Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Кривенда Анастасія Анатоліївна. Діатомові водорості озер Шацького національного природного парку : Дис... канд. наук: 03.00.05 - 2008.



Анотація до роботи:

Кривенда А.А. Діатомові водорості озер Шацького національного природного парку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню видового складу діатомових водоростей озер Шацького національного природного парку (ШНПП) та оцінки стану озер за допомогою методики діатомових індексів. Встановлено, що систематичний список діатомових водоростей озер ШНПП нараховує 282 види, що представлені 298 внутрішньовидовими таксонами (враховуючі ті, що містять номенклатурний тип виду). З них 29, вперше наводяться для флори України, 217 видів виявилися новими для території парку.

Визначено, що за значенням діатомових індексів органічне забруднення (сапробність) більшості озер (18) ШНПП в період 2004-2006 рр. можна охарактеризувати як відсутнє, або слабке; та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле. Евтрофування Шацьких озер можна охарактеризувати як слабке до середнього (16), та лише в оз. Озерце відсутнє до слабкого (озеро Озерце), та середнє або сильне в озерах Довге, Линовець, Кругле.

З’ясовано, що порівняно з сапробіологічною оцінкою стану Шацьких озер проведеною у 1992 році за нашими даними рівень органічного забруднення в великих озерах парку не підвищився.

За результатами порівняльної оцінки якості вод в озерах Озерце та Чорне Мале в період 1989 - 2006 р. виявилося, що ці озера попередньо відповідають вимогам, що висуваються до референтних водних об’єктів Водною рамковою директивою WFD-2000, тому, доцільно провести комплексні поглиблені дослідження цих озера.

  1. У 21 озері Шацького національного природного парку виявлено 282 види діатомових водоростей, представлених 298 внутрішньовидовими таксонами (враховуючі ті, що містять номенклатурний тип виду), що складає 27% флори діатомових водоростей континентальних водойм України. Виявлені види відносяться до 3 класів, 12 порядків, 29 родин та 65 родів.

  2. Вперше для території Шацького національного природного парку відмічено 217 видів та внутрішньовидових таксонів, серед яких 29 видів вперше наводяться для флори України.

  3. Серед нових для флори України 11 видів (Encyonema paucistriatum, Navicula oligotraphenta, Navicula wildii, Eunotia elegans, Navicula oppugnata, Navicula rotunda, Navicula subrotundata, Navicula trophicatrix, Aneumastus stroesei, Navicula striolata, Navicula submuralis) є рідкісними для флори Європи і представляють стенотопний комплекс видів водойм зникаючого типу – олігомезотрофних олігосапробних озер. Ці види, виходячи з принципів збереження рідкісних видів водоростей шляхом охорони їх біотопів, можуть бути рекомендовані для включення до чергового видання Червоної книги України.

  4. Порівняно з 60-ми роками ХХ ст. у складі діатомових водоростей ШНПП у теперішній час не виявлено 20 видів з відділу Bacillariophyta, в тому числі 5 стенотопних видів оліготрофних олігосапробних озер, що свідчить про евтрофування озер.

  5. В озерах ШНПП комплекс видів з найвищою частотою трапляння представлений як олігосапробами (4 види), так і видами, стійкими до високого рівня органічного забруднення, зокрема – b-мезосапробами (5 видів), b-мезо – a-мезосапробами (5 видів) та a-мезо – полісапробами (3 види).

  6. Найбільш поширеними в перифітонних угрупуваннях є Achnanthidium minutissimum var. minutussima (трапляється у 96% проб перифітону), Encyonopsis microcephala (88%), Navicula radiosa (88%), Nitzschia palea (82,7%), Encyonema minuta (69%), Navicula cryptotenella (69%), Staurosira construens (68%), Encyonema caespitosum (65%), Navicula capitatoradiata (65%), Gomphonema gracilis (64%), Fragilaria vaucheriae (60%).

