Анотація до роботи:

Пальчик О.О. Добір за параметрами вікової та статевої структур для підвищення господарсько цінних показників шовковичного шовкопряда. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2006.

Дисертація присвячена розробці прийомів регулювання параметрів вікової та статевої структур шовковичного шовкопряда з метою підвищення господарсько цінних показників культури.

Доведено можливість підвищення господарсько цінних показників культури шовковичного шовкопряда регулюванням параметрів вікової структури на стадії гусениці шляхом диференційованого добору гусениць II віку, які першими перелиняли, та на стадії імаго шляхом добору метеликів-самок із максимальною тривалістю життя. Установлено, що гусениці-самці шовковичного шовкопряда порівняно з гусеницями-самками мають вищу життєздатність при охолодженні, що пояснює механізми підвищення життєздатності та продуктивності на стадії гусениці. Уперше досліджено динаміку змін співвідношення статей при різних способах добору: при доборі гусениць-«мурашів» після обробки грени парами ефіру співвідношення статей зміщується в бік самок, а при доборі гусениць-«мурашів» за реакцією хемотаксису, диференційованому доборі гусениць II віку, які першими перелиняли, та доборі метеликів-самок із максимальною тривалістю життя в бік самців. Експериментально доведено, що дезорієнтація метеликів-самців статевим феромоном метеликів-самок порушує процес комунікації статей, на підставі чого розроблено новий прийом регулювання статевої структури культури шовковичного шовкопряда на стадії імаго.

Розроблено комплекс прийомів регулювання параметрів вікової та статевої структур шовковичного шовкопряда, які базуються на вікових та статевих особливостях шовкопряда на різних етапах онтогенезу, з метою підвищення господарсько цінних показників культури.

1. Експериментально доведено можливість підвищення господарсько цінних показників шляхом диференційованого добору гусениць II віку, які першими перелиняли.

У всіх варіантах добору достовірно (р<0,001) скорочується тривалість розвитку гусениць, завивка коконів, достовірно (р<0,01) підвищується урожай коконів. При 75, 50 і 25 % доборі достовірно (р<0,001) підвищуються життєздатність гусениць і частка сортових коконів порівняно з контролем. Високий рівень господарсько цінних показників зберігається протягом трьох поколінь після припинення дії добору.

2. Доведено можливість підвищення господарсько цінних показників культури шовковичного шовкопряда шляхом добору метеликів-самок із максимальною тривалістю життя.

При селекції метеликів-самок на максимальну тривалість життя достовірно подовжується тривалість ембріонального розвитку (р<0,05), стадія лялечки (р<0,05), стадія імаго (р<0,001), підвищуються життєздатність на 10,63 % (р<0,001), сортовий склад коконів – на 8,92 % (р<0,001), урожай – на 0,55 кг (р<0,05) та шовконосність – на 0,95 % (р<0,05) і зменшується частка коконів-«глухарів» на 8,64 % (р<0,001) відносно добору метеликів-самок на мінімальну тривалість життя.

3. Економічна ефективність нових прийомів регулювання вікової структури шовковичного шовкопряда шляхом диференційованого добору гусениць II віку та добору метеликів-самок із максимальною тривалістю життя характеризується високими прибутками, меншою собівартістю 1 кг коконів, високим рівнем рентабельності та позитивним економічним ефектом, який при 75 % доборі складає 88,20, при 50 % – 68,91, при 25 % – 137,81 грн, при доборі метеликів-самок із максимальною тривалістю життя – 70,71 грн.

4. Доведено, що для первинного (стадія яйця), вторинного (гусениці-«мураші» 2-го дня виходу) та третинного (стадія лялечки) співвідношення статей у культурі шовковичного шовкопряда характерний нормальний розподіл статей 1:1, з чіткою тенденцією переважання частки самців над самками.

Установлено, що вторинне співвідношення статей змінюється залежно від днів виходу гусениць-«мурашів» із яєць. У 1-й день виходу частка самців у 10 разів (р<0,001) перевищує частку самок, тоді як в останній день виходу навпаки, частка самок у 3 рази (р<0,01) перевищує частку самців.

5. Установлено фактичну життєздатність статей на стадії гусениці, лялечки та імаго при охолодженні. На стадії гусениці життєздатність самців шовковичного шовкопряда достовірно вища за життєздатність самок, на підставі чого запропонований прийом прогнозування життєздатності культури. На стадії лялечки та імаго простежується тенденція щодо збільшення життєздатності самок відносно самців.

