При дослідженні даної дисертаційної теми одержано такі результати: 1. Поєднання вітчизняного та зарубіжного підходів до розуміння основних понять дає підставу стверджувати про необхідність заміни у фінансовій науці України поняття „бюджетна децентралізація” (що характеризується не тільки фінансуванням делегованих повноважень, але будь-якою мобілізацією фінансових ресурсів у бюджетах органів місцевого самоврядування) та запровадження класифікації бюджетної децентралізації за ознакою її типології щодо певної моделі економіки – делегування для країн з адміністративно-командною моделлю економіки; деволюція для країн з перехідною або змішаного типу економікою та децентралізація для країн з розвиненою ринковою економікою. У зв’язку з цим вважаємо за доцільне трактувати бюджетну децентралізацію також з позиції визначення ступеня переходу економіки країни від адміністративно-командної до ринкової. Таке її тлумачення дозволяє розкрити її суть у спектрі різних політичних та фінансових систем світу, адже вона певною мірою присутня у кожній державі. 2. Як показав аналіз, доходна база місцевих бюджетів на сьогоднішній день неспроможна самостійно фінансувати усі видатки місцевих бюджетів, особливо делеговані повноваження. Основною причиною вважаємо наявність виявлених вад системи формування доходів місцевих бюджетів: через брак чітких правил встановлення доходних та видаткових повноважень має місце плутанина щодо того, який рівень бюджету має фінансувати ті чи інші повноваження; поєднання трансфертів та розщеплення загальнодержавних податків між рівнями бюджетів не забезпечує необхідними фінансовими ресурсами ті регіони, які більше потребують цих ресурсів; спосіб надання офіційних трансфертів заохочує органи місцевого самоврядування до заниження наявних доходних джерел і завищення видаткових потреб з метою отримання більшого їх обсягу та відсутність чинників для економічного розвитку регіонів, коли незначними у структурі доходів місцевих бюджетів є власні доходи. Провідну роль серед власних доходів місцевого самоврядування запропоновано покласти на прибутковий податок з громадян, акцизний збір та частину надходжень від ПДВ, які доцільно передати на місцевий рівень із розмежуванням цих доходів між ланками органів місцевого самоврядування у відповідності із структурою повноважень певного щабля влади. 3. Для визначення рівня переходу країни від адміністративно-командної системи до ринкової рекомендуємо проводити комплексну методику оцінки рівня бюджетної децентралізації в даній країні як середній показник за трьома коефіцієнтами: коефіцієнт бюджетної децентралізації, розрахований за доходами зведеного бюджету, коефіцієнт бюджетної децентралізації, розрахований за витратами зведеного бюджету та коефіцієнти бюджетної децентралізації ланок місцевих бюджетів. Визначений таким чином загальний рівень бюджетної децентралізації в країні та щорічне його порівняння з показниками економічної активності держави дозволять робити адекватні висновки щодо доречності чи недоречності, з економічної точки зору, проведення певної бюджетної політики, а також оптимального для країни рівня бюджетної децентралізації за певних політичних умов. 4. Для підвищення рівня фінансової самостійності органів місцевого самоврядування доведено, що бюджетна децентралізація є економічно ефективною лише до досягнення нею рівня оптимальної межі, яка задовольняла б відповідне фінансування делегованих повноважень власними доходами. В результаті даного дослідження дисертант дійшов висновку, що бюджетна децентралізація в цілому позитивно впливає на ВВП, але лише до певної межі, після якої вона не є економічно ефективною. При збільшенні рівня бюджетної децентралізації до цієї межі в унітарній країні ВВП держави зростає, а у федеральній країні – ВВП зростає лише при збільшенні рівня децентралізації на рівні міст, сіл та селищ, а не на рівні округів, штатів чи республік. 5. Запропоновано вдосконалити фінансові взаємовідносин між органами місцевого самоврядування різних рівнів у бюджетній сфері за рахунок регулювання центральною владою міжбюджетних взаємовідносин та джерел доходної частини місцевих бюджетів на основі економіко-математичних прогнозів; чіткого розподілу функцій і відповідальності між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; фінансової оцінки тих функцій держави, що їх мають виконувати окремі щаблі органів місцевого самоврядування, за рахунок розподілу доходів між місцевими бюджетами, адекватно основним принципам бюджетного федералізму та організації фінансування делегованих повноважень й організації фінансового вирівнювання (доходів і витрат) місцевих бюджетів, що забезпечується через державний бюджет чи відповідні спеціальні фонди фінансових ресурсів, а також за рахунок застосування нетрадиційних методів поповнення доходної бази місцевих бюджетів, розвитку місцевого оподаткування, розвитку комунальних підприємств. 6. Оптимізовано процес організації формування доходів місцевих бюджетів у частині визначення неефективних ланок в управлінні місцевими бюджетами, чіткого розмежування повноважень між різними рівнями органів місцевого самоврядування та звільнення місцевих бюджетів від невластивих видатків. Дисертант дійшов висновку, що в Україні для прискорення темпів її економічного зростання за критерієм суспільної корисності різних рівнів органів місцевого самоврядування економічно неефективно формувати доходну базу районних бюджетів. Для підвищення ефективності для держави даного щабля влади необхідно переглянути функції районних органів місцевого самоврядування з метою усунення дублювання ними функцій обласних органів місцевого самоврядування. 7. Для реального збільшення доходів місцевих бюджетів і виконання ними необхідних функцій необхідно залучити досвід реструктуризації місцевої економіки в умовах України. У зв’язку з цим запропоновано модель розвитку місцевої економіки України на основі послідовного розвитку галузей господарства на місцевому рівні. За умов відсутності місцевих позабюджетних фондів на розвиток пріоритетних для певної території галузей економіки пропонуємо залучення громадських об’єднань до місцевого самоврядування та формування непартійних громадських фондів, на які можна було б покласти функції розвитку тієї чи іншої галузі економіки на місцевому рівні. 8. В умовах постійної зміни податкового та бюджетного законодавства при плануванні надходжень до місцевих бюджетів та визначення їх оптимальної структури для кожного окремого органу місцевого самоврядування запропоновано застосовувати моделі динамічного лінійного програмування, що дають змогу швидко реагувати на зміни у законодавстві України, які впливають на формування доходної частини місцевих бюджетів, необхідність застосування яких доведено у даному дослідженні. 9. Розроблено методичні вказівки щодо вдосконалення організації формування доходів місцевих бюджетів, а саме: нормативи відрахувань від загальнодержавних податків встановити незмінними на 3-5 років, та розподілити їх між рівнями бюджетної системи; застосовувати позабюджетні фонди, що контролюються фінорганами і формуються із добровільних внесків юридичних та фізичних осіб; удосконалити спосіб розрахунку нормативу мінімальної бюджетної забезпеченості; встановити чіткий розподіл компетенцій між органами місцевого самоврядування та законодавчо закріпити за органами місцевого самоврядування право встановлювати власні ексклюзивні місцеві податки та збори. 10. Запропоновано запровадити такі вихідні елементи бюджетної реформи: науково обґрунтовану державну політику щодо формування доходів місцевих бюджетів, законодавчо закріплену Податковим та Бюджетним Кодексами України; систему оподаткування, яка повинна мати інвестиційну і соціальну спрямованість, основою якої повинні стати прямі податки; розширення прав у сфері оподаткування органів місцевого самоврядування із подальшим розширенням ролі місцевих податків та зборів; чітке визначення критеріїв коригувань та змін в обрахунку міжбюджетних трансфертів. |