1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і вирішення наукової проблеми, пов’язаної з визначенням меж дії норм про цивільно-правовий договір у регулюванні відносин, що виникають між вищими навчальними закладами та студентами (іншими особами) з приводу професійної підготовки, а також вирішення проблеми встановлення типу договору, яким оформлюються названі відносини. На відміну від наукових попередників, дисертант робить висновок про безпідставність включення до змісту досліджуваного договірного правовідношення (зобов’язання) таких обов’язків, як відвідування студентом (замовником) аудиторних занять, своєчасне та успішне складання заліків, іспитів чи інших форм контролю, дотримання правил внутрішнього розпорядку. Примушування до виконання цих обов’язків лежить поза методологією цивільного права. Основним обов’язком студента (іншої особи) як замовника за договором є сплата ціни договору. Притримуючись наведеної вище позиції, дисертант розцінює здійснення поточного та підсумкового контролю знань (вмінь, навичок) студентів компетентним повноваженням ВНЗ, яке не може бути змістом досліджуваного зобов’язального правовідношення. Така диференційована кваліфікація прав та обов’язків учасників досліджуваного правовідношення дозволяє провести межу у регулюванні цивільним правом (у тому числі положеннями договору) досліджуваних відносин. З практичної точки зору вищенаведені висновки вказують на неможливість розірвання виконавцем договору в односторонньому порядку через невиконання студентом (замовником, третьою особою) навчального плану чи недотримання ним правил внутрішнього розпорядку, бо ці правопорушення не є цивільно-правовими. Розірвання договору в односторонньому порядку з ініціативи виконавця можливе тільки на підставі невиконання замовником обов’язку про оплату професійної підготовки. 2. Досліджувані у дисертації правовідносини породжуються цілою низкою взаємопов’язаних юридичних фактів, останнім з яких є укладення двостороннього правочину (договору). На відміну від інших дослідників автор дисертації розпізнає більший набір елементів юридичного складу, необхідних для виникнення правовідношення з професійної підготовки: публічне оголошення про набір вищим навчальним закладом студентів; наявність у вступника повної загальної середньої освіти або відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня; волевиявлення вступника, оформлене заявою, про намір брати участь у вступних випробуваннях; видання адміністрацією вищого навчального закладу наказу про допуск вступника до вступних випробувань; успішне проходження вступником випробувань та конкурсного відбору; укладення договору. Договір буде вважатись укладеним у момент досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору (предмет, строк, ціна договору). Визначальну роль для встановлення моменту укладення договору будуть відігравати істотні умови домовленості про надання послуг з професійної підготовки, бо саме цей договір (як елемент змішаного договору) є основним. 3. Договір про професійну підготовку у вищому навчальному закладі є змішаним договором, де основним інтегративним елементом є послуги з професійної підготовки. Інші зобов’язання, що як елементи утворюють даний змішаний договір (оренда майна, підряд, купівля–продаж тощо), мають акцесорний характер по відношенню до основного зобов’язання про послуги з професійної підготовки. Виходячи зі змішаного характеру досліджуваного договору, автор дійшов висновку про неможливість використання в найменуванні договору словосполучення „освітні послуги” („договір про надання освітніх послуг”), як такого, що неповною мірою відповідає змісту цього договору. Застосування термінологічного словосполучення „професійна підготовка” дозволить, на думку дисертанта, охопити усі інтегративні елементи даного змішаного договору. 4. У цілому договір про професійну підготовку у ВНЗ слід віднести до різновиду договорів приєднання. З точки зору інших критеріїв класифікації, цей договір може мати вигляд: а) договору з виконанням боржником обов’язку в інтересах третьої особи; б) договору з виконанням обов’язку іншій особі, але на користь кредитора (замовника); в) договору, де обов’язок боржника виконує інша особа. Зобов’язання з професійної підготовки у ВНЗ є консенсуальним, двостороннім, оплатним. 5. Дисертант дійшов висновку, що ВНЗ, як виконавець за договором, не може гарантувати досягнення позитивного результату професійної підготовки студента, бо досягнення такого результату великою мірою залежить також і від зусиль останнього. Тож досліджувані у дисертації послуги з професійної підготовки слід кваліфікувати послугами „з докладення максимальних зусиль”. 6. Основна науково–практична значущість одержаних результатів полягає в узагальненому висновку про те, що розглядувані у дисертації договірні відносини мають регулюватись відповідними нормами приватного (цивільного) права, а не комплексною галуззю права – „освітнє право”, якого, на думку автора, у комплексному вигляді не існує. На приватно-правовій основі мають вибудовуватись положення відповідних нормативно-правових актів, що регулюють договірні відносини ВНЗ – студент (інша особа), та формулюватись умови самого договору про професійну підготовку у ВНЗ. |