Анотація до роботи:

Деркач О.П. Діяльність академіка П.М. Василенка в контексті розвитку землеробської механіки в Україні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.07 – історія науки і техніки. – Державна наукова сільськогосподарська бібліотека Української академії аграрних наук. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню діяльності академіка П.М. Василенка (1900-1999) – видатного вченого в галузі землеробської механіки. Досліджено процес становлення його як науковця і людини. Розроблено періодизацію еволюції землеробської механіки. Розкрито наукову спадщину П.М. Василенка з теоретичних питань землеробської механіки, сільськогосподарського машинобудування, механіко-математичних методів дослідження, динаміки машин і машинних агрегатів, проектування сільськогосподарської техніки. Висвітлено передумови започаткування наукової школи із землеробської механіки в Україні та розроблено класифікацію її досліджень. Розкрито здобутки школи у вченні про обробіток грунту, в механізації сівби сільськогосподарських культур, у питанні збирання коренеплодів, у механізації внесення добрив, захисту рослин, збиранні зернових культур, садівництва, овочівництва та тваринництва. Показано досягнення школи у розробці технологій точного землеробства.

1. Історіографічний аналіз теми дослідження показав, що існуючі праці фрагментарно та не досить глибоко розкривають діяльність академіка П.М. Василенка, значна кількість джерел досі залишалася малодослідженою і недостатньо використаною в наукових працях з історії науки і техніки, що дозволило визначити напрями дисертаційного дослідження.

2. Теоретичними дослідженнями встановлено, що прогрес науки здійснюється через діяльність обдарованих особистостей, вони служать як би його щаблями, віхами. Принцип пріоритету обдарованої особистості полягає в тому, що підготовлена ходом історичного, соціально-економічного розвитку ситуація й накопичений науковий потенціал, який має глибинні корені формування наукової думки, вимагає появи і розквіту творчих сил геніальної людини, здатної очолити і розвинути напрям науки, актуальний для конкретної історичної епохи.

3. Розроблено періодизацію еволюції землеробської механіки, яка охоплює:

елементарний період розвитку науки землеробська механіка (від 5 – 4 ст. до н.е. до середини ХVII ст.); підготовчий період формування основних понять й законів механіки (середина ХVII ст. і до кінця першої третини ХVIIІ ст.), в якому починається формування основних наукових абстракцій землеробської механіки, її понять і законів; аналітичний (класичний) період розвитку науки механіки (друга третина ХVIIІ – початок ХХ ст.), в якому завершується процес формування принципових основ землеробської механіки, створюється аналітична динаміка, формується апарат диференціальних рівнянь як математичний апарат для розв'язання завдань практики; сучасний період (кінець ХІХ ст. і дотепер), в якому переглядаються такі фундаментальні поняття як сила, маса, простір, час, відбувається зближення механіки з іншими галузями природознавства – фізикою, хімією, біологією, а також ґрунтознавством, метеорологією, формуються механіко-математичні методи землеробської механіки, відкривається її нова сторінка – система точного землеробства; на сучасний період припадає діяльність академіка П.М. Василенка, якого сучасники вважали корифеєм землеробської механіки.

4. Виділено чотири етапи в науковій діяльності академіка П.М. Василенка: перший (1920-1933 рр.) – етап оволодіння фундаментальними знаннями; другий (1933-1956 рр.) – етап професійного зростання як науковця й засновника наукової школи землеробської механіки в Україні; третій (1956-1999 рр.) – етап інтенсивного розвитку наукових ідей школи; четвертий (1974 р. і дотепер) – етап становлення й розвитку "дочірніх" наукових шкіл.

5. Аналіз наукових здобутків академіка П.М. Василенка показав, що: як видатний вчений він залишив після себе неоціненний скарб, який налічує понад 200 наукових праць, переважна більшість з яких має світове визнання, і котрим ще тривалий час будуть користуватися вчені та інженери в галузі землеробської механіки, сільськогосподарського машинобудування, механізації й автоматизації сільського господарства; як талановитий педагог – виховав кілька поколінь інженерів сільськогосподарського виробництва, що становлять інтелектуальну еліту інженерної служби сільського господарства України. Його творчий шлях гідний для наслідування теперішньому і прийдешнім поколінням.