  7. Планктонний комплекс озер представлений як еупланктерами, так і значною кількістю літоральних форм, представників перифітону та бентосу.

  8. За рівнем органічного забруднення, оціненого за діатомовими індексами, у Шацькому національному природному парку переважають озера, де органічне забруднення відсутнє або слабке, а води відповідають -оліго - -мезосапробній зоні (18 озер: Озерце, Чорне Мале, Плотиччя, Люцимер, Луки, Кримне, Пулемецьке, Мошне, Пісочне, Світязь, Чорне Велике, Карасинець, Перемут, Климівське, Острів’янське, Ритець, Звединка). Три озера (Довге, Линовець, Кругле) характеризуються середнім або сильним органічним забрудненням, води яких належать до -мезосапробної зони.

  9. За трофічним статусом, розрахованим за діатомовими індексами, серед озер переважають мезотрофні озера зі слабким до середнього рівнем евтрофуванням, три озера (озера Довге, Линовець, Кругле) належать до мезо-евтрофних. Лише одне озеро Озерце та затока Бужня оз. Світязь характеризуються як такі, де евтрофування відсутнє або є слабким (озеро оліго-мезотрофної зони).

  10. За загальною якістю вод, розрахованою за діатомовими індексами, води більшості Шацьких озер відносяться до ІІ класу (води доброї якості). Води двох озер (Линовець, Кругле) відносяться до ІІІ класу якості (води середньої якості). Води озера Озерце та затоки Бужня оз. Світязь відносяться до межі І –ІІ класів якості (води – відмінної – доброї якості).

  11. Порівняно з початком 90-х років ХХ ст., рівень органічного забруднення в найбільших озерах ШНПП (Світязь, Люцимер, Перемут, Чорне Велике) не підвищився, за винятком оз. Пісочне. Води цього озера у теперішній час на ділянках з найбільшим антропогенним навантаженням відносяться до b-мезосапробної зони, на відміну від 90-х років ХХ ст., коли води озера відносилися до a-олігосапробної зони.

  12. За результатами оцінки екологічного стану озер ШНПП із застосуванням системи ECOFRAME, встановлено, що озера Озерце та Чорне Мале за деякими гідроморфологічними та біологічними елементами якості вод характеризуються високим екологічним станом, та згідно до вимог Водної рамкової директиви можуть бути запропоновані як референтні.

Публікації автора:

  1. Кривенда А.А. Конспект флори діатомових водоростей озер Шацького національного природного парку // Чорноморський ботанічний журнал. – 2007. – Т.3, №1. С.100-121.

  2. Кривенда А.А. Оцінка якості води озер Шацького національного природного парку за допомогою діатомових індексів // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія біологічні науки. – 2007. № 5. С.243-247.

  3. Кривенда А.А. Ектор Л., Костіков І.Ю., Друа Ж.-К. Нові та рідкісні види планктону та перифітону Канівського природного заповідника // Заповідна справа в Україні. – 2007. Т.13, Вип. 1. С.48-53. (Здобувачем проведено відбір матеріалу та видова ідентифікація діатомових водоростей, Аналіз отриманих результатів проведено автором із залученням до обговорення співавторів).

  4. Кривенда А.А. Модифіковане середовище Болда для культивування діатомей // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Серія Біологія. – 2007. Вип. 49–50. – С.32-33.

  5. Ярмошенко Л.П., Кривенда А.А., Костіков І.Ю. Діатомові індекси в системі біологічного контролю поверхневих вод та оцінки якості води // Матеріали науково-практичних конференцій ІI міжнародного водного форуму АКВА Україна - 2004” 21-23 вересня 2004 р. – Київ, 2004. – С. 93-95. (Здобувачем проведено аналіз отриманих результатів із залученням до обговорення співавторів).

  6. Кривенда А.А. Видова різноманітність діатомових водоростей озер Шацького національного природного парку // Матеріали міжнародної конференції молодих учених „Актуальні проблеми ботаніки та екології” – Київ, 2007.