Анотація до роботи:

Поволоцька С.Г. Діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці правопорушень серед неповнолітніх (адміністративно-управлінське дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2005.

Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням здійснення органами внутрішніх справ України профілактики правопорушень серед неповнолітніх. У роботі визначено теоретико-правові засади профілактики правопорушень серед неповнолітніх, система її суб’єктів, місце і роль в ній органів внутрішніх справ. Основну увагу приділено характеристиці організаційно-правових засад профілактичної діяльності органів внутрішніх справ у зазначеній сфері, зокрема, охарактеризовано її форми та методи, форми взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики, проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх, визначено можливості його використання в Україні.

Сформульовано основні напрямки удосконалення організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення численних наукових праць у різних галузях юриспруденції, автором здійснено теоретичне узагальнення та подано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності та організаційно-правових засад діяльності органів внутрішніх справ України у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх та основних напрямків її удосконалення. Дисертантом сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:

1. Профілактику правопорушень серед неповнолітніх визначено як соціально-управлінську діяльність суб’єктів профілактики, що здійснюється в умовах тісної взаємодії та координації їх діяльності, спрямовану на виявлення і усунення (нейтралізацію) причин та умов вчинення неповнолітніми правопорушень, а також здійснення позитивного впливу на поведінку неповнолітніх шляхом формування у них правосвідомості, соціально-корисних навичок та інтересів.

2. Профілактична діяльність серед неповнолітніх як різновид соціального управління становить собою багаторівневу систему, яка складається із сукупності елементів, що перебувають у взаємодії і взаємозалежності між собою та складають певну цілісність. До основних елементів цієї системи пропонується віднести: об’єкт, суб’єкт, види, форми, цілі та принципи профілактичної діяльності.

3. Профілактику правопорушень серед неповнолітніх здійснює велике коло суб’єктів, кожен з яких має своє функціональне призначення, обсяг прав та обов’язків, форми й методи діяльності, компетенцію. Усі суб’єкти системно пов’язані між собою. Пропонується розглядати систему суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх у широкому (загальна система суб’єктів) та у вузькому (спеціалізована система суб’єктів) значеннях.

4. У системі спеціалізованих суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх органи внутрішніх справ займають одне з провідних місць, оскільки саме на них покладений безпосередній обов’язок здійснення профілактики злочинів та інших правопорушень. Органи внутрішніх справ становлять собою окрему підсистему суб’єктів профілактики правопорушень серед неповнолітніх.

5. Аналіз правових засад діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх свідчить про те, що правове регулювання зазначеної діяльності ще не в повній мірі відповідає сучасним потребам. Негативно позначається на стані правового регулювання зазначеної діяльності неузгодженість положень різних нормативно-правових актів; відсутність їх систематизації; не упорядкованість правом питань щодо визначення форм та методів діяльності органів внутрішніх, механізму взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх тощо.

6. Аналіз чинного законодавства у частині, що торкається закріплення та гарантування правового статусу неповнолітніх громадян України, дозволяє зробити висновок, що на сьогодні немає комплексного підходу до визначення правового статусу цієї категорії громадян. У різних галузях права – цивільному, сімейному, адміністративному, кримінальному, трутовому – містяться норми, які лише частково регулюють правовий статус неповнолітніх як учасників тих чи інших суспільних відносин. Відсутність комплексного визначення правового статусу неповнолітніх, механізму захисту їх прав та свобод сприяє порушенню їх прав під час здійснення профілактики відповідними суб’єктами, а також перешкоджає вжиттю ними ефективних заходів профілактики.

7. Причини та умови вчинення неповнолітніми правопорушень виявляються переважно у негативних сторонах взаємодії соціального мікросередовища і особистих якостей індивіда. Формування негативних рис особи неповнолітнього правопорушника відбувається на базі природних задатків у відповідності з фізіологічним і психічним розвитком індивіда під впливом таких соціальних факторів, як несприятливі соціально-економічні умови, культурне оточення, сім’я, дошкільні заклади, школи, колектив за місцем роботи або навчання.

8. Діяльність органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх передбачає застосування різноманітних форм та методів. Основними з них є методи переконання, виховання, заохочення, допомоги неповнолітньому, впливу на його мікросередовище, хоча у профілактичних цілях органи внутрішніх справ використовують і примусові заходи впливу.

9. Взаємодія органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики правопорушень серед неповнолітніх становить собою узгоджену за часом, місцем, способом, цілями спільну діяльність, спрямовану на вирішення завдань держави у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, соціального та правового захисту неповнолітніх. Багатоплановість завдань, динаміка і багатоваріантність конкретних умов, у яких діють ті чи інші суб’єкти профілактики правопорушень серед неповнолітніх обумовлюють різні форми такої взаємодії. Найбільш поширеними з них є: обмін інформацією; проведення спільних нарад, занять, інструктажів; спільне планування профілактичних заходів; узгоджене планування заходів; спільне виконання окремих заходів; надання допомоги суб’єктам у виконанні ними профілактичних заходів; створення спеціальних груп із співробітників різних служб для вирішення конкретних профілактичних завдань.

