Анотація до роботи:

Кохан В. Г. Діяльність військового керівника по збереженню психічного здоров’я військовослужбовців. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.09 – “Психологія праці в особливих умовах”. Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню питань збереження психічного здоров’я військовослужбовців військовим керівником. Уточнено сутність та зміст психічного здоров’я військовослужбовця, визначено та обгрунтовано показники психологічної готовності військового керівника до збереження психічного здоров’я підлегих. Проведено експериментальне дослідження діяльності військових керівників як суб’єктів збереження психічного здоров’я підлеглих, визначено рівні їх психологічної готовності до такої діяльності, а також її залежність від розробленої автором методики. За результатами дослідження розроблено пропозиції щодо оптимізації діяльності військових керівників щодо збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу.

1. Аналіз результатів наукових досліджень стосовно психічного здоров’я особистості, дозволяє стверджувати, що зацікавленість цією проблемою досить велика. Проте, існують лише одиничні дослідження, предметом яких є пошук раціональних шляхів його збереження у військовослужбовців. Незважаючи на актуальність цієї проблеми, особливо для військових формувань та правоохоронних органів держави, вона залишається ще недостатньо теоретично і методично розробленою.

2. На основі аналізу науково-психологічної літератури уточнено поняття “психічне здоров’я військовослужбовця”, під яким слід розуміти таке функціонування психіки військовослужбовця, яке забезпечує його гармонійну взаємодію з навколишнім світом, адекватність поведінки, ефективність навчальної та службової діяльності та здійснення особистісного розвитку. За результатами аналізу наукових джерел уточнені показники психічного здоров’я військовослужбовців (психічні процеси та стани, психічні властивості, саморегуляція, шкідливі звички) на які може впливати керівник.

3. Під психологічною готовністю військового керівника до збереження психічного здоров’я військовослужбовців слід розуміти активно дійовий стан військового керівника, його установку на збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу в ході реалізації управлінських функцій. У значній мірі готовність військового керівника до збереження психічного здоров’я підлеглих, як і будь-який інший різновид готовності, визначається наявністю в нього певних специфічних знань, вмінь, навичок, мотивів і здібностей.

4. Теоретичне обгрунтування показників психологічної готовності військового керівника до збереження психічного здоров’я військовослужбовців дозволило виявити такі її основні компоненти: а) мотиваційний (сукупність мотивів, адекватних цілям та завданням збереження психічного здоров’я військовослужбовців); б) когнітивний (сукупність знань необхідних для збереження психічного здоров’я військовослужбовців); в) операційний (сукупність умінь та навичок практичного вирішення завдань по збереженню психічного здоров’я військовослужбовців); г) особистісний (система особистісних характеристик військового керівника, які впливають на результативність збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу).

5. В процесі проведення експерименту отримані такі результати, а саме:

посадові особи, що знаходяться на найнижчому рівні управлінської ієрархії, а отже здійснюють безпосереднє керівництво військовими колективами і від їх діяльності (методів керівництва), значною мірою, залежить душевне благополуччя підлеглого особового складу, мають молодий вік і невеликий стаж офіцерської служби. Звідси, бере початок проблема низької психологічної готовності військових керівників до збереження психічного здоров’я своїх підлеглих;

до початку формуючого впливу на експериментальну вибірку, як в експериментальних (57%), так і в контрольних (68%) групах, переважав середній рівень психологічної готовності військових керівників до збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу. Це вказує на те, що більшість командирів підрозділів мають певні знання, уміння щодо збереження психічного здоров’я військовослужбовців, проте не завжди здатні вміло їх застосовувати. Вони не завжди можуть добре усвідомлювати та оцінювати особисті дії, психічні процеси і станию Незважаючи на наявність бажання продуктивно взаємодіяти з оточуючими, через складність професійної діяльності іноді виявляють грубість. Загалом вони виступають посередніми суб’єктами збереження психічного здоров’я своїх підлеглих. Однак при створенні відповідних умов цей рівень значно підвищується.

6. З метою психологічної просвіти військових керівників з питань збереження психічного здоров’я військовослужбовців розроблено програму підвищення психологічної готовності військових керівників до збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу. Її застосування на етапі формуючого експерименту дозволило значно підвищити рівень психологічної готовності командирів підрозділів до збереження психічного здоров’я підлеглих. Це вказує на те, що діяльність по збереженню психічного здоров’я військовослужбовців суттєво залежить від усвідомлення керівником суті проблеми та персональної відповідальності за її вирішення, а також від розвитку активно-дійового стану, установки на збереження психічного здоров’я підлеглих при реалізації управлінських функцій.

Слід зазначити, що перспективним напрямком подальших розвідок даної проблеми є розробка комплексної системи збереження психічного здоров’я військовослужбовців з врахуванням специфіки їх діяльності у різних військових формуваннях, а також вивчення педагогічних умов і шляхів розвитку психологічної готовності військових керівників до збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу.

Публікації автора:

1. Кохан В. Г. Продуктивна взаємодія військового керівника та його підлеглих як основа їх душевного комфорту // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2002, т.ІV, ч. 7. – С. 117-121.

2. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Виявлення та обґрунтування показників психічного здоров’я військовослужбовців // Збірник наукових праць. – №22, Ч.ІІ. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2003. – С. 178-186.

3. Кохан В. Г. Аналіз сутності та змісту психологічної готовності військового керівника до збереження психічного здоров’я підлеглих // Психологія. Збірник наукових праць. НПУ ім. М. П. Драгоманова №20, 2003. – С. 243-248.

4. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Пропозиції військовому керівнику щодо збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. Максименка С. Д. – К.: 2003, т.V, ч. ІІІ – С. 154-162.

5. Кохан В. Г., Потапчук Є. М. Аналіз результатів експериментального дослідження діяльності військових керівників як суб’єктів збереження психічного здоров’я підлеглого особового складу // Збірник наукових праць. – №26, Ч.ІІ. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 181-189.

6. Кохан В. Г. Самостійність як фактор професійного зростання та творчої активності особистості // Збірник наукових праць. Матеріали доповідей на міжвузівській науково-методичній конференції “Самовиховання як фактор розвитку особистості. - Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – С. 164-167.

7. Кохан В. Г. Особливості діяльності військового керівника щодо збереження духовного благополуччя підлеглого особового складу // Матеріали доповідей на міжвузівській науково-методичній конференції: “Проблеми становлення духовності і моралі молодої людини в сучасних умовах. – Львів: ЛІПБ МНС України, 2003. – С. 64-65.