Басун Ольга Павлівна. Діяльність професора Б.Г.Іваницького в контексті розвитку агролісомеліоративної дослідної справи в Україні (кінець XIX - перша половина ХХ ст.) : дис... канд. іст. наук: 07.00.07 / УААН; Державна наукова сільськогосподарська бібліотека. — К., 2007. — 270арк. — Бібліогр.: арк. 216-256.
Анотація до роботи:
Басун О.П. Діяльність професора Б.Г. Іваницького в контексті розвитку агролісомеліоративної дослідної справи в Україні (кінець ХІХ – перша половина ХХ ст.). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07. – історія науки і техніки – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук, Київ, 2007.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню життя та діяльності визначного українського вченого лісознавця професора Б.Г. Іваницького (1878 - 1953) - основоположника лісової дослідної справи в незалежній Україні, організатора наукових і вищих освітніх закладів в еміграції. Досліджено процес становлення його як науковця і педагога та охарактеризовано наукову діяльність вченого в галузі агролісомеліоративної науки. Показано роль Б.Г. Іваницького у розробці наукових основ ведення лісового господарства, зокрема, у виробленні найбільш ефективної методики створення захисних лісових насаджень у малолісних південних районах України.
Життя і діяльність Б.Г. Іваницького (1878-1953). - визначного українського вченого лісознавця, вперше стали об’єктом дисертаційного дослідження. Вивчення його наукової спадщини, архівних матеріалів та літературних джерел дало можливість комплексно дослідити його науково-дослідну, організаційно-освітню, громадську та просвітницьку діяльність і належно оцінити його внесок у розвиток агролісомеліоративної дослідної справи України першої половини ХХ ст.
Вперше розроблено періодизацію творчої діяльності Б.Г. Іваницького в контексті розвитку вітчизняної агролісомеліоративної науки і освіти кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.:
1897-1902 – Петербурзький період. - навчання в Петербурзькому лісовому інституті та формування наукового світогляду й громадсько-політичних позицій;
1902-1919 – Київський період, визначається науково-дослідною, організаційною, державотворчою, законотворчою, видавничою діяльністю в галузі агролісомеліорації, лісової типології, екології та охорони природи;
1919-1920 – Кам’янець-Подільський період - громадсько-політична та викладацька праця з загального та спеціального лісівництва.
1920-1935 - Подєбрадський період (Чехословаччина) - організаційно-освітня, громадська, науково-дослідна та видавнича робота на ниві агролісомеліорації, лісової типології, екології, дендрології, ботаніки, таксації, охорони лісу, історії науки про ліс; розробляв українську наукову лісівничу термінологію;
1935-1944 – Львівський період - науково-дослідна, організаційно-освітня, громадська та просвітницька праця в галузі агролісомеліорації, лісової типології, екології, лісоохоронної справи;
1944-1952 – Регенсбурзький період (Німеччина) - науково-дослідна, організаційно-освітня та громадсько-політична діяльність у сфері агролісомеліорації, лісової типології, екології, дендрології, загального і спеціального лісівництва;
1952-1953 – Детройтський період (США) – науково-організаційна та громадська робота в лісовій дослідній справі.
Визначено, що становлення та розвиток агролісомеліоративної дослідної справи на українських територіях можна умовно поділити на 6 основних етапів, кожен з яких ніс у собі набутки попереднього досвіду, узагальнювався й оцінювався за результатами проведених робіт з позицій нового бачення відповідно до вимог часу. Це дало змогу виявити основні характерні особливості кожного періоду, підкреслити недоліки та досягнення у веденні лісового господарства, встановити найбільш раціональну методику проведення агролісомеліоративних робіт.
Встановлено, що науковий світогляд Б.Г. Іваницького формувався під впливом розвитку концепцій агролісомеліоративної науки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., наукових програм учених світового рівня В.В. Докучаєва, В.Д. Огієвського, Г.Ф.Морозова, Г.М. Висоцького, Е.Е. Керна та ін. Встановлено, що в основу теоретичних і практичних досліджень Б.Г.Іваницького покладено вчення про типи лісу його вчителя і наставника з Петербурзького лісового інституту професора Г.Ф.Морозова - творця теоретичних основ лісівництва.
