Ожерельєва Валентина Миколаївна. Діяльність академіка В.Я. Юр'єва в контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні : Дис... канд. наук: 07.00.07 - 2008.
Анотація до роботи:
Ожерельєва В.М. Діяльність академіка В.Я. Юр’єва в контексті розвитку сільськогосподарської науки в Україні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук. – Київ, 2008.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню діяльності академіка В.Я. Юр’єва (1879–1962), видатного вітчизняного селекціонера в галузі рослинництва. Досліджено процес становлення його як науковця і особистості. Розроблено періодизацію наукової діяльності вченого. Розкрито наукову спадщину В.Я. Юр’єва з питань селекції і насінництва сільськогосподарських культур. На прикладі організаторської діяльності академіка В.Я. Юр’єва висвітлено роль Інституту генетики і селекції АН УРСР в теоретичних основах селекції. Відображено передумови започаткування наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур (нині Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН). Розкрито здобутки наукової школи Харківського наукового центру в селекції, насінництві, агротехніці, біохімії, фізіології, ентомології та фітопатології сільськогосподарських культур. Відтворити цілісну картину наукових інтересів і досягнень вченого дало змогу дослідження його більш як 150 наукових публікацій.
Встановлено, що наукова і науково-організаційна діяльність академіка В.Я. Юр’єва не була предметом спеціального історико-наукового дослідження. Існуючі історіографічні джерела або стисло окреслюють перебіг подій його творчого життя, або змальовують окремі його моменти, не даючи цілісної картини. Вперше опрацьовано і систематизовано велику низку архівних матеріалів стосовно життя і творчості вченого. Ахівні й літературні джерела, що вперше були залучені для розгляду, дали можливість не тільки цілісно скласти його біографічний нарис, але й визначити основні етапи наукової діяльності вченого, його внесок у становлення й розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні.
Вперше розроблено періодизацію наукової діяльності вченого, яка сприяє поглибленому розумінню етапності в розвитку наукової думки у селекції сільськогосподарських рослин:
1-й – період становлення В.Я. Юр’єва як вченого і перших успіхів у селекції (1893-1924). Навчання в Маріїнському землеробчому училищі, в Ново-Олександрійському інституті сільського господарства і лісівництва, наукові стосунки з видатними вченими як в училищі, так і в інституті, робота на Харківській селекційній станції разом із всесвітньовідомими вченими П.В. Будріним, Б.К. Єнкеним, П.П. Корховим, Б.М. Рожественським, закордонне стажування – все це мало особливе значення у становленні В.Я. Юр’єва як науковця. Основними методами селекційної роботи на Харківській селекційній станції в той час були індивідуальний та масовий добір рослин із місцевих сортів. Великі зусилля були сконцентровані В.Я. Юр’євим на розробку методів сортовивчення і вдосконалення технології селекційного процесу. За цей період було створено і передано до державного сортовипробування 15 сортів різних сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, ячмінь);
2-й – період творчого пошуку вдосконалення селекційного процесу з використанням методу гібридизації (1925-1938). Характеризує більш плідну селекційну роботу у створенні сортів. Для цього широко застосовується метод внутрішньовидової і міжвидової гібридизації із залученням як місцевих, так і сортів з інших районів. Для створення зимостійких сортів розроблено метод вирощування рослин у більш жорстких умовах середовища (висів на схилах бугрів, висів у ящиках). Для створення стійких сортів проти ураженості хворобами розроблений метод створення штучних провокаційних фонів. Винайдено метод добору батьківських пар при селекції на якість зерна. За цей період було передано до Державного сортовипробування сорти озимого жита Харківське 194, озимої пшениці Лютесценс 266, ярої пшениці Народна.
3-й – організаційний період (1939-1962). Характеризує творчу діяльність під час Другої світової війни на Челябінській державній селекційній станції, відновлення роботи Харківської селекційної станції. Відомі методи селекційної роботи (індивідуальний і масовий добір, гібридизація) доповнюються новими: мутаційна селекція, внутрішньосортовий добір, залучення до створення нових сортів суміжних фахівців: фітопатологів, фізіологів, генетиків. У цей період проявилася організаційна й педагогічна діяльність В.Я. Юр’єва. В 1944 р. його призначено директором Харківської державної селекційної станції. У 1945 році він стає дійсним членом Академії наук УРСР, у 1946 – директором Інституту генетики і селекції АН УРСР, а у 1956 році директором Українського науково-дослідного інституту рослинництва, селекції і генетики. Його обирають професором кафедри селекції і насінництва Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. У 1956 році його обрано почесним академіком ВАСГНІЛ.