10. За результатами аналізу досвіду зарубіжних країн у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх зроблено висновок, що рішучі заходи, спрямовані на профілактику правопорушень серед неповнолітніх, не призведуть до кардинального поліпшення ситуації доти, доки зусилля відповідних служб та підрозділів органів внутрішніх справ не отримають широкої підтримки з боку громадськості, а це у свою чергу потребує удосконалення існуючих і впровадження нових організаційно-правових форм і методів партнерських відносин, підвищення ступеня довіри населення, зростання авторитету працівників органів внутрішніх справ. У напрямку залучення громадськості до профілактичної діяльності серед неповнолітніх корисним може бути зарубіжний досвід щодо створення консультативних комітетів, координаційних рад шкіл, втілення певних профілактичних програм, які повинні реалізуватись спільними зусиллями органів внутрішніх справ та громадськості.

11. З метою підвищення ефективності діяльності спеціалізованих підрозділів органів внутрішніх справ щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх пропонується:

- внести зміни та доповнення до Закону України “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх” та узгодити між собою положення ст. 5 цього Закону і ст. 11 Закону України „Про міліцію” у частині, що стосується визначення віку неповнолітніх, які залишилися без опіки та піклування і можуть бути затримані міліцією;

- провести систематизацію відомчих нормативно-правових актів, що регламентують діяльність органів внутрішніх справ у цій сфері;

- розробити та прийняти Концепцію діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яка передбачала б принципи, цілі, завдання, правові засади діяльності органів внутрішніх справ у сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх, перелік служб та підрозділів органів внутрішніх справ, що здійснюють таку профілактику, їх функції, права та обов’язки у цій сфері, форми і методи їх діяльності, форми взаємодії, детальне визначення порядку обміну інформацією між ними та механізм координації профілактичної діяльності;

- створити на базі служб у справах неповнолітніх координаційні центри, які б об’єднували зусилля усіх суб’єктів профілактики, узгоджували їх дії, проводили єдину соціальну політику щодо неповнолітніх;

- впровадити комп’ютерну систему обліку інформації про неповнолітніх, що перебувають на обліку в кримінальній міліції у справах неповнолітніх, і заходи, які були застосовані до неповнолітнього;

- розробити та впровадити методику типової діагностики особи неповнолітнього правопорушника, для того щоб правильно обрати заходи профілактики, визначити їх тривалість та критерії, що дозволять оцінити їх ефективність;

- розробити та впровадити у практичну діяльність критерії оцінки ефективності профілактичної діяльності служб та підрозділів органів внутрішніх справ для підвищення ефективності профілактичної діяльності органів внутрішніх справ серед неповнолітніх, усунення фактів формалізму в цій сфері;

- створити (можливо на базі кримінальної міліції у справах неповнолітніх) службу профілактики правопорушень серед неповнолітніх, яка б здійснювала суто профілактичні функції;

- запровадити ведення органами внутрішніх справ статистичної звітності не лише виявлених злочинів та адміністративних правопорушень, вчинених неповнолітніми, а й ведення звітності щодо попереджених злочинів та адміністративних правопорушень неповнолітніх.

Публікації автора:

1. Поволоцька С.Г. До питання про дослідження злочинності неповнолітніх // Право України. – № 11. – 2002. – С. 120–124.

2. Поволоцька С.Г. Деякі аспекти профілактики злочинів та інших правопорушень серед неповнолітніх // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 22. – С. 22–29.

3. Поволоцька С.Г. Проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх органами внутрішніх справ // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 4.– С. 133–141.

4. Поволоцька С.Г. Правове регулювання профілактичної діяльності ОВС серед неповнолітніх // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – Вип. 30. – С. 196–202.

5. Поволоцька С.Г., Радько Б.М. Профілактика бродяжництва – важливий напрямок попередження злочинів та правопорушень серед неповнолітніх // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 2. – С. 133–139.

6. Поволоцька С.Г., Сергатий М.О., Ващенко І.В., Мельников В.О. Проблеми профілактики правопорушень серед неповнолітніх на Південній залізниці // Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 3. – С. 179–189.

7. Поволоцька С.Г., Ващенко І.В., Рудой К.Я., Мельников В.О. Детермінанти вчинення правопорушень неповнолітніми на Південній залізниці // Актуальні проблеми держави та права: Зб. наук. праць. – Вип. 22. – Одеса: Юридична література, 2004. – С. 925–938.

8. Поволоцька С.Г. Ювенальна юстиція в Україні: Передумови створення та перспективи розвитку // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. – Вип. 8. – Харків: Право, 2004. – С. 23–26.

9. Поволоцька С.Г. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: з досвіду Великобританії // Проблеми злочинності в Україні: роль правоохоронних органів та громадськості у їх запобіганні: Матеріали круглого столу. – Харків: НУВС, 2003. – С. 58–66.

10. Поволоцька С.Г. Застосування статистичного методу у дослідженні злочинності неповнолітніх // Методологія наукового дослідження у галузі права: проблеми та перспективи розвитку: Зб. наук. праць. – Харків: Видавництво Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – С. 87–91.

11. Взаимодействие милиции и населения: к итогам харьковского эксперимента: Научно-практич. пособие / Бандурка А.М., Ярмиш А.Н., Соболев В.А., Поволоцкая С.Г. и др. – Харьков: Нац. ун-т внутр. дел, 2003. – 288 с.