6. Установлено динаміку змін співвідношення статей при доборі гусениць-«мурашів» після обробки грени парами ефіру, яка прямо пов’язана із життєздатністю статей (r=0,87, р<0,05). Під впливом парів ефіру третинне співвідношення статей у культурі шовковичного шовкопряда відхиляється від нормального 1:1 у бік достовірного збільшення частки самок (1,00:1,19, р<0,01).

7. Третинне співвідношення статей при доборі гусениць-«мурашів» за реакцією хемотаксису відхиляється від нормального 1:1 у бік достовірного збільшення частки самців (1,29:1,00, р<0,001).

8. Установлено різницю темпів розвитку статей, яка відмічається на ранніх етапах онтогенезу. Гусениці-самці II віку розвиваються швидше за самок, що спричиняє достовірне відхилення співвідношення статей при диференційованому доборі в бік збільшення частки самців при 50 % (1,33:1,00, р<0,01) та 25 % доборі (1,37:1,00, р<0,01).

9. При доборі на максимальну тривалість життя метеликів-самок співвідношення статей нащадків змінюється в бік достовірного збільшення частки самців (1,22:1,00, р<0,05).

10. Експериментально доведено можливість порушення процесу комунікації статей шляхом дезорієнтації метеликів-самців статевим феромоном метеликів-самок: при засміченні групи самок самцями, яке не перевищує 10 %, достовірно зменшується частка самців до 3,22 % (р<0,001), при співвідношенні коконів за статтю 50:50 достовірно зменшується частка самців до 10,50 % (р<0,001).

11. На підставі отриманих даних виробництву рекомендовані нові прийоми регулювання вікової структури шовковичного шовкопряда шляхом диференційованого добору гусениць II віку, які першими перелиняли, і метеликів-самок із максимальною тривалістю життя та новий прийом регулювання статевої структури на стадії імаго шляхом дезорієнтації метеликів-самців статевим феромоном метеликів-самок.

Публікації автора:

1. Калініна О.О., Злотін О.З., Маркіна Т.Ю. Вплив диференційного добору гусениць під час першої линьки на тривалість вигодівлі та основні біологічні показники шовковичного шовкопряда // Вісник Харк. нац. аграрн. ун-ту ім. Докучаєва. Серія: Ентомологія та фітопатологія. – 2004. – № 5. – С. 28–32. (Здобувач виконувала експериментальну частину, проводила аналіз та статистичну обробку отриманих результатів, готувала матеріал до публікації).

2. Калініна О.О., Злотін О.З. Дезорієнтація самців шовковичного шовкопряда статевим феромоном самок // НТБ.– № 89. – Х.: ІТ УААН, 2005. – С. 67–71. (Здобувачем проводилась експериментальна частина та написана стаття).

3. Калініна О.О. Життєздатність самців та самок шовковичного шовкопряда на ранніх етапах онтогенезу // Вісник Полт. держ. аграр. акад. – № 1 (36).– Полтава: Terra, 2005. – С. 80–83.

4. Калініна О.О., Злотін О.З. Зміни співвідношення статей шовковичного шовкопряда при різних способах добору // Шовківництво. – 2005. – Вип. 25.– С. 85–93. (Здобувач брала участь у плануванні досліду, виконувала експериментальну частину та проводила підготовку матеріалів до публікації).

5. Калініна О.О., Злотін О.З. Вплив добору різної інтенсивності гусениць I віку на тривалість вигодівлі та основні біологічні показники шовковичного шовкопряда // VI з’їзд Укр. ентомол. тов-ва: Тези доповідей. – Біла Церква, 2003. – С. 47.

6. Маркина Т.Ю., Бачинская Я.А., Калинина О.А. Оптимизация пространственной и возрастной структур искусственных популяций насекомых в условиях техноценоза // Матеріали II Міжнародн. наук. конф. „Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 133–134.

7. Калинина О.А., Злотин А.З. Дифференцированный отбор первоперелинявших гусениц тутового шелкопряда // Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем / Материалы VIII Международ. науч. эколог. конф. – (Белгород, 27–29 сентября 2004 г.) – Белгород: Изд-во Бел. ГУ, 2004. – С. 80–81.