Анотація до роботи:

Жужа В.О. Добір та оцінка селекційного матеріалу озимої м'якої пшениці за різних умов ценозу і вологозабезпечення рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 селекція рослин. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, 2007.

Показано, що густі посіви можуть слугувати ефективним фоном для ідентифікації форм, стійких до борошнистої роси, а рідкі – до бурої іржі. Умови густого посіву сприяють більш надійному (у порівнянні з рідким) прогнозуванню ефективності масового добору за довжиною стебла та ознаками продуктивності колосу. У потомків масових доборів на поливних ділянках краще відтворюються маса 1000 зерен і маса головного колосу, гірше – кількість зерен у колосі і маса зерна однієї рослини. Індивідуальні добори елітних рослин на зрошуваних ділянках забезпечували більш високу частку перспективних форм у випробуваннях в аналогічних умовах. Найвищу ефективність у селекції на підвищення урожайності в умовах зрошення і без поливів забезпечували індивідуальні добори елітних рослин за кількістю зерен у колосі, масою 1000 зерен і масою зерна у колосі. Показник седиментації може слугувати надійною маркерною ознакою у селекції озимої пшениці на підвищення вмісту клейковини і "сили" борошна в умовах зрошення і без поливів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань стосовно підвищення ефективності оцінок вихідного матеріалу і доборів у селекції озимої м'якої пшениці. Визначена прогнозуюча здатність ценотичних умов та умов вологозабезпеченість рослин як фонів для масових та індивідуальних доборів у напрямі створення високопродуктивних сортів.

1. Густі посіви можуть слугувати ефективним фоном для ідентифікації форм, стійких до борошнистої роси, а рідкі – до бурої іржі. В умовах зрошення інтенсивність ураження названими хворобами значно вища, ніж без поливів, і поливні ділянки можна використати як фони для доборів стійких біотипів.

2. Показники успадковуваності кількісних ознак мають певні рівні і розташовуються у порядку зменшення таким чином: довжина стебла > кількість колосків у колосі > довжина колосу > маса 1000 зерен > маса зерна головного колосу > кількість зерен у колосі > маса зерна з рослини > продуктивна кущистіть. За різних ценотичних умов та умов вологозабезпеченості рослин показники успадковуваності досліджених ознак істотно не розрізнялися.

3. Умови густого посіву можуть слугувати більш надійним (у порівнянні з рідким посівом) фоном для прогнозування ефективності масового добору за довжиною стебла та ознаками продуктивності колосу. Генетичні зрушення, що відбулися у результаті масового добору в F₂ на зрідженому посіві за довжиною та продуктивністю колосу, не реалізуються в умовах густого посіву на неполивних ділянках, але реалізуються в умовах зрошення.

4. На поливних ділянках фактичні генетичні зрушення у результаті масового добору на високорослість були вищими, ніж добори на короткостебловість. У потомків масових доборів краще відтворюються маса 1000 зерен і маса зерна головного колосу, гірше – кількість зерен у колосі та, особливо, маса зерна однієї рослини. Сформовані масовим добором гібридні популяції в умовах зрошення у випробуваннях на ділянках без поливів за довжиною і продуктивністю колосу поступалися вихідним популяціям, а в умовах зрошення – перевищували їх.

5. У зріджених посівах і в умовах зрошення між довжиною стебла та ознаками довжина колосу, кількість колосків і зерен у колосі, маса зерна у колосі і рослині кореляційна залежність незначна, різноспрямована і нестабільна по комбінаціях і поколіннях; в умовах густого ценозу кореляція набирає істотних значень на середньому рівні.

6. Між довжиною головного колосу та ознаками його продуктивності й продуктивністю рослини існує пряма кореляційна залежність за різних ценотичних умов та умов вологозабезпечення. Довжину колосу можна використати як маркерну ознаку у доборах на підвищення продуктивності колосу та його компонентних ознак у неполивних і зрошуваних умовах.

7. За різної густоти стеблостою між кількістю зерен у головному колосі та його продуктивністю існує істотна кореляційна залежність: на ділянках без поливів r=0,92-0,95; в умовах зрошення r=0,73-0,92. Кореляція між масою 1000 зерен і продуктивністю колосу на зріджених посівах пряма на середньому і вищесередньому рівнях (r=0,44-0,71), а на густих – на низькому рівні (r=0,09-0,16).

8. Потомки індивідуальних доборів в F₃ за довжиною стебла і колосу із модифікованих гібридних популяцій відтворювали свої характеристики на високому і стабільному рівні. Більша чисельність селекційних номерів, які за факторіальними ознаками продуктивності перевищували стандарт, виявлена у потомків індивідуальних доборів із загущених (близьких до виробничих) посівів.

9. Індивідуальні добори елітних рослин із сформованих масовими доборами модифікованих гібридних популяцій F₃ на зрошуваних ділянках забезпечували більш високу частку перспективних форм у випробуваннях в аналогічних умовах, а на неполивних ділянках їх кількість була в 1,5-3,5 рази меншою.

