1. На основі опрацьованих матеріалів архівів м. Одеси, Кам'янця-Подільського та Хмельницького, літературних джерел нами вперше зроблений комплексний аналіз наукової та просвітницької спадщини П.М. Бучинського . До сьогодні в історичних розвідках такі дослідження носили фрагментарний характер 2. Простежено, що світогляд П.М. Бучинського, його творча діяльність відзначаються самобутністю і цілеспрямованістю. Вони живилися від багатьох джерел, складаючись у цілісну систему. До таких джерел відносяться виняткові знання вченого в різних галузях біологічної науки: зоології, гідробіології, екології, ембріології безхребетних, історії науки. На основі аналізу та синтезу опрацьованих архівних документів і опублікованих матеріалів нами з’ясовано, що наукові дослідження П.М.Бучинського відображені в багатьох піонерських працях, які заклали міцний фундамент до подальших наукових розробок. Серед них монографії, статті, доповіді на наукових з’їздах дослідників природи та конференціях. 3. Вперше запропоновано удосконалену періодизацію творчої діяльності П.М.Бучинського в контексті розвитку вітчизняної біологічної науки та освіти в другій половині ХІХ – першій третині ХХ століття: – 1875-1911 – Одеський період, що характеризується фундаментальними науковими дослідженнями в області ембріології безхребетних (1878-кінець 90-х років ХІХ ст.), фауністиці (1883-1905) та історії біології (1888-1912). – 1911-1927 – Кам’янець-Подільський період, складається з трьох підперіодів: -1911-1915 – просвітницька та науково-популяризаційна діяльність; -1918-1920 – державотворча праця; -1920-1927 – організаційна та викладацька діяльність. 4. Показано, що наукові дослідження П.М.Бучинського здійснювалися в контексті конкретних завдань біологічної науки. Визначено три основних напрямки досліджень вченого, які сформульовано і запроваджено до наукового обігу: дослідження в ділянці ембріонального розвитку безхребетних тварин, внесок у розвиток фауністичних досліджень лиманів Причорномор’я, а також дослідження в царині історії біологічної науки. 5. Встановлено, що праці П.М.Бучинського – це значний внесок в теорію розвитку організмів (онтогенезу), завдяки яким він став одним із провідних фахівців-зоологів світу. Вчений здійснив ембріологічне дослідження ракоподібних і підтримав теорію про роль трьох зародкових листків безхребетних у розвитку органічного світу. Дуже значимою є наукова спадщина П.М.Бучинського в галузі вивчення фауни Причорноморських лиманів. Він започаткував новий комплексний напрямок гідробіологічних досліджень в Одесі. 6. З’ясовано, що його праці „А.О. Ковалевский: его научные труды и заслуги в науке”(1902), „Капитал имени А.О. Ковалевського”(1908), „Лев Семенович Ценковский”(1888), „Памяти И.М. Видгальма”(1904), історичні дослідження діяльності Новоросійського товариства дослідників природи (особливо його лекційного комітету), Одеської зоологічної станції (1907-1912) тощо – це унікальні джерела, що дозволяють об’єктивно відтворити події з історії та демонструють розвиток біологічної науки. 7. Визначено особливу роль П.М.Бучинського як організатора науки. Він був засновником та першим і єдиними президентом “Товариства Подільських природознавців та любителів природи” в Кам’янці-Подільському (1911-1914), засновником Одеської зоологічної станції (та її першим директором у 1902-1911 рр.), засновником і керівником університетських студентських наукових Біологічних гуртків у Новоросійському та Кам’янець-Подільському університетах. Перебуваючи Головою Комісії з вивчення фауни лиманів Причорномор’я, членом Комісії з організації глибокомірних експедицій на Чорному морі, вперше започаткував комплексні наукові дослідження Причорноморських лиманів. У Кам’янці-Подільському створив краєзнавчий музей та змінив статус Одеського краєзнавчого музею на історично-природничий музей. Заснував премію імені О.О.Ковалевського для студентів. 8. Показано роль П.М. Бучинського як фундатора нової системи вищої освіти за Центральної Ради, УНР та радянської влади. Залучений І.І.Огієнком до процесу створення Кам’янець-Подільського Українського Державного Університету, П.М.Бучинський організував там фізико-математичний факультет та кафедру зоології. Показано, що після закриття радянською владою цього вузу вчений активізував створення Інституту Народної Освіти в місті та очолив його. 9. Як викладач вищих навчальних закладів Одеси і Кам’янця-Подільського П.М. Бучинський зробив вагомий внесок у підготовку педагогічних і науково-педагогічних кадрів у галузі природознавства і, зокрема, зоології, створив творчий колектив зі своїх учнів, серед яких найбільш відомі М.О.Загоровський, М.В.Куделін, М.Г.Лігнау, О.Р.Прендель. 10. З’ясовано внесок П.М. Бучинського у розвиток вітчизняної галузевої періодики. Він започаткував видання “Записок Товариства Подільських природознавців та любителів природи”(1911), а також був редактором “Записок Новоросійського Товариства дослідників природи”(1895-1911). 11. Простежено, що життя та діяльність П.М.Бучинського тісно перепліталися з долею багатьох визначних діячів наукового і культурного життя тогочасної України. Наукові ідеї єднали його з О.О.Ковалевським, І.І.Мечниковим, І.М.Сєченовим та цілим рядом інших визначних професорів Новоросійського університету та вузів Кам’янець-Подільського, а також з освітянськими діячами: В.Вернадським, М.Василенком, І.Огієнком, В.Бідновим та ін. | 