Розкрито науково-організаційну та законотворчу діяльність Б.Г. Іваницького в часи становлення державної незалежності - організація Лісового департаменту УНР, розроблення законотворчих проектів з охорони та примноження лісового фонду України. На початку 1917 р. він розробив першу програму розвитку лісової дослідної справи незалежної України. Основним надбанням цього періоду є робота Б.Г. Іваницького над першим «Законом про ліси Української Народної Республіки». Розглядаючи та аналізуючи розроблені Б.Г. Іваницьким Наказ по охороні лісів від 2 січня 1919 р. і «Закон про ліси УНР», підписаний 13 січня 1919 р., можна зробити висновок, що це були прогресивні науково обґрунтовані, юридично виважені, соціально спрямовані документи, що відображали найбільш прогресивні ідеї свого часу: «Закон про ліси УНР» скасував приватне володіння на усі земельні, водні, надземні та підземні природні багатства і ліси, що були передані у власність уряду УНР. Але в умовах боротьби за незалежність України «Закон про ліси УНР», що по суті був першим юридичним актом незалежної України у лісовій галузі та містив базові положення, регулював проблеми лісогосподарського комплексу на національному рівні, не був втілений в життя. Проте проведений нами аналіз лісового законодавства УНР і прийнятого 3 квітня 1920 р. «Закона о лесах УССР» дозволяє стверджувати, що, не зважаючи на деякі відмінності, основні положення лісового законодавства УНР були використані в «Законе о лесах УССР». Головні положення закону УНР, що ґрунтувалися на принципах сталості й національної безпеки, отримали подальший розвиток у наступних галузевих законодавчих актах і покладені в основу сучасної лісової політики нашої держави.
Висвітлено період перебування Б.Г.Іваницького в Чехословаччині (Подєбради), що був найбільш продуктивним у науково-освітній та видавничій роботі вченого. Він ініціював створення і був тривалий час ректором Української господарської академії – Українського технічно-господарського інституту (УГА-УТГІ), діяльність яких під керівництвом Б.Г. Іваницького здобула міжнародне визнання, організатором і активним членом Академічного товариства української професури та студентства при Лізі націй, організатором і головою Української наукової асоціації у Празі, Спілки українських лісівників Чехії, членом Спілки техніків сільського господарства Чехії, Союзу організацій інженерів українців у еміграції та ряду інших фахових об’єднань. Б.Г. Іваницький зробив значний внесок у розроблення української лісівничої термінології. Наукові напрямки Б.Г. Іваницького стали основою подальших досліджень його учнів, що продовжили освітню та наукову діяльність у вищих освітніх і науково-дослідних установах західного світу.
Представлено науково-освітню та просвітницьку діяльність Б.Г. Іваницького при Товаристві «Сільський Господар», що дало змогу оцінити внесок ученого в популяризацію досягнень лісової науки серед населення західноукраїнських земель. Він розробив програму курсів громадської агрономії для підтримки українських господарів, як голова обласного відділення Товариства «Сільський господар» у Любліні, брав участь в організації мережі дослідних станцій. Його обрано дійсним членом Математично-природничо-лікарської секції НТШ, членом редакційної ради «Енциклопедії Українознавства» та «Української Загальної Енциклопедії». Він був академіком-основоположником Української Могилянсько-Мазепинської Академії Наук (УММАН). У воєнний період Б.Г. Іваницький працював референтом Львівської хліборобської палати, професором Лісового дослідного інституту, лектором на організованих під його керівництвом Лісових фахових курсах. Зважаючи на високий рівень фахової підготовки, дипломи випускників цих курсів були визнані як дійсні дипломи Німецького університету в Мюнхені.
Відображено участь Б.Г. Іваницького у відновленні роботи українських науково-освітніх фахових установ за кордоном у післявоєнний період. Під керівництвом Б.Г. Іваницького продовжує науково-освітню діяльність УТГІ та організовано значну кількість українських наукових та освітніх установ. За визначні заслуги в галузі української лісівничої науки Б.Г.Іваницький удостоєний звання доктора honoris causa. З 1948 р. обраний головою Української національної ради в екзилі. Б.Г. Іваницький - фундатор і дійсний член Української Вільної Академії Наук (Німеччина) та Української Академії Мистецтв та Наук (США).
На основі комплексного дослідження історії життя та діяльності Б.Г. Іваницького розкрито внесок ученого в розвиток агролісомеліоративної дослідної справи України, що значно розширює й узагальнює відомості про визначного українського лісознавця і громадянина. Матеріали дослідження можуть бути використані для подальшої наукової розробки актуальних проблем українського лісівництва, при викладанні відповідних дисциплін з історії лісівничої освіти та науки у вітчизняних вищих навчальних закладах відповідного профілю.
Публікації автора:
Професор Іваницький Борис Георгійович (1878-1953): Біобібліогр. покажчик /УААН, ДНСГБ; Уклад.: О.І.Фурдичко, В.А. Вергунов, О.П. Басун; Наук. ред. В.А. Вергунов. – К.: Аграрна наука, 2004. – 188 с.; порт. – (Історико-бібліографічна серія «Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії. Кн. 5. ).