10. Найвищу ефективність у селекції на підвищення врожайності в умовах зрошення і без поливів забезпечували індивідуальні добори елітних рослин за кількістю зерен у колосі, масою 1000 зерен і масою зерна у колосі. За різних умов вологозабезпеченості рослин більш високі показники трансгресії за урожайністю показали модифіковані масовими доборами гібридні популяції.

11. Серед досліджених ознак якості зерна найбільш високим коефіцієнтом успадковуваності характеризується показник седиментації (Н² = 0,64-0,88), значно меншим (0,42-0,68) – якість клейковини і порівняно невисоким і нестабільним – вміст білку і клейковини. Показник седиментації може слугувати найбільш надійною маркерною ознакою у селекції на підвищення вмісту клейковини і "сили" борошна в умовах зрошення і без поливів.

12. Найбільш висока збіжність оцінок у селекційному і контрольному розсадниках за різних умов вологозабезпеченості виявлена за тривалістю періоду "сходи-колосіння" і висотою рослин. За довжиною колосу та ознаками продуктивності порівняно висока відтворюваність у ліній, які у попередньому розсаднику вирощувалися у густих посівах. Оцінки ліній, створених на зрошених ділянках, краще відтворювалися за умов випробування в аналогічних умовах.

13. Новостворені лінії озимої пшениці 02/3295, 02/3297, 02/3277, 02/3223, 02/3262, 02/3234, 02/3235, 02/3237, 02/3240, 02/3247, 02/3248, 02/3249 та інші істотно перевищували стандарт за врожайністю і формували зерно з показниками якості "сильних" і "цінних" пшениць.

Публікації автора:

1. Орлюк А.П., Жужа В.О., Шпак Д.В. Взаємозв'язок різних ознак з продуктивністю та її елементами на ранніх етапах селекції озимої пшениці // Таврійський науковий вісник. – Херсон – 2001. – Вип. 20 – С. 6-10 (Доля участі – 60%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, узагальнення даних).

2. Орлюк А.П., Шпак Д.В., Жужа В.О. Вплив масового добору на характер успадковування ознаки "довжина колосу" у гібридних популяцій озимої пшениці // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2002. – Вип. 21. – С. 10-15 (Доля участі – 55%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, математична обробка даних).

3. Орлюк А.П., Шпак Д.В., Жужа В.О., Стратичук В.М. Вплив масового добору на напрямок і силу фенотипових кореляцій елементів продуктивності у модифікованих гібридних популяцій пшениці озимої // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2002. – Вип. 22 – С. 15-20 (Доля участі – 55%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, математична обробка даних).

4. Орлюк А.П., Жужа В.О., Шпак Д.В. Ефективність добору за господарсько-біологічними ознаками на ранніх етапах селекційного процесу озимої м'якої пшениці // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2002. – Вип. 23. – С.13-17 (Доля участі – 70%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, узагальнення отриманих результатів).

5. Орлюк А.П., Жужа В.О., Козакова О.В. Ефективність доборів за ознаками продуктивності колосу озимої м'якої пшениці за різних умов ценозу і вологозабезпечення рослин // Зрошуване землеробство. Міжвід. темат. наук. збірник. – Херсон. – 2006. – Вип. 46. – С. 174-177 (Доля участі – 70%. Експериментальна частина, узагальнення даних, підготовка статті).

6. Орлюк А.П., Жужа В.О. Оцінка якості зерна озимої м'якої пшениці на ранніх етапах селекції // Таврійський науковий вісник. – Херсон. – 2006. – Вип. 44. – С. 16-25 (Доля участі – 70%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, узагальнення даних, підготовка статті).

7. Орлюк А.П., Жужа В.О. Прогнозування ефективності добору за ознаками якості зерна озимої мякої пшениці // Збірник наукових праць СГІ – НАЦ НАІС.– Вип. 9(49).– Одеса, 2007.– С. 164-175 (Доля участі – 55%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, узагальнення даних, участь у написанні статті).

8. Орлюк А.П., Жужа В.А. Оценка качества зерна озимой мягкой пшеницы на ранних этапах селекции // Selekcija i semenarstvo. Plant Breeding and Seed Production. – Novi Sad. – 2006. – Vol. 12., № 1-2. – Р. 15-22 (Доля участі – 70%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, узагальнення даних, підготовка статті).

9. Орлюк А.П., Шпак Д.В., Жужа В.О. Прогнозування ефекту масового добору за кількісними ознаками у модифікованих гібридних популяцій озимої пшениці // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України. Матеріали професорсько-викладацької та студентської наукових конференцій агрономічного факультету ХДАУ. – Херсон, 2003. – С. 92-94 (Доля участі – 55%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, участь у написанні статті).

10. Спосіб добору високопродуктивного селекційного матеріалу озимої пшениці: Деклараційний патент на винахід № 56710А. Україна / Орлюк А.П., Шпак Д.В., Жужа В.О.; Заявлений 20.08.2002; Опублікований 15.05.2003. Бюл. № 5 (Доля участі – 40%. Особистий внесок здобувача – виконання експериментальної частини, участь у обговоренні та написанні).