У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні правової природи музичного твору як об’єкта авторського права та предмета цивільно-правових договорів. Запропоновано класифікацію договорів, спрямованих на реалізацію майнових прав на музичний твір, визначено їх суб’єктний склад, зміст, порядок укладення та припинення. Основні висновки, одержані в результаті дослідження, полягають у наступному: 1. Обґрунтовується, що музичний твір є самостійним об’єктом авторських прав та предметом цивільно-правових договорів. Надається його юридичне визначення. 2. Доводиться, що музичний твір є багатоелементним об’єктом авторського права, кожна з частин якого може мати самостійне значення та виступати предметом авторських договорів. 3. Пропонується ввести до понятійного апарату авторського права поняття «складний твір», що надає змогу враховувати особливості творів, які складаються з різнорідних елементів. 4. Визначені два основних критерії, відповідно до яких вирішується питання про наявність або відсутність окремого об’єкта авторського права, це: 1. відповідність обов’язковим вимогам, що пред’являються до об’єктів авторського права, та які є основними їх ознаками; 2. неповторність об’єкту, що обумовлює необхідність його правової охорони. 5. Обґрунтовується, що всі авторські права суб'єктів авторського права – як особисті, так і майнові, носять виключний характер. 6. Розроблено загальну та детальну класифікації договорів в сфері реалізації майнових прав на музичний твір. З урахуванням класифікації договорів в цивільному праві визначається, що договори, спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір поділяються на два основні види: 1) авторські договори, які безпосередньо спрямовані на реалізацію майнових прав на музичний твір, до яких належать ліцензійний договір, договір про створення на замовлення і використання об'єкта права інтелектуальної власності та інші договори; 2) інші цивільно-правові договори, за допомогою яких здійснюється реалізація майнових прав на музичний твір, до яких можна віднести договір комерційної концесії, довірчого управління майном, купівлі-продажу майнових прав та інші. 7. Здійснюється аналіз термінів «розпорядження» та «передання» майнових прав на музичний твір. 8. Обґрунтовується, що в разі порушення авторського договору, предметом якого є музичний твір, неможливе відшкодування шкоди в натурі. Основними формами (мірами) відповідальності за порушення таких договорів є: а) відшкодування збитків; б) сплата неустойки. 9. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства України щодо визначення музичного твору як об’єкта авторського права, визнання виключного характеру всіх авторських прав, більш чіткого розмежування авторсько-правових договорів, спрямованих на розпорядження майновими правами на твір, тощо. |