Визначено, що наукові дослідження В.Я. Юр’єва здійснювалися в контексті конкретних завдань сільськогосподарської науки. Творчий доробок вченого умовно поділено на два основні напрями – селекція і насінництво сільськогосподарських культур. Показано, що з великою кількістю зібраного матеріалу В.Я. Юр’єв провів широкі випробування, розробив комплекс методичних питань селекційної роботи. Великою і неоціненною заслугою його є вирішення питань про вихідний матеріал для селекції і добір батьківських пар, а також розробка методів випробування сортів в екстремальних умовах. Запропонований В.Я. Юр’євим метод селекції на зимостійкість із використанням штучного проморожування рослин застосовується в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН та в інших установах до теперішнього часу. Одним із перших серед селекційних установ В.Я. Юр’єв розпочав мутаційну селекцію озимої пшениці. Проводився добір природних мутантів серед посівів пшениці та мутантів, одержаних при обробці насіння рентгенівськими променями. Цей метод у подальших дослідженнях провідних селекційних установ різних країн знайшов свій розвиток, удосконалення і практичне застосування. В теперішній час найбільші досягнення в селекції озимої пшениці з використанням методу мутагенезу одержані в Інституті фізіології і генетики рослин НАНУ та Інституті пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Використовуються методи природних і штучних провокаційних методів. В.Я. Юр’єв застосував ряд методів оцінки селекційного матеріалу на імунітет. Схема селекційного процесу, розроблена ним, є основою в технології селекційного процесу сільськогосподарських культур. Підвищенню ефективності селекції на якість зерна сприяло створення технологічної лабораторії (1934 р.). Колекція культурних рослин систематизована і класифікована ЦГРРУ, з якої цінні зразки використовуються в селекційних програмах і навчальних колекціях вищих навчальних закладів.
Установлено, що правильно здійснюючи методику насінництва, з урахуванням біологічних особливостей культур і сортів, можливе виробництво елітного насіння, більш врожайного, ніж репродукції, які висіваються для виробництва товарного зерна. В.Я. Юр’єв обґрунтував основні положення системи насінництва, методи покращення сортового насіння й особливості виробництва сортового насіння. Вченим запропоновано кожній станції перевіряти якість вирощуваної нею еліти. Методи вирощування елітного насіння, нова схема насінництва, побудована на основі покращеного добору, вперше почали досліджуватися на Харківській державній селекційній станції. В.Я. Юр’євим описано схему розмноження, яка складається з маточних розсадників, супереліти і еліти. Завдяки цій схемі вирощування насіння високих репродукцій з 1969 р. було збільшено у 6,7 рази. Перша в колишньому СРСР лабораторія насінництва та насіннєзнавства була створена за ініціативою академіка В.Я. Юр’єва в Українському науково-дослідному інституті рослинництва, селекції і генетики у 1956 році. Розпочато справу з насіннєвими господарствами.
На прикладі організаторської діяльності В.Я. Юр’єва висвітлено роль Інституту генетики і селекції АН УРСР на фоні бурхливих подій 1948–1949 років. До складу інституту увійшли такі лабораторії: селекції і насінництва, генетики, морфогенезу і стадійного розвитку, екології сільськогосподарських рослин, фітопатології, фізіології рослин, біохімії. Дослідження інституту були зосереджені переважно на вивченні реакції рослин на зміну факторів середовища. Розробки з теорії базової технології селекції, розпочаті Інститутом генетики і селекції АН УРСР, стали пріоритетними завданнями для подальшої роботи Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН.
Аналіз наукових здобутків академіка В.Я. Юр’єва показав, що він як видатний вчений залишив після себе неоціненний скарб, який налічує 150 наукових праць. Підручник «Загальна селекція і насінництво польових культур» підготовлено на основі узагальнення теоретичних праць з генетики, селекції, а також суміжних наук. За життя В.Я. Юр’єва з друку вийшли три видання цього підручника (1940, 1950, 1958). Його перекладено на мови народів колишнього СРСР, а також у Китаї, Румунії, Чехословаччині. Монографія «Методика селекции пшеницы на Харьковской станции» багато років була настільною книгою не одного покоління селекціонерів.
Розкрито особливості наукової школи Харківського наукового центру з селекції сільськогосподарських культур і виявлено вплив академіка В.Я. Юр’єва як лідера на наукову школу. Ним створено умови розвитку наукової школи: працює аспірантура (денна і заочні форми), відкрито докторантуру. На базі інституту щорічно проводяться міжнародні, всеукраїнські конференції та семінари, виходять друком 2 фахових видання з питань селекції і насінництва. Проаналізовано здобутки наукової школи в селекції сільськогосподарських культур, насінництві та насіннєзнавстві, агротехнічному й агроекологічному сортовивченні, технології, фізіології, ентомології і фітопатології.
