У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі – знизити ранню неонатальну захворюваність і смертність шляхом удосконалення системи індивідуального прогнозування ризику та ранньої діагностики синдрому гострої ниркової недостатності у новонароджених дітей. 1.Синдром ГНН в новонароджених дітей в 90% випадків пов’язаний з преренальними причинами (сепсис, важка асфіксія при народженні, множинні природжені вади розвитку, тощо). 2. Синдром ГНН в новонароджених при природжених вадах сечовивідної системи характеризується сповільненим розвитком, набряковим синдромом, зростанням середнього артеріального тиску до (67,57,2) мм рт. ст., олігурією і олігоанурією, значним сечовим синдромом, зростанням у крові рівня сечовини до (17,14,8) ммоль/л і креатиніну до (0,760,2) ммоль/л, дистрофічними змінами епітелію звивистих канальців нирок та атрофічними змінами канальців і клубочків. 3. Синдром ГНН в новонароджених при множинних природжених вадах розвитку характеризується гострим початком (на 2 – 3 добу післяопераційного періоду), олігурією та олігоанурією, набряковим синдромом, помірним сечовим синдромом, наростанням у крові рівня сечовини до (17,65,8) ммоль/л і креатиніну (0,390,2) ммоль/л, венозним повнокрів’ям нирок, дистрофічними змінами епітелію звивистих канальців нирок по типу вакуольної, білкової дистрофії, стазами, некрозом канальців і клубочків нирок. 4. Синдром ГНН в немовлят, які перенесли важку асфіксію, харак-теризується схильністю до набряків, артеріальною гіпотонією, олігурією та олігоанурією, помірним сечовим синдромом, метаболічним ацидозом, зростанням креатиніну в крові до (0,270,02) ммоль/л, в сечі – до (1,560,2) ммоль/л і сечовини в крові – до (12,93,7) ммоль/л, повнокрів’ям судин в юкста-гломерулярній зоні нирок, дистрофічними змінами епітелію звивистих канальців нирок по типу гідропічної та гіаліново-краплинної дистрофії, вогнищевих крововиливів гематомного типу в мозковому шарі, вогнищевих некрозів епітелію звивистих канальців нирок. 5. Синдром ГНН в новонароджених із сепсисом розвивається гостро у вигляді вираженого набрякового синдрому, склереми, артеріальної гіпотонії, олігоанурії, анурії, значного сечового синдрому, наростання рівня креатиніну в крові до (0,60,2) ммоль/л, в сечі – до (1,30,5) ммоль/л, сечовини в крові - до (26,8 8,3) ммоль/л, із повнокрів’ям судин в юкстагломерулярній зоні нирок, дистрофічними змінами епітелію звивистих канальців нирок по типу зернистої, вакуольної, гіаліново-краплинної дистрофії, гнійного пієлонефриту, вогнищевих крововиливів у мозковому шарі, вогнищевих некрозів епітелію звивистих канальців нирок, кистозних змін канальців. 6. Прогностично сприятливими ознаками перебігу ГНН є короткотривала олігурія до двох діб, помірно виражений сечовий синдром та помірний набряковий синдром. 7. Для синдрому ГНН в новонароджених характерно збільшення електролітів у сечі при відсутності змін рівнів електролітів у крові, зростання фракційної екскреції натрію при важкій асфіксії до (8,72,4), при сепсисі – до (8,3 3,2), зростання індексу ниркової недостатності при важкій асфіксії – до (12,1 0,5), при сепсисі – до (10,5 4,2). 8. Вірогідними факторами ризику розвитку гострої ниркової недостатності в новонароджених є: асфіксія в пологах, сепсис, пневмонія, гепатит, пієлонефрит, менінгіт, анемія, олігурія протягом трьох діб, погодинний діурез менше 1,5 мл/кг/год, зростання сечовини в крові більше 10 ммоль/л, зростання креатиніну в крові більше 0,1 ммоль/л, протеїнурія, помірні лейкоцитурія та бактеріурія, наявність грибків у сечі. |