Басун О.П. До історії наукових підходів лісорозведення в степу //Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук пр. Вип. 4. /Дніпропетр. держ. ун-т, УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Сектор історії та методології освіти, науки і техніки, Комісія з історії науки і техніки Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка; Редкол.: О.Я. Пилипчук (голов. ред.) та ін. – К., 2001.- С. 20-27.
Басун О.П. Життєвий і творчий шлях Б.Г. Іваницького – одного із основоположників українського лісознавства //Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук пр. Вип. 5 /Дніпропетр. держ. ун-т, УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Сектор історії та методології освіти, науки і техніки, Комісія з історії науки і техніки Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка; Редкол.: О.Я. Пилипчук (голов. ред.) та ін. – К., 2001. - С. 20-26.
Басун О.П. Освітня та наукова діяльність української господарської академії та Українського технічно-господарського інституту в Подєбрадах //Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук пр. Вип. 6./Дніпропетр. нац. ун-т, УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Сектор історії та методології освіти, науки і техніки, Комісія з історії науки і техніки Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка; Редкол.: О.Я. Пилипчук (голов. ред.) та ін. – К., 2001. - С. 7-11.
Басун О.П. Діяльність науково-технічної бібліотеки при українській господарській академії в Подєбрадах //Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук пр. Вип. 8 //Дніпропетр. нац. ун-т.;УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Сектор історії та методології освіти, науки і техніки, Комісія з історії науки і техніки Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка; Редкол.: О.Я. Пилипчук (голов. ред.) та ін.. – К., 2001.- С. 7-11.
Басун О.П. Науково-освітня та організаційна діяльність українських вчених в еміграції (1920-1939 рр.) //Історія української науки на межі тисячоліть Зб. наук пр. Вип.9./Дніпропетр. нац. ун-т.;УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Сектор історії та методології освіти, науки і техніки, Комісія з історії науки і техніки Наук. т-ва ім. Т.Г. Шевченка; Редкол.: О.Я. Пилипчук (голов. ред.) та ін.– К., 2002.- С. 4-9.
Басун О.П. Внесок Б.Г. Іваницького у розвиток української лісівничої науки: (до 125-річчя від дня народження) // Вісник Дніпропетр. держ. у-ту. / М-во освіти і науки України. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2003. – Вип. 10. - С. 106-112. - (Сер.: Історія і філософія науки і техніки).
Басун О.П. Подєбрадський період діяльності К.Г. Шіндлера // Наук. вісник НАУ. Вип. 80. /Редкол.: Д.О. Мельничук (відп. ред.) та ін. – К.: НАУ, 2005. – С. 32-37.
Басун О.П. Історичні аспекти розвитку лісового господарства України в працях Б.Г. Іваницького // Актуальні проблеми історії аграрної науки Півдня України: Матер. наук.-практ. семінару / УААН. ЦНСГБ, М-во аграр. політики України, Луган. держ. аграр. ун-т. – К., 2000. – С. 4-5.
Басун О.П. Діяльність Б.Г. Іваницького з розвитку агролісомеліоративної науки в Україні // Історія освіти, науки і техніки в Україні: Тези доповідей та повідомлень Першої конференції молодих вчених та спеціалістів (30 травня 2002 р., м. Київ) / УААН. ЦНСГБ, АН ВШУ, Від-ня історії, освіти, науки і техніки. – К., 2002. – С. 15-18.
Басун О.П. Внесок Б.Г. Іваницького у становлення вищої лісівничої освіти // Актуальні проблеми аграрної науки та освіти України: регіональний аспект: Матер. ІІ наук.-практ. семінару /УААН. Від-ня регіон. центрів наук. забезп. АПВ, ЦНСГБ, Закарпат. Ін-т АПВ. – К., 2003. – С. 6-8.
Басун О.П. Просвітницька діяльність Б.Г. Іваницького в товаристві “Сільський господар” (1930-1940 рр.) // Матер. Восьмої конф. молодих істориків освіти, науки і техніки України (23 травня 2003 р., м. Київ) /АН ВШУ. Від-ня історії та методології освіти, науки та техніки, Українське Т-во істориків науки. – К.,2003. – С. 22-25.
Басун О.П. Розвиток дослідної справи з питань агролісомеліорації в Україні (ХІХ - початок ХХ ст.) //Матер. Дев’ятої конф. молодих істориків освіти, науки і техніки України (23 квітня 2004 р., м. Київ) / АН ВШУ. Від-ня історії та методології освіти, науки та техніки, Українське Т-во істориків науки. – К.,2004. – С. 4-8.
Басун О.П. До історії дендрологічних досліджень в Україні //Історія освіти, науки і техніки в Україні: Матер. Другої конференції молодих вчених та спеціалістів (27-28 травня 2004 р., м. Київ) /УААН ДНСГБ, АН ВШУ, Від-ня історії, освіти, науки і техніки. – К., 2004. – С. 48-50.