Як керівник найпотужніших установ і завідувач кафедри Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, В.Я. Юр’єв зробив вагомий внесок у підготовку наукових кадрів у галузях сільського господарства і, зокрема, селекції сільськогосподарських культур. Встановлено, що під керівництвом академіка В.Я. Юр’єва захищено 29 кандидатських дисертацій. Його наукова школа відкрила шлях у науковий світ школам його учнів і послідовників. Це – школи академіка УААН, доктора сільськогосподарських наук, професора В.В. Кириченка з гетерозисної селекції соняшнику; доктора сільськогосподарських наук, професора Л.В. Козубенка зі створення гібридної кукурудзи; доктора сільськогосподарських наук, професора В.М. Костромітіна з рослинництва та сортовивчення; доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента УААН В.П. Петренкової з селекції на стійкість до біотичних чинників.
Визначено, що В.Я. Юр’єв є автором 22 сортів сільськогосподарських культур: озимої пшениці – Мільтурум 120, Юр’євка, Еритроспермум 917, Ферругеніум 1239, Лютесценс 266, Зенітка, Лютесценс 238; озимого жита – Харківське 55; ярої пшениці – Арнаутка 190, Гордеїформе 802, Народна, Вітчизняна; ячменю – Європеум 353/133, Нутанс 8/71, Медикум 105/72, Ювілейний; вівса – Харківський 596; кукурудзи – Харківська 23, Харківська біла зубовидна; проса – Харківське 2; гороху – Харківський 131. Аналіз пріоритетних напрямів наукової діяльності вченого визначив періоди найрезультативнішої творчої діяльності і дозволив визначити внесок вченого в розвиток вітчизняної дослідної справи.
Встановлено, що за віковий період існування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва його співробітниками на основі глибоких теоретичних комплексних досліджень створено понад 250 сортів і гібридів п’ятнадцяти польових культур, розроблено нові екологізовані та ресурсозберігаючі технології їх вирощування, вдосконалено методи насінництва й закладено підвалини насіннєзнавства. До Реєстру сортів рослин України 2008 року внесено 107 селекційних інновацій, а в межах наукової кооперації створено понад 25 сортів і гібридів. Інновації харківських селекціонерів у вигляді сортів, гібридів і технологій працюють в усіх регіонах України, в Російській Федерації, Білорусі, Молдові, Португалії, Туреччині, Болгарії, Північній Америці, Іспанії.
Публікації автора:
1. Академік Юр’єв Василь Якович (1879-1962) : біобібліографічний покажчик / ДНСГБ, Ін-т рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН ; [уклад. В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельєва] ; наук. ред. В. В. Кириченко. – Х. : Магда «LTD», 2007. – 184 с. – (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 20).
2. Вергунов В. А. Харківський науковий центр з селекції сільськогосподарських культур: історія та сьогодення : наукове видання / В. А. Вергунов, В. П. Петренкова, В. М. Ожерельєва / ДНСГБ, Ін-т рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН ; наук. ред. В. В. Кириченко. - Х. : Магда «LTD», 2007. – 160 с.; порт. – (Серія: Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії ; кн. 17).
3. Ожерельєва В. М. Внесок академіка В.Я. Юр’єва в становлення та розвиток вітчизняного насінництва / В. М. Ожерельєва // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. – К., 2006. – Вип. 26. – С. 134-142.
4. Ожерельєва В. М. Наукова спадщина академіка В.Я. Юр’єва [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. – 2007. – Вип. 1. – Режим доступу: http: // - journals/INB/2007-1/07ovmsaj.pdf.
5. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр’єв - селекціонер Слобожанщини та організатор науково-дослідної справи в Україні [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. – 2007. – Вип. 2. – Режим доступу: - journals/INB/2007-2/07ovmdsu.pdf.
6. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр’єв (1879–1962): історіографія дослідження його життя та діяльності / В. М. Ожерельєва // Історія української науки на межі тисячоліть : зб. наук. праць ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. – К., 2007. – Вип. 30. – С. 164-175.
7. Ожерельєва В. М. В.Я. Юр’єв: життя в науці / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матер. 3 конф. молод. учених та спеціалістів (26-27 травня 2006 р.). – К., 2006. – С. 18-19.
8. Ожерельєва В. М. Академік В.Я. Юр’єв та розвиток селекційної науки в Україні / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конференції молодих учених та спеціалістів : до 100-річчя з дня заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН (м. Київ, 29 січня 2008 р.). – К., 2008. – С. 33-40.
9. Ожерельєва В. М. Наукова спадщина академіка В.Я. Юр’єва / В. М. Ожерельєва // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конф. молод. учених та спеціалістів: До 100-річчя з дня заснування Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН (м. Київ, 29 січня 2008 р.). – К., 2008. – С. 185-187.
10. Ожерельєва В. М. Вивчення і створення вихідного матеріалу для генофонду сільськогосподарських рослин в Україні / В. М. Ожерельєва // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : матер. наук.-практ. конф., присвяч. 120-річчю від дня народження М.І. Вавилова. – Полтава, 2008. – С. 61-63.