У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності, видів та особливостей адміністративних послуг, які надаються органами внутрішніх справ, організаційних та правових засад їх надання, шляхів удосконалення останніх. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Визначено поняття та ознаки адміністративних послуг, які надають органи внутрішніх справ, акцентовано увагу на тому, що використання терміна „адміністративні послуги” спрямоване не на виокремлення нового виду адміністративно-правових відносин між державними органами і приватними особами, а на змістову переоцінку характеру існуючих взаємостосунків між ними. Аналіз послуг, які надаються органами внутрішніх справ, дозволив виділити два їх різновиди: 1) адміністративні послуги, надання яких супроводжується видання адміністративного акта, що надає певне право або підтверджує його, і надання яких безпосередньо пов’язане з реалізацією їх владних повноважень; 2) публічно-сервісні послуги, тобто ті, надання яких не потребує видання певного адміністративного акта, безпосередньо не пов’язане з реалізацією наданих їм владних повноважень, однак зобов’язує посадову особу органу внутрішніх справ здійснити певні дії, пов’язані із забезпеченням реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Адміністративні послуги органів внутрішніх справ визначено як публічну діяльність, пов’язану з реалізацією владних повноважень органу (підрозділу, служби) чи окремої посадової особи, яка здійснюється за ініціативою фізичної (юридичної) особи, як правило, має чітко фіксований оплатний характер, спрямована на охорону, захист та реалізацію її прав, свобод і законних інтересів, і результатом якої є адміністративний акт. До ознак адміністративних послуг, які надаються органами внутрішніх справ, віднесено таке: як правило, оплатний характер за визначеними нормативними актами розцінками; ці послуги надаються конкретним приватним (фізичним і юридичним) особам за їх ініціативою (тобто за їх зверненням) з приводу задоволення їх правомірних вимог, потреб та інтересів; результатом адміністративної послуги є адміністративний акт – рішення або дія адміністративного органу; такі послуги безпосередньо пов’язані з реалізацією владних повноважень органів внутрішніх справ; в силу важливості предмету цих послуг (зброя, вибухові пристрої, печатки, штампи, паспорти тощо), а інколи і їх небезпеки, держава має монопольний характер на їх надання; наданню конкретної адміністративної послуги, як правило, реєстрації, видачі дозволу, ліцензії передує перевірка приватної особи; для отримання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам необхідно виконати певні вимоги; приватні особи мають право на свій розсуд (крім вчинення ними неправомірних дій) користуватись результатами наданих їм послуг; надання цих послуг спрямоване на створення (дотримання) нормативно передбачуваних умов для реалізації приватними особами належних їм прав та виконання покладених на них обов’язків. Дозвільні адміністративні послуги ОВС визначено як діяльність окремих служб, підрозділів чи органів внутрішніх справ (їх окремих посадових осіб), пов’язану з реалізацією владних повноважень, результатом якої є видання офіційного документа суворої звітності (дозволу, ліцензії, сертифікату, свідоцтва тощо) з дотриманням відповідних умов і порядку, що надає право фізичній чи юридичній особі здійснювати передбачений у цьому документі вид діяльності, контроль та нагляд за яким здійснюється тим же органом (посадовою особою), який його видав. Реєстраційні адміністративні послуги визначено як одну із форм дозвільної діяльності, пов’язану з реалізацією владних повноважень, яка становить комплекс дій із засвідчення певного факту і спрямована на видачу спеціально визначеними органами (посадовими особами) реєстраційних документів, що надають заявнику певні права чи їх підтверджують. Запропоновано критерії оцінювання якості надання органами внутрішніх справ адміністративних послуг, до яких віднесено: 1) задоволеність споживача; 2) економність та ефективність надання послуги; 3) результативність. Зроблено висновок про те, що актуальним є вироблення нового розуміння мети, завдань та функцій органів внутрішніх справ, які за своїм змістом повинні спрямовуватись на надання адміністративних послуг, нової управлінської ідеології, спрямованої на оновлення адміністративної культури, формування готовності працівників органів внутрішніх справ до прийняття рішень в умовах зростаючої свободи дій населення та підвищення особистої відповідальності з орієнтацією на служіння громадянам. Звідси – надання адміністративних послуг населенню органами внутрішніх справ повинно стати пріоритетним напрямком їх діяльності, у зв’язку з чим вимагатиме переосмислення їх ролі та призначення у державі, радикальної зміни відносин між ними та громадянами, а саме перехід від суто карального призначення органів до обслуговуючого. Такий підхід сприятиме зміцненню партнерських відносин між органами внутрішніх справ та населенням, що вже давно є стандартом у демократичних країнах світу. Для здійснення належної оцінки якості надання адміністративних послуг органами внутрішніх справ необхідно започаткувати їх дієвий моніторинг, який включатиме: проведення аналізу засобів масової інформації щодо оцінки результативності діяльності органів внутрішніх справ; вивчення результатів щорічної оцінки діяльності окремих служб та підрозділів органів внутрішніх справ та їх працівників; соціологічні дослідження щодо оцінки громадянами порядку надання послуг та їх якості органами внутрішніх справ; періодичне проведення „гарячої лінії” з метою визначення проблем, які виникають під час надання адміністративних послуг органами внутрішніх справ; проведення громадських слухань. Сформульовано низку конкретних пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинних нормативно-правових актів з питань надання органами внутрішніх справ адміністративних послуг, зокрема, до законів України „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, „Про міліцію”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”, „Про імміграцію”, до підзаконних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та МВС України, а також до проектів Закону України „Про органи внутрішніх справ України”, Адміністративно-процедурного кодексу України, Концепції реформування системи органів Міністерства внутрішніх справ України. Запропоновано розробити та прийняти такі нормативні акти як: 1) Закон України „Про адміністративні послуги населенню”, окремий розділ якого був би присвячений правовому регулюванню надання адміністративних послуг у сфері правоохоронної діяльності; 2) Концепцію адміністративних послуг, яка могла б стати базою для подальшого удосконалення правового регулювання в цій сфері; 3) Інструкцію про порядок обліку платних адміністративних послуг населенню, які надаються органами внутрішніх справ, якою було б встановлено єдиний порядок обліку надання органами внутрішніх справ платних адміністративних послуг фізичним та юридичним особам. |