1. В дисертації вперше здійснено історико-науковий аналіз життя і діяльності визначного вітчизняного флотоводця, вченого, мандрівника, організатора морської справи в Російській імперії С.О. Макарова (1848-1904). Вивчення його наукового доробку, нових літературних джерел і матеріалів архівів Києва, Москви та Санкт-Петербурга дозволило комплексно представити особистість ученого, дати належну оцінку його наукових уподобань. 2. Встановлено, що формування наукового світогляду С.О. Макарова відбувалося під впливом розвитку концепцій морської науки ХІХ століття. На формування цього світогляду вирішальний вплив мали його вчителі та наставники: А.О. Попов, Г.І. Бутаков, К.Ф. Якимов, В.М. Бабкін, М.Я. Стюнін, Б.О. Бровцин, В.П. Казакевич, Ф.С. Керн. Детально описано життєвий та кар’єрний шлях вченого, який розпочався після того, як він закінчив училище і отримав своє перше звання – чин гардемарина флоту Російської імперії. Зокрема показано, що завдяки природному таланту і здібностям кар’єра С.О. Макарова розвивалась стрімко і без отримання додаткової освіти. Його інститутами стали плавання на морях і океанах у складі різних ескадр військово-морського флоту Російської імперії на кораблях «Богатырь», «Александр ІІ», «Америка», «Дмитрий Донской» та ін. У житті та діяльності С.О. Макарова пропонується виділити такі періоди – миколаївський (Україна) та санкт-петербурзький (Росія).. 3. Виявлено, що наукові інтереси С.О. Макарова були пов’язані із завданнями, які ставилися перед наукою і технікою останньої чверті ХІХ-поч. ХХ століть, потребами військової справи, суднобудування та окремих напрямків природознавства і розвивалися в руслі вітчизняної та світової науки і техніки. Вагомий внесок С.О. Макаров зробив у розвиток морської науки і, зокрема, суднобудування. Він зробив вирішальний внесок у розвиток науки теорії корабля, став її основоположником. С.О. Макаров також залишив помітний слід у мінній справі, артилерії, морській техніці. За свої основні океанологічні роботи він два рази отримував почесну премію Петербурзької академії наук – ім. Митрополита Макарія. Його принципи непотоплюваності кораблів і військової морської тактики використовувались у довідниках і навчальних посібниках наступних поколінь. Результати наукових досліджень відображені в більш ніж вісімдесяти наукових працях вченого. 4. Показано, що наукові дослідження С.О. Макарова здійснювалися в контексті завдань морської науки. Творчий доробок вченого можна умовно розділити на чотири основні напрямки: а) праці в галузі теорії корабля, зокрема його непотоплюваності; б) наукові досягнення в царині океанографії, гідрології та гідрографії; в) праці в галузі дослідження Північного Льодовитого океану г) праці з морської тактики. Встановлено, що праці С.О. Макарова – це значний внесок в морську справу, завдяки яким він став одним із провідних фахівців-флотоводців світу. Найважливішими працями вченого є: «О непотопляемости судов» (1875), «Об обмене вод Черного и Средиземного морей» (1885), «Витязь» и Тихий океан» (1892), «Гидрологические исследования, проведенные в 1895 и 1896 гг. в Лаперузом проливе и в других местах» (1897), «Рассуждения по вопросам морской тактики» (1897) «Ермак» во льдах» (1901). 5. Надзвичайно вражаючою була його діяльність на державних посадах - особливо як керівника портом і головування у м. Кронштадт, керівника морськими ескадрами у Тихому океані, Чорному та Середземному морях. На різних посадах флоту С.О. Макаров брав участь у вирішенні різних технічних питань морської справи. 6. Громадська діяльність С.О. Макарова супроводжувалася публічними виступами в Російському технічному товаристві, в Російському географічному товаристві, різних зарубіжних академіях. С.О.Макаров неодноразово висловлювався у пресі з питань вдосконалення суднобудування і морської тактики і у своїй діяльності всіляко сприяв розвиткові вітчизняної океанології. 7. Як показав час, плавання С.О. Макарова у Північному Льодовитому океані започаткувало принципово новий етап підкорення і дослідження його території. Адже він здійснював його на першому у світі могутньому криголамі «Єрмак». Власне за ідеєю С.О. Макарова було створено цей криголам «Єрмак». Вчений на ньому у 1899 і 1901 рр. він здійснив дві експедиції в Арктику. Але сучасники адмірала Макарова про принципово новий етап підкорення Арктики тоді ще навіть не здогадувалися. 8. Встановлено важливу роль С.О. Макарова як популяризатора науки. Активна літературна і публіцистична діяльність в технічних, військово-морських, у тому числі науково-популярних журналах, величезне ділове листування з представниками науково-технічної громадськості, забезпечували С.О.Макарову своєрідний імідж вченого-інженера, флотоводця і географа. Більшість робіт вченого мали світоглядну спрямованість. Його праці відігравали важливу роль не тільки в науковому середовищі, але і серед величезної кількості звичайних інженерів та науковців. Наукова та соціокультурна спадщина С.О. Макарова – видатне явище у морській науці і техніці, вона стала містком для продовження студій вченого в сучасних умовах. Формами поширення надбань вченого-флотоводця можуть бути доповіді на нарадах працівників морської галузі, написання студентами рефератів, курсових і дипломних робіт, різні публікації про нього. Все це є свідченням доцільності вивчення наукової спадщини С.О. Макарова у вищих технічних навчальних закладах України, видання окремою збіркою його фундаментальних праць. |