1. Вперше на основі опрацьованих документальних джерел та літературних матеріалів проведено комплексне дослідження творчої спадщини відомого вченого О.М. Нікольського (1858-1942) в контексті сучасної йому епохи. Показано значення його праць для розвитку тих галузей знань, у яких він працював: фауністики, систематики, зоогеографії, іхтіології, герпетології, орнітології та екології. Його наукові погляди формувалася під впливом ідей та поглядів К.А. Тімірязєва, К.Ф. Кесслера, М.М. Богданова, М.П.Вагнера, М.О. Сєверова, В.О. Ковалевського, О.М. Мензбіра та ін. Зрештою, наукова діяльність призвела до виникнення якісних змін в біологічній науці, що стало ключовим моментом в історії вітчизняної природничо-наукової думки. 2. Запропоновано, на основі опрацювання виявлених матеріалів біографії, удосконалену періодизацію життя та діяльності О.М. Нікольського: а) астраханьський період (1858-1876), з підперіодами: дитинство (1858-1864), навчання у приватній школі (1864-1867) та у гімназії (1867-1876); б) петербурзький період життя і наукової діяльності О.М. Нікольського (1876- 1903), який, в свою чергу, ділиться на підперіоди: навчання в Санкт-Петербурзькому університеті (1876-1881), експедиційний (1880-1886 і 1888-1890), науково-дослідницький (1890-1903), педагогічний (1887-1903); в) харківський період (1903-1942),в якому також виділені підперіоди: професорсько-викладацький (1903-1930), науково-дослідницький (1903-1940). 3. Проаналізовано наукові праці вченого, встановлено істотний внесок О.М. Нікольського у розробку методичних основ проведення польових досліджень, вироблення інструктивно-методичних рекомендацій, складання описів обробки герпетологічних, іхтіологічних та орнітологічних колекцій. Першим у вітчизняній герпетології запровадив серійне збирання колекційних матеріалів, це дозволило системно вивчати індивідуальну та групову мінливість особин всередині виду, звернув особливу увагу на діагностичні ознаки різних груп тварин. Учений розробив систематизаційні таблиці для визначення плазунів та земноводних, запровадив номенклатуру для певних груп класу риб. 4. Комплексно проаналізовано наукову спадщину О.М. Нікольського в контексті соціального і політичного життя Російської імперії останньої чверті ХІХ – першої третини ХХ століть, зокрема, в радянську добу. Показано творчу реалізацію з позицій дарвінізму ідеї впливу геологічних та географічних факторів на формування фауни певних територій, на цій основі видано монографію «Географія тварин» (1909). О.М. Нікольський зробив вагомий внесок у ґрунтовне вивчення плазунів та земноводних, середовища їх існування як фаунотворчого фактора, видав Наукову працю «Плазуни і земноводні Російської імперії» (1905). Він вперше зробив повне зведення плазунів та земноводних Російської імперії, вивчив фауну хребетних тварин Туркестану, Алтаю, Сахаліну, Кавказу, Криму, Персії. Ним проведено ревізію основних класів хребетних тварин за видовим складом, що сприяло утвердженню в герпетології широкої біологічної концепції виду. 5. Доведено, що особисті наукові дослідження О.М. Нікольського здійснювалися в контексті ключових завдань зоологічної науки. Творчий доробок О.М. Нікольського має ряд складових: фауністика хребетних тварин, систематика, зоогеографія, екологія; герпетологія, іхтіологія та орнітологія в контексті дослідження цілих областей Російської імперії. В дисертації простежено зв’язок О.М. Нікольського з тими ідейними та методологічними основами, які утверджували інтерес до живої природи та раціонального природокористування, сформований під впливом. Встановлено, що наукові праці О.М. Нікольського – знаковий внесок в герпетологію, що сприяв формуванню цілісних уявлень про плазунів та земноводних, завдяки чому він одним з провідних герпетологів світу. 6. Введено до наукового обігу масив невідомих матеріалів. Публікації у природничих, герпетологічних та інших науково-популярних журналах, видання наукових товариств, ділове листування з представниками наукової та суспільної еліти, викладацька діяльність у ВНЗ Санкт-Петербурга та Харкова нагромадили велику кількість джерел, а відкриття фондів архівів і музеїв забезпечили доступність для використання. |
