Анотація до роботи:

Головко С.В. Діагностика уретральних рефлюксів та принципи лікування їх госпітальних ускладнень. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06. – урологія. – Інститут урології АМН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена питанням діагностики уретральних рефлюксів та принципам антимікробної терапії їх госпітальних ускладнень. В дисертації запропонована та науково обґрунтована класифікація уретральних рефлюксів, встановлені причини їх виникнення. Визначена клінічна картина уретральних рефлюксів при інфравезікальній обструкції та нейрогенних розладах, складені рангові ряди сучасних антибіотиків для проведення емпіричної антимікробної терапії таких госпітальних ускладнень катетер- асоційованої інфекції як гострий епідидиміт, гострий фунікуліт, гострий катетеризаційний простатит, ятрогенний абсцес простати. Запропонована оригінальна методика селективної задньої уретрографії для діагностики уротропростатичних рефлюксів. Підтвержена більш ефективна схема короткотермінової антимікробної профілактики катетер- асоційованої інфекції при трансуретральних операціях. Проведений аналіз ефективності антимікробної терапії ускладнених уретропростатичних рефлюксів показує, що в кожному відділенні актуальна тільки мінімальна кількість антибіотиків, чутливість до яких в інших клініках може бути нульовою. Встановлено, що уретропростатичні рефлюкси є основним фактором ризику в виникненні запальних захворювань зовнішніх статевих органів (а при уретровенозних рефлюксах, навіть уросепсису) при катетеризованому сечовому тракті.

1. Вперше доведено, що у 35,2% урологічних пацієнтів з інфравезикальною обструкцією та нейрогенними розладами має місце недостатність клапанів простатичних і сім’явиносних проток, що є однією з головних причин уретропростатичних, уретроеякуляторних і уретросемінальних рефлюксів з наступним розвитком хронічних простатитів, стриктур уретри, гострих епідидимітів, гнійних везикулітів.

2. Встановлений один із патогенних механізмів виникнення інфекційних запальних ускладнень післяопераційного періоду – ранні та пізні уретральні рефлюкси. З'ясовані шляхи поширення інфекції з уретри на сусідні з нею тканини та органи.

3. Вперше розроблена клініко-рентгенологічна класифікація уретральних рефлюксів. Виділені уретропростатичні, уретроеякуляторні, уретросемінальні, уретровенозні та поєднані рефлюкси. Кожен вид рефлюксів може бути природженим або набутим, активним або пасивним, одностороннім або двостороннім.

4. Розроблено алгоритм діагностики уретральних рефлюксів, який включає в себе виконання висхідної уретрографії, мікційної уретрографії, селективної задньої уретрографії, оглядової і внутрішньовенної уретрографії, ізотопної ренографії.

5. Розроблена рентгенологічна діагностика уретральних рефлюксів методом селективної задньої уретрографії. Показанням до селективної задньої уретрографії є: ДГПЗ II стадії перед черезміхуровою аденомектомією або трансуретральною резекцією; гостра затримка сечі після ТУР ДГПЗ; тривалі терміни катетеризації сечового міхура у спинальних хворих; хронічний простатит з вираженим больовим синдромом; підозра на неправильний хід в області задньої уретри, уретропрямокишкову норицю, емпієму сім'яного пухирця.

6. Найбільш поширеними збудниками катетер-асоційованої інфекції урологічного стаціонару є представники роду Proteus (25,2%), Ps.aeruginosa (14,0%), Morganella (8,2%), Providencia (7,6%).

7. Розроблені рангові ряди сучасних антибіотиків, ефективних при проведенні емпіричної антимікробної терапії ускладненої госпітальної сечової інфекції. Ранговий ряд антибіотиків за досліджуваний (2003) рік має такий вигляд (у нисхідній послідовності): цефепім – 43%; офлоксацин – 37%; ципрофлоксацин – 35%; іміпенем – 34%; амікацин – 32%.

Практичні рекомендації:

1. Запропоновано рентгенологічний метод діагностики уретральних рефлюксів – селективна задня уретрографія (СЗУ) з використанням власного оригінального пристрою (патент України).

2. Стійкий біль в області промежини, пахвинних і надлобкових ділянках, потвердшання при пальпації передміхурової залози, вогнищеві тіні на оглядовій рентгенограмі тазового обширу слід розглядати як підозру на розвиток уретропростатичних рефлюксів.

3. Висхідну та мікційну уретрографію, внутришньовенну урографію доцільно вважати алгоритмом діагностики уретропростатичніх рефлюксів. При нечіткій рентгенологічній картині треба використовувати селективну задню уретрографію.

4. Уретропростатичні рефлюкси є основною причиною виникнення гіпертермії після операцій з приводу гіперплазії передміхурової залози після вилучення катетеру і перших самостійних мікціях.

5. Уретропростатичні рефлюкси є основним ланцюгом в патогенезі гострого епідідіміту, гострого фунікуліту, гострого простатиту, гнійного аденоміту, абсцесу простати.

6. При наявності катетеризованого сечового міхура госпітальна мікрофлора має можливість при наявності рефлюксів безперешкодно проникати в сусідні з уретрою тканини, викликаючи важкі ускладнення катетер- асоційованої інфекції.

7. Профілактика госпітальної сечової інфекції базується на використанні катетерів суворо за показаннями, обмеження тривалості катетеризації, використанні періодичної катетеризації, короткочасної передопераційної антимікробної профілактики, збільшення питомої ваги операцій по невідкладним показанням.

Публікації автора:

1. Головко С.В., Шиков Ю.Н, Кармелюк Л.О. Некоторые аспекты госпитальной мочевой инфекции урологического стационара // Современные аспекты военной медицини, сборник научно-практических работ ГВКГ МО Украины, випуск 4. – К., 1999. – С. 41-45.

2. Головко С.В., Шиков Ю.Н. Особенности госпитальной мочевой инфекции многопрофильного лечебного учреждения // Современные аспекты военной медицини, сборник научно-практических работ ГВКГ МО Украины, випуск 5. – К., 2000. – С. 43-47.

3. Головко С.В.Современные аспекты госпитальной мочевой инфекции (обзор литературы) // Сучасні аспекти військової медицини, збірник наукових праць ГВКГ, випуск 6. – К., 2001. – С. 34-40.

4. Головко С.В. Клиническое значение уретральних рефлюксов и их диагностика // Сучасні аспекти військової медицини, збірник наукових праць ГВКГ, випуск 7. – К., 2002. – С. 73-76.

5. Головко С.В. Причины возникновения уретральних рефлюксов // Сучасні аспекти військової медицини, збірник наукових праць ГВКГ МО України, випуск 8. – К., 2003. – С. 98-101.

6. Головко С.В. Спосіб селективної рентгенографічної дії на трубчастий порожнистий орган та пристрій для його здійснення. – Деклараційний патент України 40104 А, А61В10/00; Опубл. 16.07.2001. Бюл. № 6.