Анотація до роботи:

Клименко В.І. Діастолічна функція міокарда та особливості гемодинаміки малого кола кровообігу у хворих на гіпертонічну хворобу і їх медикаментозна корекція. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. - Інститут кардіології ім. акад. М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2002.

Дисертація присвячена дослідженню залежності показників легеневої гемодинаміки від вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка з урахуванням активності симпатико-адреналової та ренін–ангіотензин-альдостеронової систем, для виявлення ступеня важкості гіпертонічної хвороби та підбору ефективного лікування.

На підставі комплексного обстеження хворих на гіпертонічну хворобу встановлено, що ступінь легеневої гіпертензії знаходиться в прямій залежності від рівня системного артеріального тиску і виразності діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Наявність тісних кореляційних зв'язків між основними показниками діастолічної і систолічної функцій лівого шлуночка, системної і легеневої гемодинамік, а також пресорними нейро-гуморальними факторами (адреналін і норадреналін у добовій сечі, ренін у плазмі крові) підтверджують існування загальних взаєморегулюючих механізмів розвитку і становлення порушень у малому і великому колах кровообігу.

У роботі обґрунтовано призначення антигіпертензивної терапії енелаприлом і ділтіаземом з урахуванням стану діастолічної функції лівого шлуночка та легеневої гемодинаміки.

1. На підставі комплексного вивчення систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка, системної і легеневої гемодинаміки, стану симпатико-адреналової і ренін–ангіотензин-альдостеронової систем дано теоретичне узагальнення і нове рішення задачі, що полягає в підвищенні діагностики і лікування гіпертонічної хвороби на різних стадіях її розвитку з урахуванням ступеня вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії, розроблені диференційовані підходи до монотерапії еналаприлом і ділтіаземом.

2. У хворих на гіпертонічну хворобу в міру прогресування захворювання спостерігаються достовірні зміни показників легеневої гемодинаміки, які характеризуються підвищенням тиску в легеневій артерії і ростом легеневого опору судин. При гіпертонічній хворобі І стадії підвищення тиску в легеневій артерії було виявлено в 71% (37 пацієнтів): у 19 осіб - за рахунок підвищення систолічного тиску, у 11 - діастолічного тиску, а у 7 - систолічного та діастолічного тиску. При ІІ стадії гіпертонічної хвороби підйом тиску в легеневій артерії спостерігався у 81,8% хворих (36 осіб): у 9 осіб - за рахунок систолічного тиску, у 8 - діастолічного тиску, а в 19 - систолічного та діастолічного тиску. При гіпертонічній хворобі ІІІ стадії у всіх хворих спостерігався підйом систолічного і діастолічного тиску в легеневій артерії.

3. Установлено, що ступінь легеневої гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу знаходиться в прямій залежності від рівня системного артеріального тиску, коефіцієнти кореляції між систолічним тиском у легеневій артерії і систолічним артеріальним тиском склали при І стадії (r=+0,31, р<0,05), при ІІ стадії (r=+0,38, р<0,05), при ІІІ стадії без ішемічної хвороби серця (r=+0,44, р<0,05), при ІІІ стадії з післяінфарктним кардіосклерозом (r=+0,47, р<0,05).

4. Доведено, що ступінь легеневої гіпертензії у хворих на гіпертонічну хворобу знаходиться в прямій залежності від вираженості діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Це підтверджується посиленням прямих кореляційних зв'язків між систолічним тиском у легеневій артерії і показниками діастолічної функції лівого шлуночка (час ізоволюметричного розслаблення, кінцево - діастолічний тиск, "жорсткість" міокарду) у процесі еволюції захворювання.

5. Існування загальних взаєморегулюючих механізмів, які викликають розвиток системної і легеневої гіпертензій у хворих на гіпертонічну хворобу, підтверджено однотиповими змінами показників систолічної та діастолічної функцій лівого шлуночка, системної і легеневої геодинамік, пресорних нейро-гуморальних факторів (адреналін, норадреналін, ренін), а також наявністю тісних кореляційних зв'язків між ними.

6. У хворих на гіпертонічну хворобу І-ІІІ стадій, які відреагували на монотерапію еналаприлом, відзначене значне поліпшення швидкісних і часових показників діастолічної функції лівого шлуночка на тлі зниження маси міокарду за рахунок зменшення анатомічних розмірів лівого шлуночка.

7. Монотерапія ділтіаземом у хворих, які відреагували на лікування, на відміну від еналаприлу при рівнонаправлених позитивних зрушеннях з боку внутрішньосерцевої гемодинаміки вірогідно більш значуще знижує тиск у малому колі кровообігу.

Публікації автора:

1. Клименко В.И. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента при длительной монотерапии гипертонической болезни // Вісник Сумського державного університету. – 2001. – Т.22. - №1. – С. 154-158.

2. Клименко В.І Особливості системної і легеневої гемодинаміки, деяких пресорних нейрогуморальних регулювальних субстанцій у хворих на гіпертонічну хворобу на різних стадіях її розвитку // Вісник наукових досліджень. - 2001. – Т.23. - №3. - С. 21-23.

3. Фуштей И.М., Клименко В.И., Зеленцов С.М., Рудык И.В. Диастолическая функция миокарда левого желудочка и легочная гемодинамика у пациентов с гипертонической болезнью при применении ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента и блокаторов кальциевых каналов // Український кардіологічний журнал. – 2001. - №2. – С. 78-80. (здобувачем особисто здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження 60 хворих, дана клінічна характеристика групи, аналізувався отриманий матеріал, проведена його статистична обробка, розроблявся загальний план статті та обговорювались отримані результати, підготовка статті до друку).

4. Клименко В.И. Сравнительная оценка гипотензивного эффекта эналаприла и дилтиазема у больных гипертонической болезнью ІІ стадии с учетом снижения артериального давления в системе малого круга кровообращения // Лекарства-человеку. Сборник научных трудов. – Т.XV. - №1-2. - Харьков. - 2001. - С. 265-272.

5. Клименко В.И. Гемодинамика малого круга кровообращения у больных гипертонической болезнью ІІ стадии при монотерапии диакордином // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів за матеріалами 60-ї підсумкової науково-практичної конференції. – Запоріжжя - 1999. – С. 45-46.

6. Клименко В.И. Зависимость изменений гемодинамики малого круга кровообращения от диастолической функции левого желудочка у больных гипертонической болезнью (в динамике) // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів за матеріалами 61-ї підсумкової науково-практичної конференції. – Запоріжжя – 2000. – С. 44-45.

7. Клименко В.И., Жарликов В.Н., Ситниченко Н.В. Диастолическая функция левого желудочка и гемодинамика малого круга кровообращения у больных гипертонической болезнью при монотерапии дилтиаземом // Матеріали української науково-практичної конференції. “Сучасні проблеми кардіології та ревматології – від гіпотез до фактів.” Київ, 2001. – С. 124. (здійснювався підбір літератури та її узагальнення, проводилось обстеження 60 хворих, визначені клінічні групи та дана їх оцінка, аналізувався отриманий матеріал, підготовка статті до друку).

8. Фуштей И.М., Клименко В.И., Горенштейн И.Н. Диастолическая функция левого желудочка, состояние малого круга кровообращения и некоторых прессорных нейро-гуморальных регулирующих субстанций у пациентов с гипертонической болезнью І-ІІ стадий // Матеріали об’єднаного пленуму українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів. “Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.” Київ, 2001. – С. 121. (здобувачем особисто проводилось клінічне обстеження 82 хворих, проведено розподіл хворих на групи та аналіз отриманих результатів по групам, зроблена статистична обробка матеріалу, написана та підготовлена до друку стаття).