6. Визначено шість основних напрямів досліджень П.М. Василенка. Це – дослідження теоретичних питань землеробської механіки та сільськогосподарського машинобудування, механіко-математичні методи дослідження, динаміка руху машин і машинних агрегатів, проектування сільськогосподарської техніки, механізація та автоматизація сільського господарства та дослідження в царині історії науки і техніки. Все це підкреслює значний внесок П.М. Василенка у розвиток землеробської механіки в Україні, що дало можливість використати його досягнення при створенні нових поколінь сільськогосподарської техніки.

7. Аналіз праць вченого, присвячених історії розвитку землеробської механіки в Україні, діяльності видатних механіків та винахідників, пріоритету вітчизняних вчених і новаторів виробництва у створенні сільськогосподарських машин і знарядь, розвитку сільськогосподарського машинобудування, механізації, електрифікації й автоматизації сільського господарства України дають змогу об'єктивно відтворити події в історії розвитку землеробської механіки, механізації, електрифікації й автоматизації сільського господарства та сільськогосподарського машинобудування України і можуть бути використані при оцінці та прогнозуванні розвитку цих галузей народного господарства.

8. Розкрито особливості наукової школи академіка П.М. Василенка з землеробської механіки в Україні та встановлено вплив його як лідера на школу. Проаналізовано здобутки наукової школи із землеробської механіки у вченні про обробіток грунту, механізації внесення добрив, сівби сільськогосподарських культур, хімічного захисту рослин від шкідників і хвороб, збиранні зернових та післязбиральному обробітку зерна, збиранні коренебульбоплодів, механізації садівництва і тваринництва, автоматизації процесів сільськогосподарського виробництва та розробці технологій точного землеробства, які лягли в основу розробленої класифікації, що підкреслюють широту інтересів учнів і послідовників лідера школи і можуть бути використані при оцінці сучасного стану й прогнозуванні розвитку цього важливого напряму науки.

9. Встановлено, що під керівництвом академіка П.М. Василенка захищено близько 60 кандидатських і 7 докторських дисертацій. Його наукова школа дала путівку у життя школам його учнів – академіка Л. В. Погорілого, членів-кореспондентів Д. Г Войтюка та В. М. Булгакова, професорів О.О. Омельченка, М.С. Хоменка, В.С. Басіна та інших, що свідчить про її довголіття і життєву силу. Показано, що учні П.М. Василенка – першопрохідці в Україні у розробленні технологій точного землеробства – нового, перспективного напрямку в подальшому розвитку землеробської механіки, що свідчить про величезний науковий потенціал школи, високу кваліфікацію його учнів і послідовників, яким належить значний внесок у науку й науковий прогрес.

10. Аналіз внеску П.М. Василенка в пропаганду наукових знань і розвиток вітчизняної галузевої періодики показав, що наукові семінари, які він проводив за дорученням Президії ВАСГНІЛ майже у всіх республіках колишнього Радянського Союзу, сприяли впровадженню, удосконалених ним, нових механіко-математичних методів досліджень, а безпосередня його участь у рецензуванні, підготовці та виданні відповідної рубрики в наукових журналах "Вісник сільськогосподарської науки" (1957-1972), "Механізація сільського господарства" (1956-1959), "Научные труды УСХА" (1979) свідчить про його роль як популяризатора наукових знань.

11. Встановлено, що міжнародні наукові конференції "Сучасні проблеми землеробської механіки", які проводяться щорічно в день народження академіка П.М. Василенка, сприяють процесу збереження історичної пам'яті про видатного вченого і необхідні для подальшого розвитку теорії і практики землеробської механіки як в Україні, так і в усьому світі.